Економічний аналіз

МЦПД запускає рейтинг прозорості місцевих бюджетів

30 червня 2016 року Міжнародний центр перспективних  досліджень (МЦПД, Україна) спільно з Інститутом економічних та соціальних реформ (INEKO, Словаччина, www.ineko.sk) представилили експертній спільноті та ЗМІ онлайн платформу  «Прозорість місцевих бюджетів» у рамках проекту «Транспарентність, фінансове здоров’я та конкурентоспроможність муніципалітетів в Україні». Платформа, яка зараз розміщена за тимчасовою веб-адресою http://test.ukraine.ineko.sk, була розроблена у рамках проекту «Прозоре, фінансово здорове та конкурентноспроможне самоврядування в Україні», який реалізується за фінансової підтримки Офіційної допомоги з метою розвитку Словацької Республіки – SlovakAid. Незабаром портал буде перенесено на домен МЦПД www.icps.com.ua, де він буде знаходитися у вільному доступі для усіх, хто хоче оцінити фінансове здоров'я українських міст та областей. За словами представника INEKO Петера Голяша, запуск – це перший системний крок до створення чіткого рейтингу фінансової прозорості місцевих бюджетів, яка, у свою чергу, є критично важливою для залучення інвестицій та оцінки ефективності управління коштами громади. Подібні проекти вже декілька років проводяться в країнах Вишеградської групи і саме досвід Словаччини у цій сфері дозволив експертам МЦПД якісно зібрати та проаналізувати дані, на основі яких було створено рейтинг прозорості. Інтернет-платформа «Прозорість місцевих бюджетів» надає можливість дистанційного доступу до унікальної статистики економічної спроможності українських регіонів та їх адміністративних центрів. Сидячи безпосередньо за власним монітором, можна аналізувати й порівнювати показники обласних бюджетів з бюджетами їх адміністративних центрів за низкою параметрів. На даний момент у системі зібрані дані по всіх областях України та окремо щодо більшості обласних центрів, але МЦПД планує й надалі розширювати перелік охоплених адмінстративних та муніципальних суб’єктів, представлених на порталі. На думку директора економічного департаменту МЦПД Ангели Бочі, цей проект стане лакмусовим папірцем готовності влади на місцях співпрацювати із зовнішніми партнерами, зокрема такими як МЦПД та INEKO, задля впровадження якісно нових стандартів фінансової звітності та управління громадськими фінансами.

Впровадження реформ

МЦПД засновує Регіональну Антикорупційну Коаліцію

"Створення Регіональної Антикорупційної Коаліції - це результат річної роботи проекту "Антикорупційний портал громадських розслідувань", який чітко дав мені зрозуміти, що задля боротьби із корупцією на якісно іншому рівні регіональні антикорупційні ГО та активісти повинні об'єднати зусилля" - саме так розпочала свою вступну промову провідний експерт Міжнародного Центру Перспективних Досліджень Наталя Шило, відкриваючи підсумкову зустріч учасників проекту. 24 червня в коворкінгу HUB 4.0 пройшли підсумкові збори учасників проекту "Антикорупційний портал громадських розслідувань", який МЦПД проводило з червня 2015 року по червень 2016 за підтримки програми UK-UA Reform, донором якої виступив Департамент міжнародної співпраці МЗС Великої Британії. В рамках проекту на спеціально створеному порталі www.corr-icps.com.ua було опубліковано 30 антикорупційних розслідувань, фігурантами яких стали посадові особи різних установ та відомств із дванадцяти регіонів України - Харківської, Львівської, Івано-Франківської, Чернівецької, Кировоградської, Одеської, Київської, Дніпропетровської, Житомирської, Сумської, Херсонської та Закарпатської областей. В проекті взяли участь як досвічені в питаннях боротьби з корупцією громадські об'єднання та окремі активісти, так і фактичні початківці, які пройшли спеціальні тренінги по роботі із відкритими джерелами даних - Open Data, організовані МЦПД. Сьогодні, завдяки Інтернет та поступовому відкриттю відомостей про статки чи долі в компаніях, що належать чиновникам, стає можливим робити розслідування навіть тим, хто раніше цим не займався, але має хист та бажання побороти химеру корупції, а особливо її середню, регіональну ланку, до якої часто-густо не доходять руки НАБУ, Антикорупційної прокуратури, НАЗКу та інших новостворених "інструментів очищення країни". Представник Програми співпраці Посольства Великої Британії в Україні, Франческа Стідстон, в свою чергу зазначила, що успіх проекту саме на регіональному рівні довів правильність політики "децентралізації зусиль та ресурсів", яку провадить британська програма, та підтвердила зацікавленість у подальшій співпраці з Коаліцією. Майже 30 учасників зустрічі одностайно пристали на пропозицію МЦПД створити за підсумками проекту Регіональну Антикорупційну Коаліцію, як логічне продовження зусиль щодо підсилення можливостей проводити масштабні всеукраїнські розслідування та робити їх надбанням широкого загалу - і ЗМІ, і пересічних громадян. Мало дізнатися про зловживання чи нечесні тендери та надрукувати про це у газеті - ні, учасники Коаліції мають іншу мету - кожна справа має бути доведена до суду! Високі стандарти підготовки розслідувань, на думку Наталі Шило, є головною складовою досягнення результату в контексті передачі справ правоохоронним органами. Сьогодні майже половина справ, підготовлених протягом 2015-2016, вже передані в НАБУ після детальної юридичної оцінки. Майбутнє Коаліції - це тренінги, всеукраїнські проекти розслідувань, створення спеціалізованих регіональних антикорупційних хабів, які, в свою чергу, стануть центрами тяжіння для молоді та журналістів, які прагнуть наблизити перемогу справедливості над безкарністю в Україні.  

