ЗМI про МЦПД

Долучайтеся до команди професіоналів! МЦПД відкриває вакансії

10.10.2016
img1
Прес-служба МЦПД

Міжнародний центр перспективних досліджень запрошує у свою команду фахівців у наступних сферах: аналітик з питань зовнішньої політики, аналітик з питань внутрішньої політики, керівника департаменту комунікацій

Щоденні виклики, щотижневі брейнстормінги і щомісячна зарплата - все на гідному рівні - гарантовані! Без стресу і встрясок не обійтися, але результат завжди виправдовує вкладені зусилля. 

Якщо Ви бажаєте працювати у команді з кращими аналітиками України та підходите під наступні критерії, будь ласка, надсилайте Ваше резюме на [email protected].  Заздалегідь вдячні за вказання вакансії, яка Вас зацікавила, у темі листа.

Опис вакансій - далі.  

КЕРІВНИК ДЕПАРТАМЕНТУ КОМУНІКАЦІЙ

Вимоги до кандидата:

·         вища гуманітарна освіта;

·         досвід роботи на подібній посаді (прес-служба, інформаційні або комунікаційні служби тощо);

·         вільне володіння українською, російською та англійською мовами;

·         організаторські та комунікативні навички;

·         енергійність, стресостійкість, вміння брати на себе відповідальність, готовність при потребі працювати понаднормово.

Обов'язки:

·         забезпечення роботи веб-сайтів;

·         координація роботи зі ЗМІ;

·         підготовка та проведення організованих подій (прес-конференцій, брифінгів, круглих столів та навчальних тренінгів);

·         моніторинг висвітлення діяльності організації;

·         вивчення інформаційного простору, визначення «слабких місць», що потребують реагування;

·         медіапланування і контроль;

·         формування і підтримка позитивного іміджу організації та її керівника;

·         участь у формуванні публічної політики організації.

 

АНАЛІТИК З ПИТАНЬ ВНУТРІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ

Вимоги до кандидата:

·         вища освіта (політологія, соціологія, право тощо);

·         обізнаність в питаннях внутрішньої політики України та ходу реформ в країні;

·         досвід аналітичної роботи щонайменше два роки;

·         якісні аналітичні здібності та навички підготовки публікацій;

·         вільне володіння українською, російською та англійською мовами (як письмово, так і усно);

·         досвід роботи зі ЗМІ, державними органами, міжнародними організаціями;

·         навички публічних виступів.

Обов'язки:

·         підготовка аналітичних матеріалів;

·         написання публікацій для медіа;

·         представлення аналітичних напрацювань на публічних заходах Центру та в медіа;

·         розробка, координація та реалізація проектів внутрішньополітичного спрямування;

·         налагодження та підтримка зв'язків із представниками уряду, міжнародних організацій, ЗМІ та донорами.

 

АНАЛІТИК З ПИТАНЬ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ

Необхідні професійні кваліфікації:

·         вища освіта (міжнародні відносини, політологія);

·         досвід аналітичної роботи щонайменше 3 років;

·         якісні аналітичні здібності та вміння писати тексти;

·         менеджерські навички, наявність самомотивації, вміння керувати командою;

·         вільні розмовні та письмові українська, російська та англійська мови;

·         досвід роботи зі ЗМІ, урядом, міжнародними організаціями;

·         презентаційні навички та відповідальність.

Основні обов’язки для кандидата включають:

·         написання аналітичних матеріалів

·         розробка, керівництво та реалізація проектів зовнішньополітичного спрямування;

·         налагодження та підтримка зв’язків із представниками уряду, міжнародних організацій, ЗМІ та донорами.

 

 

 

 

 

