Внутрішня політика

Круглий стіл "Популізм як загроза демократії"

З огляду на наближення активного передвиборчого періоду в Україні наростають інформаційні атаки на цінності відкритого суспільства, демократії та ринкової економіки. Протягом 2017-18 років спостерігається ріст інформаційних дискредитаційних атак на громадських активістів та організацій в Україні. Можна спрогнозувати зростання інтенсивності використання “брудних” інформаційних технологій проти “іноземних агентів” впливу з наближення дати проведення виборів. Саме тому МЦПД ініціював проведення круглого столу "Популізм як загроза демократії" презентував дослідження в рамках проекту "Запобігання інформаційним викликам цінностям відкритого суспільства в період політичної турбулентності", виконане за підтримки Міжнародного фонду "Відродження". В Україні досить сприятливий грунт для популізму, і під час виборчої кампанії українці часто орієнтуються на тих політиків, які "більше запропонують". Таку думку висловив експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Ігор Петренко. “Якщо казати про Україну, то дійсно, в нас досить сприятливий ґрунт для популізму. Це і бідність, і низькі зарплати і пенсії, повальна корупція, засилля олігархів, війна і зовнішня загроза, несправедливість соціальних статусів, кумівство, симпатії українців до певних авторитарних лідерів, недовіра до виборчої демократії, формальних державних інститутів, політична нестабільність і досить часто відсутність нормальної кількості незалежних засобів масової інформації.”, - сказав Петренко. Як зауважив експерт, проблема полягає в тому, що українці переважно мислять короткостроковими і локальними цілями, і вибори для нас, зазвичай, це певний ринок. "Досить часто українці “ведуться” на того, хто більше запропонує, і, відповідно, на того орієнтуємося", - наголосив він.Серед шляхів боротьби з цим явищем Петренко назвав, зокрема, відновення довіри до виборної демократії шляхом удосконалення виборчого законодавства, покращення якості роботи ЗМІ, громадянську освіту молоді, ширше залучення громадян у процеси прийняття рішень, паралельну розбудову інклюзивних політичних інститутів і економіки, проведення фактчекінгу висловлювань популістів, повернення до національного діалогу і конституціоналізму. У свою чергу, правник і публіцист Геннадій Друзенко вважає, що на майбутніх парламентських виборах буде, щонайменше , дві чисто популістичні сили. “І дуже цікаво, чи вони, потрапивши у велику політику, почнуть дрейфувати до якихось більш традиційних партій, тобто це буде вхідний квиток, чи, навпаки, почнуть руйнувати й так дуже кволий крихкий український політикум зсередини. Я думаю, ці виклики відкриті і треба дуже серйозно до них ставитися, бо, по суті, в України зараз найбільша спокуса стати калькою Росії”, - зазначив Друзенко.  

Внутрішня політика

Експертна дискусія: "Подвійне громадянство: загроза, реальність чи вимушена необхідність?"

Міжнародний центр перспективних досліджень ініціював експертну дискусію щодо проблематики подвійного громадянства, оскільки протягом останніх років в українському суспільстві загострилася дискусія щодо наявності у громадян двох, або і більше громадянств іноземних держав. Особливо емоційними такі дискусії стали на тлі агресії Російської Федерації та погіршення відносин з західними сусідами України. Скандал з видачею угорських паспортів українським громадянам в Береговому спровокував чергову хвилю обговорень з приводу того, яким чином держава має регулювати дане питання та як нівелювати загрози від наявності громадянства інших країн. Очевидно, що проблема роздачі паспортів та наявність другого чи подвійного громадянства є більш глибокою, суперечливою та складною, ніж це здається на перший погляд, а інститут громадянства має достатньо тривалу історію та широку й різноманітну міжнародну практику. Зокрема, Микола Капітоненко зазначив що лібералізація ставлення до подвійного або множинного громадянства стає останніми роками тенденцією в більшості європейських та розвинутих країн. Інститут громадянства до певної міри віддзеркалює поточний стан міжнародної політики – уявлення про характер і ступінь зв’язку між людиною та державою, прояви державного суверенітету, шляхи набуття та трансформації ідентичності, в тому числі національної, межу та ступінь свободи людей.До прикладу, країни, які не визнають подвійне громадянство з будь-яких причин, як правило, вводять норми, за якими набуття громадянства іншої держави призводить до втрати початкового громадянства. Такі норми діють, для прикладу, в Австрії чи Норвегії в Європі; а також в таких великих країнах Азії, як Китай, Індія, Японія, Індонезія; а також в ряді інших країн. Громадянство деяких країн можна набути лише попередньо відмовившись від поточного громадянства. Яскравим прикладом в цьому відношенні є США, де потрібно скласти присягу перед спеціальною комісією. "Точна кількість громадян України з подвійним громадянством наразі невідома", - про це наголосив народний депутат Антон Геращенко. “У нас на сьогодні ніхто не знає, скільки є громадян України з подвійним громадянством. Ми чітко розуміємо, що кілька мільйонів наших громадян уже отримали російські паспорти в Криму та на Донбасі, ми чітко розуміємо, що є не менше 100 тисяч громадян, котрі отримали угорські паспорти, десятки тисяч тих, хто отримав румунські, молдавські та інші паспорти”, - відзначив Геращенко. Учасники дискусії: Микола Капітоненко -  експерт Міжнародного центру перспективних досліджень; Василь Філіпчук - головний радник Міжнародного центру перспективних досліджень, модератор; Антон Геращенко - народний депутат України; Ігар Тишкевич - експерт Українського інституту майбутнього; Ірина Верещук - президент Міжнародного Центру Балтійсько-Чорноморських досліджень та консенсусних практик; Євген Магда - директор Інституту світової політики. Дослідження МЦПД: ПОДВІЙНЕ ГРОМАДЯНСТВО: загроза, реальність чи вимушена необхідність? 

