Економіка

Причини і наслідки відтермінування траншу МВФ

Міжнародний валютний фонд прийняв рішення відкласти виділення Україні чергового траншу в розмірі $1 млрд. Перш за все важливо визначити першопричини відтермінування. За офіційними версіями - це блокада Донбасу. Але тут важливо уточнити, що мова йде не про блокадників, а власне про рішення РНБО, про ефективність управління, адже за 2 місяці блокади не було зроблено ніяких якісних розрахунків і планів виходів із цієї кризи.  Директор економічного департаменту Ангела Бочі  зазначає, що очевидно, що рішення МВФ цілком пов'язувати з блокадою Донбасу не можна. Одне із важливих завдань, які ставить перед нами МВФ, це – антикорупційна реформа. Особлива увага акцентувалась на запроваджені антикорупційних судів, які в Україні так і не стартували, під питанням також обрання аудитора НАБУ. Формально, у нас реформа антикорупційних органів полягає лише у їх створенні, адже міжнародний бізнес та інвестори не бачуть в країні змін в антикорупційному полі та не відчувають зменшення тиску. Насправді, відтермінування третього траншу у березні не стало новиною, адже ми мали отримати його ще у грудні 2016 року. Нагадаю, що другий транш затягнувся, тому вже формально було зрозуміло що і питання наступного траншу буде відкладено. Крім того, третій транш все одно мав би бути авансовим, бо Україна формально не виконала вимог, які стосувалися проведення пенсійної реформи (підвищення пенсійного віку), реформи землі (запровадження обігу земель), запуску антикорупційних судів. Якщо говорити по суті, то з 11 структурних маяків за останній період ми виконали лише три. Попередні вимоги – бюджет і націоналізація "Приватбанку" – наша країна начебто задовольнила, але, наприклад, реформа ДФС так і не була проведена з 2015 року. Тобто і другий транш Україні дали авансом, а третій, швидше за все, нам вже авансом не дадуть. Експерт також нагосила, що ймовірно, що програма МВФ для України буде взагалі зупинена, як в 2009 році, і тоді головним питанням для влади буде стримування валютного курсу. І тут питання не в золото-валютних резервах, яких зараз вистачає, а в іншому факторі - паніці серед населення. Така ситуація може ще більше поглибити політичну кризу в країні.  Старший економіст Василь Поворозник також відзначив, що МВФ часто є сигналом для іноземних партнерів: варто довіряти країні, чи не варто. Якщо зупиняється допомога, то це є червоним світлом для інших міжнародних партнерів.

Зовнішня політика

Вибори у Франції: результати за підсумками теледебатів

20 березня у Франції відбулися теледебати серед фаворитів на посаду Президента країни. За даними опитувань, які проводилися після дебатів, 29% телеглядачів вважають, що виступ незалежного кандидата Еммануеля Макрона був найбільш переконливим серед 5 кандидатів. На другому місці з підтримкою 20% опинився лідер «Лівої партії» Жан-Люк Меланшон, третю сходинку з підтримкою 19% поділили лідер «Національного фронту» Марін Ле Пен та представник «Республіканців» Франсуа Фійон, а за Бенуа Амона, який представляє правлячу «Соціалістичну партію», проголосували 11% телеглядачів. Вдалий виступ Еммануеля Макрона збільшить його шанси на перемогу за підсумками двох турів президентських виборів. Так, з останні два місяці рейтинг Макрона виріс з 16% до 26%, що дозволило йому обійти Франсуа Фійона – колишнього соратника Ніколя Саркозі – та зрівнятися з ультраправим політиком Марін Ле Пен. Успіх Макрона полягає в тому, що він сприймається як центрист і «нове обличчя» французької політики на фоні радикальних кандидатів (ультраправа Ле Пен і ультраліва Меланшон) чи політиків, які асоціюються з нинішньою чи попередньою владою (Амон, Фійон). Старший аналітик МЦПД Євген Ярошенко зазначає, що за нинішнього рейтингу Макрон має високі шанси стати наступним президентом Франції і новим учасником Нормандського формату (Україна, Росія, Німеччина, Франція). Якщо Макрон і Ле Пен вийдуть у другий тур виборів, незалежний кандидат зможе мобілізувати противників ультраправого популізму.   

