Впровадження реформ

Відбулася презентація досвіду застосування інноваційних підходів до вирішення проблем громадського здоров’я

У 67 відсотках випадків передчасної смерті серед працездатного населення України винні серцево-судинні захворювання. Цей показник у 4-5 разів перевищує аналогічний для розвинених країн світу. Нездоровий спосіб життя та шкідливі звички, зокрема тютюнопаління, є тими превалюючими факторами, що впливають на розвиток серцево-судинних захворювань у людини. Сучасні технології здатні зменшити негативний вплив шкідливих звичок на організм, при цьому не людина не проходить через шоковий стан відмови від звичного способу вживання нікотину. Сьогодні в Україні та за кордоном вже проведена низка досліджень альтернативних засобів куріння, тож вже можна підводити перші підсумки та формулювати рекомендації щодо їх використання. Про це під час круглого столу, що відбувся 22 вересня в Укрінформі, говорили експерти у галузі кардіології , серцевої хірургії та терапевтичної медицини провідних наукових та медичних установ України, а також закордонні гості, які презентували досвід застосування інноваційних підходів до вирішення проблем громадського здоров’я. Микола Проданчук, директор Наукового центру превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки ім. Л. І. Медведя МОЗ України, виступив модератором заходу. Засідання круглого столу він розпочав з оптимістичного повідомлення, відзначивши, що Україна має високий потенціал у галузі превентивної токсикології та «здатна внести свій професійний експертний внесок в об’єктивізацію тих загроз, які несуть за собою тютюнові вироби». Україна, одна з 14 країн в світі, яка вивчає безпечність тютюнових виробів та досліджує використання нових технологій доставки тютюну, зокрема е-сигарети. Ріккардо Полоса, професор терапевтичної медицини Катанійського університету, зазначив, що одним з ключових питань, яке непокоїть фахівців у галузі охорони громадського здоров’я, за словами професора,  є вплив е-сигарет на серцево-судинну систему довготерміновій перспективі. Існує багато стратегій, які науковці можуть застосувати, аби зрозуміти,  який вплив цих нових продуктів на респіраторне здоров’я та формування серцево-судинних захворювань.  Довготривалі широкомасштабні дослідження, які здавалося можуть дати об’єктивну відповідь про вплив е-сигарет на здоров’я людини, вимагають десятки років та величезні фінансові ресурс для проведення. Доктор Полоса розповів, що у якості альтернативи іноземні фахівці використовують високочутливі тести, які фіксують ранні зміни субклінічного ушкодження здоров’я курців, що перейшли на споживання е-сигарет. Згідно з результатами таких досліджень, використання е-сигарет у лікуванні тютюнової залежності дозволило знизити кров’яний тиск та контролювати його у курців з гіпертонією. Про поліпшення загального стану повідомили і «подвійні» курці, яким вдалося скоротити кількість спожитих традиційних сигарет з 20-25 до 4 штук на день. Не менш важливою перевагою альтернативних продуктів, на думку професора Полоса, є відсутність шкідливого впливу на метаболічні процеси та можливість Контролювати набір ваги, яка зазвичай збільшується, коли курці кидають палити. Константінос Фарсалінос, доктор Медичного центру серцевої хірургії ім. Онассіса, пояснив присутнім, чому з метою охорони громадського здоров’я варто використовувати продукти зі зниженим ризиком. Він підкреслив, що два шляхи кинути палити - самостійно або з допомогою медикаментів, є неефективними у більшості випадків. Зусилля лише 5 з 100 курців, які намагаються кинути палити без використання допоміжних засобів, виявляються успішними, у той час як 20 з 100 курців кидають палити завдяки медикаментозному лікуванню. Доктор Фарсалінос наголосив на необхідності знайти додаткові шляхи зниження числа курців,  і щоб це зробити, поки ще медицина не винайшла суперефективного препарату, у лікарів має бути якомога більше інструментів, у тому числі,  продукти зі зниженою шкодою для здоров’я. Сергій Футорний, завідувач кафедри спортивної медицини Національного університету фізичного виховання і спорту України, під час свого виступу підняв проблему здорового способу життя саме серед молоді. Спеціалісти цього навчального закладу провели  дослідження серед 800 студентів ВНЗ м.Києва з метою вивчення складових їх способу життя. Так, виявилося, що найпоширенішою шкідливою звичкою серед молоді є саме куріння тютюнових виробів: 61% студентів жіночої статі та 49% чоловічої є курцями. Про дещо позитивну динаміку скорочення кількості курців в Україні розповіла завідувачка  лабораторією популяційних досліджень Інституту кардіології ім. М.Д. Стражеска, Олена Кваша. Дані 35-річного дослідження Інституту ім. М.Д. Стражеска  щодо поширеності куріння серед чоловіків у віці від 18-64 років свідчать, що за останні 5 років вона знизилась з 44% до 35%.  Експерт вважає це є прямим «відображенням зусиль держави, що спрямовані на боротьбу з тютюном». Тим не менше, Кваша зазначила неоднозначність тлумачення впливу електронних сигарет на здоров’я людини та суперечливість наявних зарубіжних досліджень у цій галузі. Це змусило фахівців Інституту розпочати своє власне дослідження впливу електронних сигарет та систем нагріву тютюну на серцево-судинну систему, а також визначити ті фактори в організмі, які впливають на розвиток інфарктів, інсультів у порівнянні з курінням традиційних сигарет. Проект стартував зовсім нещодавно, 14 вересня 2016 року, та триватиме півроку. Голова ВГО "Українська серцева фундація", кардіолог зі стажем, Тарас Чабан роз'яснив під час свого виступу не лише механізм впливу тютюну та продуктів його горіння на серцево-судинну систему, але й підняв питання несвідомого вживання сигарет населенням та етичності тютюнопаління серед представників таких суспільно значимих професій як лікарі, вчителі, чиновники. У скандинавських країнах, таких як Швеція, Норвегія, Данія, залежність від куріння позбавляє людину права обіймати посаду лікаря, вчителя чи будь-яку іншу пристойну державну посаду. У своїй підсумковій промові Сергій Радченко, заступник директора Науково-практичного медичного реабілітаційно-діагностичного центра МОЗ України, підкреслив, що за 10 останніх років поширеність судинних «катастроф» головного мозку зросла в 2 рази. На думку експерта, у даний час набуває величезне значення діагностика психофізіологічних станів осіб, як спосіб прогнозування судинних змін.  

