Зовнішні державні запозичення не приховують великих боргових ризиків

Упродовж другого півріччя 2006 року уряд найчастіше за всю історію України виходив на ринок зовнішніх запозичень – чотири рази. Загальна їх сума (1,9 млрд. дол. США) також найбільша з 2000 року. Оскільки водночас із залученням нових запозичень здійснюються виплати за старими, зовнішній борг зріс несуттєво – на 0,5 млрд. дол. США упродовж року. Зростання державного зовнішнього боргу наразі не загрозливе: відношення загальної суми боргу до ВВП низьке і наприкінці 2006 року становило 15,5% (зовнішнього – 9,5%).

Зовнішні запозичення нині кращі за внутрішні, вважає економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь. По-перше, вони забезпечують надходження валюти для фінансування дефіциту поточного рахунку платіжного балансу, що сформувався 2006 року. У країнах Центральної Європи за такої ситуації джерелом надходження валюти були прямі іноземні інвестиції, проте в Україні обсяги ПІІ недостатні для фінансування дефіциту. По-друге, зовнішні запозичення не створюють ефекту витіснення державою приватних інвестицій. Ефект полягає в тому, що якщо держава збільшує запозичення на внутрішньому ринку за незмінного загального обсягу наявних коштів, то відбувається зростання процентної ставки, тобто ціни грошей. Це призводить до зменшення запозичень приватним сектором, тобто до витіснення державою приватного сектору з ринку капіталу, а зрештою – і до обмеження інвестицій в основний капітал та, як результат, меншого економічного зростання.

Хоча зростання державного боргу поки що не загрозливе, загальний (державний + приватний) зовнішній борг України зростає дуже стрімко: за нашою оцінкою, упродовж 2006 року він зріс більш як на 24% і наприкінці 2006 року становив 47% ВВП. Найшвидше зростав зовнішній борг приватного сектору, який уже втричі перевищує державний. Швидкі темпи зростання боргу можуть призвести до проблем у майбутньому, особливо за коливань обмінного курсу чи зміни політики курсоутворення. Більшість запозичень України зроблено в доларах США, а саме до цієї валюти прив’язано курс гривні. Спроби уряду використовувати девальвацію як інструмент стимулювання експорту можуть зумовити стрімке збільшення зовнішнього боргу, що посилить ризик дефолту та ускладнить вихід на світові ринки капіталу.

Оскільки зовнішні запозичення держави є лише способом фінансування дефіциту бюджету, то розмір державного боргу безпосередньо залежатиме від дефіциту. Отже, на думку експерта МЦПД, задля контролю над розміром зовнішнього боргу держава передусім повинна опікуватися станом державних фінансів.