Публікації за пріоритетом «ЗМI про МЦПД»
ЗМI про МЦПД

НАТО 70 років: чому зараз Україна далі від Альянсу, ніж будь-коли

Повільно і болісно, ціною великих втрат і ризиків, ідея вступу до НАТО перетворюється з інструменту торгу та маніпуляції в імператив зовнішньої політики України. Іронія долі в тому, що, нарешті почавши ставитися до Альянсу серйозно, Україна зіткнулася з найскладнішими перешкодами на шляху до членства в ньому за всю свою історію. Таку думку висловив "Апострофу" асоційований експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Микола Капітоненко. Фраза про те, що ми наближаємося до вступу до НАТО - це в кращому випадку просто симпатичний мовний зворот, а в гіршому - міф. Близькість до членства в Альянсі неможливо виміряти. Рішення приймається всіма країнами-членами, на нього впливають тисячі чинників, більшість з яких перебувають далеко за межами сфери відповідальності держави, яка хоче стати його членом. Можна приймати скільки завгодно поправок у власну конституцію, проводити заміри громадської думки і навіть референдуми - стати ближче до членства в НАТО це не допоможе. До НАТО ми вступимо тільки тоді, коли цього будуть хотіти всі нинішні члени Альянсу або ж сильно будуть хотіти всі його "важковаговики". При цьому ніякої односпрямованої траєкторії цього руху немає: можна збільшити свої шанси, використовуючи міжнародний контекст або майстерну дипломатію, але не можна бути впевненим у тому, що вони знову не зменшаться в результаті виборів у кожній із країн, виникнення нових регіональних конфліктів або інших подій міжнародного життя. Скажімо, за останні п'ять років, залишаючись дуже далеко від перспективи членства, ми, тим не менш, кілька разів ставали трохи ближче і трохи далі від неї. Така ж траєкторія продовжиться і в майбутньому. Найбільш далеко від членства в НАТО ми опиняємося зовсім не тоді, коли різні політичні сили висловлюють протилежні думки з цього питання - це нормальна демократична практика. Від НАТО нас віддаляє щось зовсім інше, а саме - наша слабкість, високі ризики і відсутність демократії. Вимогу про демократію зафіксовано у Вашингтонському договорі - так що йому теж виповнюється 70 років. Вона важлива, тому що демократії можуть довіряти одна одній. Ми традиційно недооцінюємо значимість цього критерію, вважаючи його формальністю - одна з фундаментальних помилок нашої зовнішньої політики. Що стосується слабкості, то під нею в більшості випадків у сучасному світі доцільно мати на увазі бідність. Ми залишаємося бідними, а у відносному вимірі - стаємо навіть біднішими. З цієї простої причини наша цінність як союзника вище не стає. Ми думаємо, що стає - і навіть переконуємо в цьому партнерів - тому що ми стримуємо агресію Росії. Але навіть ті в Альянсі, хто вірять в бажання Кремля захопити пару країн у Східній Європі, будуть вважати, що в такій ситуації вигідніше обмежено підтримувати Україну і переймати її досвід без того, щоб поширювати на неї гарантії безпеки. З такими ж міркуваннями пов'язані й додаткові ризики, що створює для нас конфлікт із Росією, як би його не називали. Він не підвищує, а знижує наші шанси. Майже ніхто в НАТО не захоче ризикувати війною з Росією для захисту України. Поки така війна залишається цілком реальною перспективою, відповідальні політики в Європі не будуть хотіти членства України в Альянсі і вирішувати дилему: вступати у війну з Росією чи розвалити те, що 70 років було найефективнішою коаліцією в історії. Згідно з цими стратегічними міркуваннями, а зовсім не в результаті фокусів "руки Кремля", ми сьогодні далі від членства в НАТО - якщо вимірювати відстань в кількості країн, готових дати нам, скажімо, ПДЧ – ніж були на сумнозвісному саміті в Бухаресті 2008 року. Ми, як і раніше, сприймаємо НАТО в дусі холодної війни. Фраза Гастінгса Ісмея, першого генерального секретаря НАТО про keep the Russians out, the Americans in, and the Germans down ("не пускати росіян, забезпечувати присутність американців і стримувати німців") залишається популярною на українських просторах і при спробах зрозуміти логіку і функції Альянсу сьогодні. Хоча часи значно змінилися. Не вловивши цих змін, ми свого часу не змогли ув'язати відмову від ядерної зброї з питанням вступу до НАТО - або, як мінімум, великим кроком на цьому шляху. Якби Україна була сильною демократичною державою, то послідовність дій була б протилежною: спочатку б нам дали зрозуміти, що чекають в Альянсі, а потім українські політичні партії сперечалися б між собою про те, чи варто подавати заявку про членство. Долучитися до ювілеїв європейської безпеки нам вдасться, тільки змінивши себе. Николай Капитоненко, експерт МЦПД, спеціально для "Апострофа"

05.04.2019