Міжнародна політика

"Східне партнерство": вхідний квиток у ЄС для України чи набір формальностей?

«Східне партнерство» зможе зберегти свою актуальність лише у випадку її наповнення практичними ініціативами і справами, результати яких відчуватимуть громадяни країн по обидва боки кордону, який розділяє сьогодні країни ЄС та Східного партнерства. Про це заявив голова правління МЦПД Василь Філіпчук під час свого виступу на 26-му Економічному форумі в Криниці. «Східне партнерство було спробою знайти компроміс між європейськими прагненнями України, Молдови та Грузії, з одного боку, і неготовністю Європейського Союзу до наступної хвилі розширення, з іншого», - зазначив голова правління МЦПД. «Фактично, Східне партнерство намагалось покласти на учасників цієї ініціативи зобов’язання країн-кандидатів на вступ в ЄС без переваг і підтримки, яку отримували кандидати від ЄС. І це було очевидно з самого початку оголошення Східного партнерства, що такий підхід не спрацює. Щоб повторити успіх розширення ЄС, потрібно мати щонайменше ті ж умови, які зробили можливим цей успіх: перспективу членства, фінансову допомогу та набір передвступних інструментів. Угода про Асоціацію не передбачає їх. А, отже, зараз успіх України та інших країн Східного партнерства у процесі реформ та трансформації залежить виключно лише від самих цих країн, їх суспільств та політичного керівництва», - зазначив В. Філіпчук. Саме ж Східне партнерство залишатиметься цікавим і актуальним лише у випадку, коли зможе запропонувати цікаві проекти, які вирішуватимуть практичні проблеми громадян нашої країни. Наприклад, запровадження спільного контролю кордону, пунктів швидкого перетину кордону. «Ситуація, коли на українсько-польському кордоні українцям доводиться чекати по 10-12 годин для його перетину, є абсолютно неприйнятною. І не потрібно нічого, окрім політичної волі сторін для запровадження пунктів спільного контролю, щоб кордон можна було перетнути за 10-15 хвилин, як це було колись на польсько-німецькому кордоні. Це можна зробити як проект Східного партнерства і тоді дійсно з’явиться інтерес до цієї ініціативи. І таких ідей в українців десятки – від побудови повноцінного автобану від кордону до Львову і далі до Києва чи Чернівців до підтримки малого бізнесу, експорту сільськогосподарських товарів, зеленого туризму, запропонував представник МЦПД на Економічному форумі у Криниці. Нагадаємо, що Економічний форум щороку об’єднує декілька тисяч представників країн Центральної і Східної Європи у польському містечку Криниця з метою обговорення актуальних питань як регіонального розвитку, так і загальноєвропейського порядку денного.