Економіка

Макроекономічний аналіз МЦПД: показники попередніх періодів та прогноз економічної ситуації на кінець 2018 року

Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД) підготував чергову аналітичну публікацію «Економічний аналіз і актуальні тенденції» за листопад 2018 року. Вона містить детальний аналіз показників виробничого сектору, цін, фінансового ринку та прогноз на 2018-2020 роки щодо розвитку української економіки. Згідно аналітичного документу, на кінець осені 2018 року важливими є такі факти: · У третьому кварталі 2018 року ВВП збільшився на 2,8% р/р, що є уповільненням порівняно з другим кварталом (3,8% р/р). · Погіршення показників відбулися в переробній промисловості, енергетичному секторі та сільському господарстві (у порівнянні з попереднім кварталом). · У жовтні (після двох місяців скорочення) промислове виробництво зросло на 1,4% р/р. · Зростання споживчих цін перевищило зростання цін у жовтні 2017 року майже за всіма основними групами товарів та послуг. · Річне зростання споживчих цін прискорилося до 9,5% р/р. У свою чергу, у прогнозній частині зазначається, що: · За результатами четвертого кварталу темпи зростання будуть найвищими в сільському господарстві завдяки великому врожаю пізніх культур. · Значне зростання відбудеться у будівництві. · Темпи зростання будуть помірними в оптовій та роздрібній торгівлі, транспортному секторі й добувній промисловості. · У четвертому кварталі інфляція прискориться через зростання цін на газ для домогосподарств та підвищення комунальних тарифів на опалення й гарячу воду. · Девальвація наприкінці року буде відносно невеликою і буде зумовлена насамперед зростанням ліквідності в банківській системі у зв’язку з великими обсягами бюджетних виплат. · Воєнний стан не вплине суттєво на стан економіки 2018 року. Проте він призвів до тимчасового здешевлення державних облігацій та акцій приватних компаній. Основні ж показники Ви можете знайти на рисунку. Матеріал доступний як українською, так і англійською мовами. Звертайтесь до МЦПД для отримання більш детальної інформації, замовлення, попереднього перегляду випуску і ознайомлення з умовами підписки: e-mail: office@icps.com.ua тел. (044) 253-22-29, (068) 831-94-69

Зовнішня політика

Експертний діалог: українсько-словацькі відносини. Вебінар 2

Міжнародний центр перспективних досліджень у партнерстві з Інститутом економічних та соціальних реформ INEKO (Словаччина) ініціювали проведення експертного вебінару, присвяченого обговоренню стану та перспектив відносин між Україною та Словаччиною. «Прагматизм» та «збалансованість» - саме такими словами наразі можна охарактеризувати українсько-словацькі відносини. На відміну від ситуації з іншими західними сусідами України, відносини з Словаччиною не обтяжені «історичним тягарем» та ідеологічними спекуляціями. В той же час, партнерство між двома країнами зумовлене взаємодоповнюваними інтересами, в першу чергу, у безпековій та енергетичній сферах. Однак часто перспективи розвитку стратегічного партнерства між Україною та Словаччиною є недооціненими, адже існує величезний потенціал до збільшення та поглиблення двосторонньої торгівлі, співпраці в сферах енергетичної, регіональної безпеки та транскордонного співробітництва, а двосторонній механізм захисту прав меншин можуть слугувати моделлю для вирішення цієї проблеми і з іншими країнами. В той же час, Експерти відзначили важливість для обох країн раціонально використовувати існуючий потенціал для співпраці задля посилення стратегічного партнерства між Україною та Словаччиною. Детальніше з аналізом сучасного стану українсько-словацьких відносин та рекомендацій щодо поглиблення співпраці між Україною та Словаччиною можна ознайомитись в презентаційних матеріалах вебінару: Презентація МЦПД Презентація INEKO Що відбувається у відносинах України та Словаччини? Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД) вже вдруге проводить експертну дискусію, присвячену відносинам України з західними сусідами в рамках проекту «Україна та країни Вишеградської четвірки: на шляху до кращого взаєморозуміння та добросусідства». Враховуючи можливі небажані наслідки від існуючих тенденцій, основною метою проведення експертних обговорень МЦПД є пошук спільних дієвих механізмів для нормалізації відносин та добросусідства між Україною та країнами-членами Вишеградської групи. Проект реалізовано за підтримки Міжнародного Вишеградського фонду.