Внутрішня політика

Дипломатичний брифінг "Inside Ukraine"

Традиційно команда експертів МЦПД за підтримки посольства Швейцарії провели брифінг для представників дипломатичниго корпусу щодо найактуальніших внутрішньополітичних подій. Євген Ярошенко, в частині "Державні рішення - Блокада Донбасу", зазначив, що відсутність національного консенсусу у питанні блокади дозволяє політичним силам використовувати суспільні протиріччя в якості інструменту боротьби за влади. Останні події можуть відкрити новий цикл політичної боротьби «всіх проти всіх». Рішення РНБО про блокаду ОРДЛО може змінити геополітичну ситуацію навколо конфлікту на Донбасі. Росія, Німеччина, Франція, США та інші міжнародні гравці розглядатимуть рішення РНБО про блокаду як порушення Мінських угод. У відповідь міжнародна спільнота посилить тиск на Україну з метою повернення до Мінського процесу. Внаслідок цього конфлікт на Донбасі може відбуватися за двома сценаріями. Перший сценарій: відновлення повномасштабних бойових дій. Представник Росії в Тристоронній контактній групі Борис Гризлов заявив, що рішення РНБО є порушенням пункту 8 Мінських угод, який передбачає відновлення соціально-економічних зв’язків між Україною та ОРДЛО. Імплементація рішення РНБО суттєво погіршить соціально-економічну ситуацію на непідконтрольних територіях та може спровокувати наступ бойовиків ДНР/ЛНР. У свою чергу, Збройні Сили України та добровольчі батальйони будуть готові до контрнаступу. Другий сценарій: збереження конфлікту малої інтенсивності. Блокада ОРДЛО дасть Росії додатковий аргумент на користь скасування санкцій ЄС і США у зв’язку з конфліктом на Донбасі. У такому випадку Росія намагатиметься використовувати невійськові важелі тиску на Україну, щоб змусити Київ до політичних поступок. У свою чергу, Україна уникне найгірших наслідків бойових дій, однак конфлікт на Донбасі буде і надалі розколювати суспільство та політичну еліту. Частина "Політична конкуренція", присвячена гучним кримінальним справам: боротьба з корупцією чи перерозподіл сфер впливу? Анатолій Октисюк наголосив, що за останні два роки в Україні поки що не було притягнуто до кримінальної відповідальності жодного топ чиновника чи впливового політика. Більшість відкритих кримінальних справ по лінії НАБУ розвалилися в судах по причині слабкої доказової бази (наприклад – ​справи по ОПЗ та ОГКХ), або ж були ініційовані за вказівкою АПУ в рамках політичної конкуренції і нічим не завершились ( ​справа Миколи Мартиненка, яка стала одним із факторів політичного ослаблення та відставки Прем’єр-міністр Яценюка). Боротьба з корупцією перетворилася на інструмент політичної конкуренції Тому арешт і судовий процес над керівником ДФС Романом Насіровим може продемонструвати суспільству та міжнародній спільноті реальні наміри української влади боротися з корупцією, або ж остаточно дискредитувати нові антикорупційні органи та владу Експерт Вероніка Харук представила перспективи створення антикорупційного суду. Оскільки створення незалежних антикорупційних судів передбачено Меморандумом між Україною та МВФ, а також стратегічними документами щодо імплементації антикорупційної реформи. Важливим фактом при запровадженні антикорупційних судів, владі необхідно завершити судову реформу, яка передбачає подолання корупції в судах та оновлення суддівського корпусу на принципах доброчесності, незалежності і підзвітності. Старший економіст Василь Поворозник, зазначив про проблеми та перспективи приватизації в Україні, загалом на приватизацію в 2016–2017 році розглядається близько 450 об’єктів. З них 20 – це великі підприємства, 50 – ​середні компанії і близько 380 – ​об’єкти малої приватизації. Всього після приватизації в державній власності має залишитися не більше 300 підприємств. Від продажу держкомпаній у 2017 році ФДМУ планує поповнити бюджет на 17,1 млрд. грн.  Публікації: http://icps.com.ua/nashi-proekty/periodychni-vydannya/  