Впровадження реформ

Проект “Взаємодія в комунікації: як медіа та уряд можуть спільно сприяти розвитку плюралістичного суспільства в Україні"

Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД) разом з Cultural Vistas (Німеччина) та за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини, а також Державного департаменту США реалізує проект “Взаємодія в комунікації: як медіа та уряд можуть спільно сприяти розвитку плюралістичного суспільства в Україні”. Програма передбачає проведення тренінгів з 20 по 26 листопада 2016 р. у м. Берлін та підсумкової зустрічі 16 грудня 2016 р. у м. Київ для 15 українських журналістів, бажаючих дослідити як засоби масової інформації та федеральний уряд взаємодіють в Німеччині, а також використати набутий досвід в якості основи для змін у взаємодії між ЗМІ та урядом в Україні. Мета реалізації проекту: надання учасникам можливості зрозуміти процеси взаємодії між медіа та урядом в Німеччині для того, щоб вони надалі могли підтримувати аналогічні процеси в Україні; створення мережі українських журналістів і державних службовців, які спільно зможуть сприяти впровадженню реформ у сфері комунікацій в Україні; сприяння у створенні мереж українських та німецьких журналістів для підтримки та обміну інформацією між країнами. Мова програми: англійська. Всі учасники повинні володіти розмовною англійською мовою задля ефективної взаємодії під час проходження тренінгів. Вимоги до кандидатів: - вільне володіння англійською мовою; - щонайменше 3 роки досвіду роботи у сфері журналістики; - постійна комунікація та взаємодія з державними органами/структурами в повсякденній професійній діяльності. Для участі у проекті, надішліть резюме, а також мотиваційний лист англійською мовою з зазначенням посилань на приклади власних публікацій. Мотиваційний лист (обсягом мінімум 450 слів) повинен містити обґрунтування зацікавленості участі у програмі та відповідності Вашої щоденної професійної діяльності меті програми, а також власні пропозиції щодо можливих шляхів подальшого поширення навичок та вмінь, набутих після проходження тренінгів. На додаток до резюме та мотиваційного листа, надішліть також один рекомендаційний лист від теперішнього або попереднього роботодавця. Учасники також повинні бути присутніми на підсумковій зустрічі в м. Київ 16 грудня 2016 р; провести презентації для інших журналістів/своїх колег щодо знань, отриманих в ході програми; після завершення програми опублікувати матеріал про один з аспектів досвіду, отриманого в Німеччині; активно комунікувати та підтримувати зв'язок один з одним онлайн. Під час відбору кандидатів, перевага буде надаватися тим журналістам, які не мали значного попереднього міжнародного досвіду участі у подібних програмах. Повний пакет документів просимо надсилати на електронну адресу: iivashko@icps.kiev.ua (з позначкою в темі листа “Interaction in Communication Project”). Кінцевий термін подачі заявок – 18 вересня 2016 р. Кандидати повинні мати діючий закордонний паспорт і право на отримання шенгенської візи для в'їзду до Німеччини. Віковий ценз для участі у програмі відсутній. Транспортні витрати, а також витрати на проживання покриваються організаторами програми. У випадку виникнення питань, звертайтеся за тел. +38 068 194 94 04 (Ірина Івашко).      