Впровадження реформ

Солоний присмак чернівецької корупції

22 червня Міжнародний центр перспективних досліджень разом із керівником проекту «Громадське Чернівці» Максимом Волошиним, представником «Коаліції регіональних громадських організацій щодо забезпечення контролю над використанням державних фінансів», презентували громадськості та ЗМІ результати проведених в місті протягом 2016 року антикорупційних розслідувань. Кожного року міська влада м. Чернівців витрачає близько 2 млн. грн. на сіль та пісок для посипання доріг взимку. Колективу «Чернівецьке громадське ТБ» Інфоключ видалось це дивним, адже кожного осінньо - зимового періоду чернівчани скаржаться на слизькі вулиці. Ми проаналізували тендерні закупівлі піску та солі Чернівецьким МіськШЕПом і виявили ряд обставин, які імовірно можуть свідчити про розкрадання понад 1 млн. грн. за останні декілька років. У 2014 році МіськШЕП закупив 3000 тис. м3 піску за 592 500 грн у підприємства з Івано-Франківської області. У 2015 році такий самий об’єм піску вартує вже 795 тис. грн., а закупляли його у чернівецької фірми «ЗІРКА». Що цікаво, у 2015 році закупили неабиякий, а кварцовий пісок, що на порядок дорожчий від звичайного. Ми звернулись до підприємства «Зірка» з питанням чи продають вони такий тип піску. Працівники фірми зазначили, що такого піску у них немає. Річковий пісок, який продає ця фірма є дешевшим – вартість 1 тони складає 79 грн. Також, згідно інформації по тендерним закупівлям та відповідей МіськШЕП на наші інформаційні запити у підприємства десь зникло 1415 т. солі. Приблизна вартість такого об’єму речовини складає більше 1млн. 200 тис. грн. Сьогодні в Україні відкрилося унікальне вікно можливостей для журналістів, активістів чи просто небайдужих громадян, які прагнуть посилити контроль громади та суспільства над чиновниками та, зокрема, рухом публічних (державних) коштів. Після того, як 2014 року численні державні реєстри стали відкритими в Україні в рамках, зокрема, імплементації Закону «Про підвищення прозорості в сфері власності з метою запобігання корупції» стали можливими громадські розслідування, які не вимагають жодного залучення правоохоронних органів на етапі збору даних, адже інформація представлена саме в форматі Open Data – відкрито та доступно для скачування та подальшого аналізу. Сьогодні, маючи дані, можна будувати публічні платформи аналізу потенційних корупційних схем в безлічі «цікавих» сфер: тендери, підряди, родинні зв’язки посадовців, та навіть улюблена українська «тема» із кумами, адже рано чи пізно церковні реєстри про хрещення теж стануть відкритими. Нещодавно прийнятий Закон «Про електронне декларування» - чергова ілюстрація того, що суспільний запит на прозорість майнових статусів народних обранців та інших посадовців є вкрай великим, і сьогодні унікальність ситуації в тому, що більшість з них все ще реально не оцінили ризики, які він для них несе. Саме зараз час хапати їх «на гарячому». Під час заходу було презентовано «Антикорупційний портал громадських розслідувань» www.corr-icps.com.ua, створений за підтримки проекту «UK-UA: Підтримка реформ в Україні» (Department for International Development, the United Kingdom)». Антикорупційний портал громадських розслідувань дозволяє громадським активістам, які проживають у регіонах, публікувати власні антикорупційні розслідування на тему використання державних коштів у регіонах України, а також отримувати фінансування з метою підтримки їх розслідувальної діяльності.

