Підвищення тарифів на пасажирські перевезення залізницею – невідворотня реальність

З 1 червня 2006 року “Укрзалізниця” підвищила тарифи на залізничні перевезення пасажирів, за винятком перевезень електропоїздами, на 50%. Цей захід – частина широкомасштабного перегляду регульованих тарифів на соціально важливі послуги. Аналіз цього рішення та його наслідків має здійснюватися за двома критеріями: економічної ефективності та соціальної допустимості, вважає економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Борис Бордюг.

Пасажирські перевезення “Укрзалізниці” є збитковими, і заявлене підвищення тарифів призведе до зменшення річних збитків від цього виду послуг на 0,5 млрд. грн. до 1,9 млрд. грн. Зважаючи на необхідність принаймні відшкодування собівартості послуг і поступової відмови від практики перехресного субсидування, підвищення тарифів на перевезення пасажирів залізницею є необхідним і не останнім. Згідно з заявами міністра транспорту та зв’язку Віктора Бондаря, уряд планує подальше поступове підвищення тарифів на перевезення пасажирів і має намір забезпечити їхню беззбитковість упродовж трьох років.

Підвищення тарифів на пасажирські перевезення негативно позначиться на доступності цього виду послуг для соціально незахищених верств населення. Разом з тим, соціальний захист малозабезпечених має здійснюватися через надання адресної допомоги. На думку експерта МЦПД, безконтрольне субсидування через низькі тарифи і соціально незахищених прошарків населення, і заможніших громадян, які також користуються послугами “Укрзалізниці”, є хибною практикою, що призводить до неефективного використання коштів.