Економічний аналіз

Найбільш ймовірний курс долара США до кінця року - 27 гривень - експерти МЦПД

З середини серпня відбувається поступове ослаблення гривні до долара США. Якщо у попередні місяці був певний надлишок валюти через сезонне покращення зовнішньоторговельного балансу, яку Нацбанк викуповував у резерви, то на початку вересня НБУ вже заявив про проведення аукціонів з продажу валюти. Необхідно пам’ятати, що з лютого 2015 року в Україні діє вільне курсоутворення, тому певні коливання це не виняток, а нормальна ситуація. Більш того, людей часто вводить в оману абсолютне значення зміни обмінного курсу: зміна на одну гривню зараз здається великою, хоча це відповідає зміні у лише приблизно 4%. Для порівняння – зміна курсу євро-долар на 4% зараз складає біля 4 центів. Така зміна – не рідкісне явище навіть для пари євро-долар (останній раз такий зсув був у червні 2016 року), валюти країн, що розвиваються часто мають набагато більші коливання. Що є причиною ослаблення гривні? Можна називати дві групи причин. Перша, поточні коливання попиту та пропозиції валюти через необхідність сплат за зовнішніми контрактами – наприклад зовнішніми боргами. Вони є короткотерміновими і тому після таких стрибків попиту мали б відновитись попередні рівні. Інша група причин – економічні, які важко чітко прив’язати до щоденних коливань, але які задають певні тенденції. Одна така тенденція – зростання імпорту газу у опалювальний період, що збільшить попит на валюту до весни наступного року. Інша – традиційне підвищення економічної активності восени. Якщо поглянути на наявну статистику – останнім часом відбувалося зростання зарплат та інших доходів, що вже відобразилось у зростанні роздрібного товарообігу. Частину товарообігу складають імпортні товари, тож очікувана можливість продати більше призводить до більшого імпорту і, відповідно, зростання попиту на валюту.   Це сезонне зростання попиту та зростання, викликане економічним відновленням, матимуть тиск на ослаблення гривні. За прогнозом МЦПД, на кінець року офіційний курс сягне 27,00 грн/дол Через те, що у нас немає обмежень на розмір курсу – теоретично він може бути будь-який. Тому в принципі не виключено що до кінця року ми побачимо курс як нижче так і вище цієї позначки – нагадаю, що у лютому цього року курс вже був вище 27 грн/дол (напр., 25 лютого 2016 – 27,25), а потім гривня укріпилась до 24,8 грн/дол, тому навіть тимчасове перевищення цих показників – не привід до паніки. Головне, аби уряд та нацбанк продовжували проведення відповідальної бюджетної та грошової політики, не допускаючи штучного, не забезпеченого доходами зростання видатків бюджету та безвідповідального «друку грошей». У цьому випадку не має відбуватись дестабілізації, яка б негативно впливала на курс.

Міжнародна політика

Волинська трагедія: чи повинна Україна відповісти "геноцидом на геноцид"

