Обрання спікера дало поштовх до розширення коаліційних форматів

Обрання Олександра Мороза спікером може мати наслідком руйнування коаліції демократичних сил у складі БЮТ–“НУ”–СПУ, однак не дає однозначної відповіді на питання про склад нової коаліції. Голосування за спікера парламенту, яке відбулося 6 липня, відкриває новий раунд переговорів з приводу майбутньої коаліції, актуалізуючи нові коаліційні сценарії, – вважає директор Міжнародного центру перспективних досліджень Віктор Чумак. Нині існують такі варіанти створення коаліції: ПР–“НУ”–(СПУ), ПР–СПУ–КПУ та збереження коаліції у складі БЮТ–“НУ”–СПУ. Вибір конкретного варіанта залежить від позиції Президента щодо найбільш комфортної та оптимальної конфігурації майбутньої коаліції.

Варіант створення коаліції між Партією реґіонів, СПУ та КПУ хоча й видається природнішим з огляду на вибори спікера, однак має великі ризики. Передусім досі малоймовірно, що КПУ захоче підписати повноцінну коаліційну угоду з Партією реґіонів. Такий хід остаточно дискредитує партію в очах її виборців і означатиме повне зникнення партії з політичної арени на наступних виборах або її злиття з Партією реґіонів.

Створення такої коаліції означатиме розходження політичних курсів уряду та Президента. В умовах хиб нормативної бази, що регулює взаємодію уряду та коаліції з Президентом, це автоматично призводитиме до виникнення інституційних конфліктів між гілками влади з приводу повноважень, кадрових призначень і спрямованості політики. Крім того, створення такої коаліції і Президент, і міжнародні партнери України сприйматимуть як сильний удар по європейському та євроатлантичному вектору зовнішньої політики України. За таких умов мотивація Президента розпустити парламент неабияк зросте, і в разі підтримки його намірів фракціями “Наша Україна” та БЮТ (наприклад, через блокування роботи Верховної Ради) та зміни електоральних настроїв такий сценарій видається цілком здійсненним.

Імовірно, для посилення відносної стабільності коаліції водночас з розглянутим вище варіантом Партія реґіонів намагатиметься вести нові коаліційні переговори з фракцією “Наша Україна”. Такий варіант коаліції має підтримку і у частині фракції “Нашої України”, і у Партії реґіонів. Що більше, на сьогодні він лишається можливістю участі “Нашої України” у правлячій коаліції і альтернативою “реваншистській” (в очах “помаранчевого” електорату) більшості у складі ПР–СПУ–КПУ. Такі аргументи можуть переконати колишніх противників “широкої коаліції” з “Нашої України” і зберегти її єдність.

У такому разі виникають великі сумніви в необхідності залучення до коаліції Олександра Мороза і СПУ. Вони будуть потрібні “широкій коаліції” лише в разі розколу “Нашої України” і недостатності її голосів для створення коаліції. Мороз може зіграти роль “політичного камікадзе”: розвал “помаранчевої” коаліції, до якого призвело його висування на спікера, може не принести йому жодних стратегічних виграшів, “широка коаліція” включатиме лише “Нашу Україну” та Партію реґіонів.

Поза тим, нині підписи під коаліційною угодою між “Нашою Україною”, БЮТ і СПУ ще не відкликано. Крім емоційних заяв “НУ” та БЮТ, ще не зроблено жодних інших дій, які б поставили хрест на “помаранчевій” коаліції. Це означає, що на цей момент залишається можливість збереження наявної коаліції і пошуку певних компенсацій для “Нашої України” за посаду спікера за рахунок посад голів комітетів або членів уряду.

Пауза, яку взяв Президент для оцінки подій 6 липня, а також відсутність озвученої тактики дій “Нашої України” показують, що Віктор Ющенко поки що не визначився щодо майбутніх дій і розглядає різні сценарії створення коаліції. Саме від його подальшої позиції та уподобань багато в чому залежить доля майбутніх коаліційних переговорів. Нинішня ситуація відкрила для нього нові можливості (створення “широкої коаліції”), але не закрила старі (“помаранчева” коаліція).