Міжнародна політика

BREXIT: сценарії розвитку подій

Сьогодні, 23 червня, у Великій Британії проходить референдум щодо продовження перебування королівства у складі ЄС. Перед британськими підданими стоятиме вибір: повноцінний вихід Британії з ЄС або членство Лондона на умовах «особливого статусу», що виторгував прем’єр-міністр Девід Кемерон у переговорах з Брюсселем. Результати референдуму матимуть доленосне значення в найближчому майбутньому не лише для Лондона і Брюсселя, а й для цілого світу та України зокрема. Сценарій 1: Leave camp перемагає ЄС Навіть якщо британці 23 червня проголосують за вихід з ЄС, це не означає, що членство острівної держави автоматично припиняється наступного дня. Офіційний вихід Британії з ЄС відбудеться лише тоді, коли Лондон і Брюссель підпишуть нову двосторонню угоду. Підготовка такої угоди може затягнутися на кілька місяців чи навіть років з урахуванням тривалих політичних дискусій. Тим не менше за такого сценарію Британія створює прецедент, який за «теорією доміно» може перекинутися на інші держави-члени ЄС. Це стосується насамперед держав Північної Європи, які мають високу частку торгівлі з Великою Британією, – Ірландія, Данія, Нідерланди. Без Великої Британії ЄС втратить другу економіку Європи за обсягом ВВП та значного фінансового донора, внесок якого у спільний бюджет становить 12%. Це загострить непросте фінансове становище держав-реципієнтів ЄС, зокрема Греції, Іспанії, Португалії, Італії, Угорщини. Вихід Британії позначиться також на балансі сил усередині ЄС, оскільки Британія традиційно виконувала роль балансиру між інтересами Франції та Німеччини. Відтак Лондон більше не зможе використовувати свій вплив в ЄС для стримування амбіцій Парижа чи Берліна, внаслідок чого держави Південної та Східної Європи втратять міцну політичну підтримку. У свою чергу зміна балансу сил вплине на спільну зовнішню та безпекову політику (СЗБП) ЄС. Зокрема, без Британії, яка є твердим прихильником санкцій проти Росії, Польщі та державам Балтії буде тяжче переконати решту країн ЄС у необхідності продовжувати таку політику щодо агресора. Велика Британія Якщо Британія вийде зі складу ЄС, піддані королівства позбавляться щорічного фінансового тягаря, який йде на дотації бідніших держав-членів ЄС. Крім того, політика Великої Британії не буде обмежена рамками європейських інституцій. Водночас слідом за припиненням членства відновляться торговельні бар’єри у відносинах Британії з іншими державами-членами ЄС. З урахуванням того, що частка країн ЄС у торгівлі Британії становить 45%, низка британських виробників будуть нести величезні збитки. Вихід Британії з ЄС означає втрату Лондоном важелів впливу на прийняття рішень у Брюсселі. ЄС, Співдружність націй та особливі відносини зі США є трьома стовпами зовнішньої політики Британії. Отже, без членства в ЄС може постати питання, чи залишиться Велика Британія «Великою». Проте основний виклик Brexit стосується територіальної цілісності королівства. Оскільки єврооптимізм панує серед населення Шотландії та Північної Ірландії, голосування англосаксів за вихід може активізувати сепаратизм кельтських районів королівства. США Велика Британія є головним союзником США у світі, тому Вашингтону буде складніше впливати на політику ЄС, якщо Лондон вийде з континентального блоку. Без Британії ідея трансатлантичної зони вільної торгівлі не матиме сенсу, США матиме ще більше витрат на європейську безпеку, а солідарність обох берегів Атлантики у протистоянні з Росією може опинитися під питанням. Росія Росія використає вихід Британії з ЄС для пропаганди ідеї про «загниваючий Захід». За таких умов РФ буде легше вести діалог як з ЄС загалом, так і з окремими державами-членами. Подальша фрагментація Європи відповідає стратегічним інтересам Росії. Україна Brexit негативно впливатиме на відносини Україна-ЄС у багатьох вимірах. По-перше, ЄС заглибиться в системну кризу та зменшить фінансову підтримку Україні. По-друге, Україна втратить шанс на довгострокову перспективу членства, оскільки Британія є одним з основних прихильників розширення ЄС. По-третє, без Британії ЄС буде більш схильний до компромісів з Росією за спиною в України.  