У вівторок, 30 серпня, представники українського громадянського суспільства виступили зі спільною заявою, в якій вони у відповідь на оголошення польським парламентом 11 липня Днем пам'яті поляків – жертв геноциду, вчиненого ОУН-УПА, закликають Верховну Раду України визначити 3 пам'ятні дати на честь жертв польських злочинів в Україні. Аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень В'ячеслав Голуб вважає, що поки Україні слід утриматися від таких різких заяв і необережних кроків, які можуть бути сприйняті як недружні або провокаційні. На його думку, варто почекати до 2 грудня – дня очікуваного візиту Петра Порошенка до Варшави, а за цей час постаратися знайти взаєморозуміння у відносинах із сусідами. У своїй спільній заяві, оприлюдненій 30 серпня, Леонід Кравчук, Іван Драч, Василь Шкляр, Іван Заєць, Борис Тарасюк, Володимир Огризко, Іван Дзюба, Дмитро Павличко та Володимир Василенко пропонують у відповідь на рішення польського парламенту встановити в Україні такі пам'ятні дати: 23 вересня – Днем польських репресій проти автохтонного українського населення Галичини (в цей день 1930 року були розпочаті антиукраїнські репресивні акції, відомі в історії під назвою "пацифікація"); 25 грудня – Днем пам'яті геноцидного винищення польським підпіллям автохтонного українського населення на етнічних українських землях (у цей день 1942 року польські збройні загони почали масові вбивства українців), а також 28 квітня – Днем пам'яті українців, які стали жертвами примусової депортації з боку польської держави (в цей день 1947 року комуністична Польща розпочала так звану операцію "Вісла"). Це не перша подібна пропозиція. З часу прийняття 7 липня сенатAом і 22 липня сеймом Республіки Польща "Резолюції про вшанування пам'яті жертв геноциду, здійсненого українськими націоналістами відносно громадян Другої Речі Посполитої у 1943-45 роках" (так звана "волинська резолюція") в суспільно-політичному середовищі обох країн не вгамовуються пристрасті з приводу оцінки трагічних подій на Волині, під час яких унаслідок взаємної ворожнечі загинуло багато українців і поляків. У Верховній раді ще з 3 серпня лежить проект постанови позафракційного депутата Олега Мусія "Про вшанування пам'яті жертв геноциду, вчиненого Польською державою щодо українців у 1919-1951 роках". У ньому пропонується визначити 24 березня Днем пам'яті про українців – жертви геноциду, вчиненого Польщею (в цей день у 1923 році на зборах у Львові українці заприсяглися боротися проти Польщі за створення незалежної держави). Знизити накал емоцій не зміг і візит президента Польщі Анджея Дуди до України, який на військовому параді з нагоди 25-ї річниці незалежності в Києві стояв поруч з Петром Порошенком. Це пояснюється тим, що лідер польського народу не привіз хороших новин з Варшави. Вже під час оголошення спільної заяви двох президентів було видно, що Анджею Дуді не вдалося досягти консенсусу всередині польської правлячої верхівки з питання трактування загальної історії. Хоча президент Петро Порошенко зі свого боку продемонстрував свою готовність до швидкого пошуку компромісу на основі формули духовного єднання "Прощаємо і просимо прощення". Та й раніше він на практиці доводив цей намір: спочатку в 2014 році вибачившись перед польськими депутатами за Волинські події, а потім у 2016 році поклавши квіти до пам'ятника жертв "Волинської різанини" у Варшаві. Щоб відвернути увагу обох народів від цієї теми і виграти час, Анджей Дуда символічно запросив Петра Порошенка відвідати Польщу 2 грудня – в 25-ту річницю визнання Польщею незалежності України. Тоді, найімовірніше, і повинна бути поставлена крапка в питанні ставлення до "Волинської трагедії". То чи слід Києву сьогодні реагувати на недружній крок Варшави і яким чином? По-перше, актуальність прийняття постанови Верховної ради із засудженням дій польських депутатів або визнання геноциду українців з боку поляків вже пройшла. Її слід приймати 7 липня, одразу після оприлюднення постанови сенату, або 22 липня після постанови сейму. Щоправда, у другому випадку необхідно було збирати позачергове засідання Верховної ради, оскільки 15 липня спікер Ради Андрій Парубій вже закрив четверту сесію, і депутати розійшлися на канікули. Та й не факт, що в парламенті знайшлися б голоси для такого рішучого кроку. По-друге, певна реакція Верховної ради насправді вже була - у вигляді заяви Комітету у закордонних справах, у якій народні депутати - члени комітету висловили глибоку стурбованість прийняттям сенатом і сеймом Польщі постанов про визнання Волинської трагедії геноцидом. Гідною відповіддю з боку парламенту було також і складання Борисом Тарасюком обов'язків голови міжпарламентської групи з Польщею. По-третє, прийняття Верховною радою подібних заяв сьогодні є недоцільним з огляду на те, що під час візиту 24 серпня Анджей Дуда дав чіткий сигнал, що його країна не відмовляється від діалогу з метою встановлення істини, а лише просить про відстрочку. Тому найбільш оптимальний крок з боку України – це дати Польщі час для роздумів, а самим ефективно використовувати його для активізації міжпарламентської взаємодії шляхом взаємних візитів парламентарів обох країн, організації конференцій, круглих столів, семінарів, на яких учені виклали би свою науково обґрунтовану оцінку історичних подій. Не роблячи при цьому до 2 грудня різких заяв і не здійснюючи необережних кроків, які можуть сприйматися як недружні або провокаційні. У питаннях примирення варто також звернутися до досвіду Франції і Німеччини. Країни, які воювали між собою у двох світових війнах, зуміли досягти взаєморозуміння менш ніж через два десятиліття після закінчення Другої світової війни, підписавши 22 січня 1963 року в Парижі Єлисейський договір, що поклав кінець столітній ворожнечі та заклав фундамент надійних союзницьких відносин. І вже понад півстоліття з моменту примирення Берлін і Париж залишаються основними локомотивами ЄС, гарантами благополуччя всієї Європи. Так чому ж Україні та Польщі не взяти приклад з Франції і Німеччини? Нарешті, рішенням делікатного питання оцінки Волинських подій повинні більш активно зайнятися парламенти України і Польщі. Парламентам обох держав слід було б прийняти спільну заяву, в якій виражена узгоджена позиція представницьких органів влади щодо Волинської трагедії. Можливо, слід звернутися до досвіду 2003 року, коли Верховній раді та парламенту Польщі вдалося досягти в цьому питанні порозуміння. Варто також створити спільний міжпарламентський постійно діючий комітет, в рамках якого парламентарії постійно контактували б між собою – на зразок Консультаційного комітету президентів України і Польщі. Сам факт створення такого комітету свідчитиме про високий рівень довіри і в майбутньому стане основою для взаєморозуміння і співробітництва. Україна поки не може дипломатичним шляхом врегулювати конфлікт на Донбасі. Нехай, принаймні, не втратить союзника, відносини з яким вибудовувалися протягом чверті століття.