ЗМI про МЦПД

Регіональний вимір прозорості муніципалітетів в Україні

Чи відкрито працює місцева влада в містах України? Наскільки охоче вона відповідає на запити громадян? Чи прозоро освоює бюджет? В студії Громадського радіо експерти МЦПД Ангела Бочі, Вероніка Харук та Василь Поворозник представили результати дослідження в рамках проекту "Прозорі, фінансово здорові та конкурентоздатні муніципалітети в Україні". Вікторія Єрмолаєва: Що лягло в основу ваших досліджень? Ангела Бочі: Це величезний проект, який ми вже здійснюємо півтора року. Основним його завданням було показати, наскільки фінансово здорові, конкурентоспроможні і прозорі наші регіони та міста. В рамках нашого проекту за підтримки словацького уряду було побудовано три рейтинги. Перший — рейтинг фінансового здоров’я регіонів та регіональних центрів Україні. Другий — рейтинг відкритості 50-ти найбільших міст України. Третій — рейтинг конкурентоспроможності регіонів за методологією doing business. Вікторія Єрмолаєва: Чи є один абсолютний переможець? Ангела Бочі: В кожному рейтингу свій переможець. Все залежить від критеріїв кожного рейтингу. Сергій Стуканов: Що таке фінансово здорова громада? Ангела Бочі: Ми опрацьовували близько 50 тисяч різних показників, враховували, наскільки громада може за рахунок власних податків покривати поточні видатки, наскільки вона залежить від дотацій та субсидій з центрального бюджету, наскільки є здатність покривати борг регіону. Тобто це ряд критеріїв, їх близько 20-ти і відповідно до них ми відбудовували рейтинг. Найбільш фінансово здорове місто — це Одеса, найбільш фінансово здорова область — Запорізька. В антирейтингу — Луцьк серед міст, серед областей — Рівненська область. Міста Донецьк і Луганськ не визначалися, у зв’язку з їхнім статусом. Рейтинг був побудований за останні п’ять років. Якщо порівнювати цей рік з попереднім, то можна сказати, що ситуація з фінансовим здоров’ям значно покращилась. Однією з причин цього є старт фіскальної та бюджетної децентралізації. Вікторія Єромолаєва: За вашим рейтингом, перше місто займає Одеса, друге — Полтава, третє — Дніпро, четверте — Миколаїв і п’яте — Рівне. Розкажіть про прозорість 50-ти міст України. Вероніка Харук: Цей рейтинг є частиною трьох компонентів нашого проекту. Основною нашою метою було підвищення прозорості роботи міських рад. Яким чином? Ми розробили рекомендації щодо прозорості та будемо сприяти їх просуванню. Також ми здійснили моніторинг прозорості міських рад 50-ти найбільших міст України. Цей рейтинг є повністю відкритим, на нашому сайті http://transparency.icps.com.ua/ можна подивитися відповідь по кожній міській раді. Сергій Стуканов: Як ви збирали інформацію? Вероніка Харук: У нас було три джерела отримання інформації. Це був опитувальник, який був складений МЦПД і направлений до 50-ти міських рад. Кожен опитувальник містив 23 питання, які були складані таким чином, щоб ми могли документально отримувати підтвердження інформації, яку нам надали міські ради. Також ми направляли неофіційні запити через третю особу, як ми називаємо його — «запит таємного клієнта» для того, щоб подивитися реакцію міських рад на запити від пересічних громадян. І ще ми аналізували інформацію у відкритому доступі на офіційних веб-сайтах міських рад. Отже, на першому місці по відкритості стоїть місто Суми, потім іде Вінниця та Львів. Міста, який мають найменший результат, це Новомосковськ, Ізмаїл та Бровари. Однак хочу зазначити, що за результатами нашого дослідження, найкращий результат складає лише 64%, тобто навіть найкращим містам є над чим працювати. Вікторія Єрмолаєва: Є стереотип, що в Києві найкраще життя, а в жодному рейтингу серед переможців його немає. Чому? Вероніка Харук: Щодо прозорості Київ знаходиться в середині рейтингу. Я вважаю, що це повзано з тим, що Київ публікує багато інформації у відкритому доступі для громадян, однак ця інформація є розпорошеною по різних веб-сайтах. Було б дуже зручно, щоб громадянин міг зайти на офіційний сайт міської ради, якому можна довіряти, і знайти всю потрібну йому інформацію. А наразі на офіційному веб-сайті Києві не було потрібної інформації.  

Зовнішня політика

Вибори у Нідерландах: які ризики для ЄС?

15 березня у Нідерландах відбудуться вибори до Палати представників (нижньої палати парламенту). Станом на 12 березня 2017 р., рейтинг політичних сил виглядає наступним чином: «Народна партія за свободу і демократію» (лідер прем’єр-міністр Марк Рютте) 24/150; «Партія за свободу» (лідер Геерт Вільдерс) 22/150; «Християнсько-демократичний заклик» 22/150; «Зелені» 20/150; «Демократи 66» 17/150; «Соціалістична партія» 15/150; Інші партії 30/150. "Навіть якщо ультраправа «Партія за свободу» здобуде відносну більшість у Палаті представників, вона не зможе самостійно сформувати уряд. У свою чергу, більшість партій заявили, що не увійдуть з Вільдерсом в коаліцію. Однак новий уряд Нідерландів буде більш євроскептичний, навіть якщо Марк Рютте залишиться прем’єр-міністром" - зазначає старший експерт з питань зовнішньої політики Євген Ярошенко.