Сценарій 2: Remain camp перемагає ЄС Збереження Британії в ЄС дасть змогу об’єднаній Європі уникнути найгіршого сценарію, пов’язаного із втратою впливово політичного та економічного гравця. Це означатиме збереження єдності ЄС, тактичну психологічну поразку євроскептиків у всіх країнах і тріумф демократії у відносинах між державами-членами та наднаціональними структурами. Перемога прихильників членства ЄС знімає загрозу Brexit з порядку денного, даючи змогу європейським чиновникам зосередитися на інших проблемах континенту. Однак відхилення Brexit зовсім не сприятиме вирішенню системної кризи ЄС у найближчому майбутньому. Британський прецедент дасть змогу іншим країнам ЄС виносити окремі питання європейської політики (міграційна квота, фіскальна політика, зони вільної торгівлі) та/або членство в ЄС на загальнонаціональний референдум як інструмент тиску на Брюссель. Як наслідок, зменшиться керованість політичних процесів всередині ЄС, тоді як численні виклики не зникнуть з порядку денного. Велика Британія Поразка прихильників Brexit означатиме тактичну перемогу Девіда Кемерона, який за останній рік повністю виконав свої перевиборчі обіцянки щодо відносин з ЄС. Тим самим Кемерон нейтралізує політичну програму Партії незалежності Сполученого Королівства (UKIP) та отримає перевагу над частиною своїх однопартійців-консерваторів, чиї погляди відрізняються від голови уряду. «Особливий статус» Британії в ЄС передбачає, що Лондон зберігатиме вплив на прийняття рішень у Брюсселі, але платитиме меншу вартість за членство в континентальному блоці. Нові умови перебування Британії в ЄС стануть відповіддю на запити сьогодення та компромісним варіантом вирішення суперечностей Лондона і Брюсселя. Інші гравці Продовження перебування Британії в ЄС не приведе до значних змін у відносинах ЄС з США, Росією, Україною чи іншими державами. Ці відносини можуть еволюціонувати радше під впливом факторів, які зумовили британський референдум, ніж, власне, підсумків волевиявлення. Уроки британського референдуму По-перше, незалежно від результатів референдуму Девід Кемерон показав усьому світові приклад політичної відповідальності уряду за передвиборчу програму. Дискусії навколо ЄС не лише використовуються в електоральних цілях, а й виносяться на загальнонаціональне волевиявлення. По-друге, референдуми як інструменти прямої демократії можуть вирішити чутливі питання внутрішньої чи зовнішньої політики. Британія показала, що референдуми можуть бути конструктивною альтернативою споконвічним політичним спекуляціям, які розколюють суспільство. Україні було б корисно винести питання європейської інтеграції, НАТО і державної мови на всенародне голосування з метою нейтралізації програм тих політичних сил, які поляризують населення. По-третє, референдуми в державах-членах ЄС є реакцією на дефіцит демократії в структурах ЄС. Референдуми у Греції (щодо умов кредитної допомоги), Нідерландах (стосовно Угоди про асоціацію між Україною та ЄС) та Британії (щодо членства в ЄС) покликані змусити європейських чиновників «почути голос» держав-членів, незгодних з тих чи інших питань. По-четверте, народний мандат, отриманий урядом унаслідок референдуму, може сприяти зміцненню переговорної позиції держави та поступкам з боку інших країн. Україні варто взяти на озброєння інструмент прямої демократії, зокрема розглянути можливості його застосування щодо принизливих положень Мінських угод (амністія бойовикам, зміни до конституції, вибори в ОРДЛО). Це може бути дієвим засобом зменшення тиску з боку міжнародної спільноти, особливо демократичного табору.