Зовнішня політика

Експертний діалог: українсько-угорські відносини. Вебінар 1

01.10.2018
img1
Прес-служба МЦПД

Міжнародний центр перспективних досліджень за підтримки Міжнародного Вишеградського фонду розпочинає проект "Україна та країни Вишеградської четвірки: на шляху до кращого взаєморозуміння та добросусідства". Разом із партнерськими організаціями, а саме  Інститут міжнародних відносин та торгівлі (Угорщина), Інститут економічних та соціальних реформ (Словаччина) та Фундація імені Броніслава Гемерека (Польща) експерти МЦПД в рамках першого вебінару обговорили проблематику українсько-угорських відносин. Починаючи з 2017 року, відносини двох країн перебувають у стані постійного загострення. Тригером конфлікту з Угорщиною стало прийняття Закону України про освіту, мовна стаття якого викликала різку критику угорського уряду та згодом призвела до блокування офіційним Будапештом низки ініціатив у відносинах Україна-НАТО. Нещодавно ситуація сягнула ескалації після скандалу з “угорськими паспортами” для мешканців Закарпаття та взаємних дипломатичних погроз між офіційним Києвом та Будапештом.

Під час онлайн вебінару, ініційованого МЦПД, експерти обговорили причини виникнення непорозумінь між Україною та Угорщиною, наявні відмінності в політиці добросусідства, а також виокремили можливі сценарії розвитку відносин між Україною та Угорщиною в майбутньому.

Наразі відносини України з західними країнами-сусідами характеризуються двома важливими факторами – асиметричністю та ієрархічністю. Асиметричний характер відносин визначається насамперед тим, що роль західних сусідніх країн для України є значно важливішою, ніж роль України для них. І як наслідок – ціна, яку України платить за погіршення стану відносин з сусідами є значно вищою, ніж та, яку потенційно доведеться заплатити країнам-сусідам за кризу у відносинах з Україною. Фактор ієрархічності пов’язаний з місцем та роллю “українського питання” у внутрішньо- або зовнішньополітичному порядку денному західних сусідів. Для жодної з країн-сусідів, українська проблематика не володіє пріоритетністю, а перетворилась скоріше на додаткову складову до інших більше важливіших питань.

Тим часом регіон Східної Європи опинився у полоні регіональних процесів, пов’язаних з ростом впливу націоналізму. Ланцюгова реакція побудови національних ідентичностей призводить до взаємної ворожнечі, історичних та мовних суперечок, боротьби за лояльність національних меншин та інших подібних процесів. Як наслідок, потенціал до регіональної співпраці між країнами зменшується, а протиріччя лише зростають.

Враховуючи можливі небажані наслідки від існуючих тенденцій, основною метою проведення експертних обговорень МЦПД є пошук спільних дієвих механізмів для нормалізації відносин та добросусідства між Україною та країнами-членами Вишеградської групи.

Першочергово експерти рекомендують застосувати наступні кроки на шляху впровадження політики сусідства та покращення відносин між Україною та Угорщиною: створення більш широкого регіонального контексту та усвідомлення, що вищезгадані країни є частиною одного регіону, співпраця в якому може розширити можливості для обох країн; відкритий та чесний діалог щодо інтересів, які стоять за різними позиціями країн з того чи іншого питання; утримання від анти-української чи анти-угорської риторики у внутрішніх дискурсах обох країн; пошук можливостей для спільних проектів у сфері енергетики, регіональної безпеки, екології, боротьби з транснаціональними загрозами.

Виконання саме таких першочергових рекомендацій дозволить зменшити кількість виникнення кризових явищ між Україною та Угорщиною, свідками яких суспільство продовжує перебувати вже другий рік поспіль.

Міжнародний центр перспективних досліджень  ґрунтовно займається темою відносин України з європейськими сусідами, з відповідними напрацюваннями можна ознайомитися за посиланнями: 

Що відбувається у відносинах України із західними сусідами

УКРАЇНА ТА ЇЇ СУСІДИ: АНАЛІЗ РЕГІОНАЛЬНИХ ТЕНДЕНЦІЙ

В рамках проекту також заплановано експертні обговорення щодо відносин і з іншими країнами Вишеградської четвірки.

Започаткування діалогу на експертному рівні сприятиме напрацюванню конструктивних ідей та рішень та мінімізацію можливих викликів для регіональної співпраці.

Матеріали за підсумками вебінару:

Презентація

Публікації за пріоритетом «Зовнішня політика»
Зовнішня політика

МЦПД взяв участь у конференції Східного партнерства у Відні

Експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Єгор Киян взяв участь у конференції «Десять років Східного партнерства: сьогоднішні досягнення, цілі завтрашнього дня», яка відбулась 28-29 травня у Відні. На заході були присутні представники дипломатичних відомств, урядів та провідних аналітичних центрів Європи. Загалом, всі учасники конференції Східного партнерства підтримували позитивну риторику і відзначали значні досягнення в співпраці. Конференція складалась із трьох закритих панелей і однієї публічної. Учасники першої закритої панелі "Як утримати всіх стейкхолдерів на борту" намагалися вирішити проблеми різнорідності країн у Східному партнерстві. При цьому, наголошувалось на  необхідності уникати "поділу" країн Східного партнерства через їх різнорідність, а сконцентруватись на пошуку спільних аспектів. На закритій панелі "Зовнішні відносини Східного партнерства та співпраця з третіми сторонами" обговорили аспект можливих обмежень у рамках Східного партнерства. Акцент був зроблений на збільшенні показників торгівлі між країнами. Зазначалося, що необхідно покращувати співпрацю не тільки з третіми сторонами та з ЄС, але й між собою у рамках Східного партнерства. На відкритій панельній дискусії, присвяченій загальній темі конференції, запрошені поважні представники Європейської комісії та таких країн як Австрія, Румунія, Білорусь, Грузія та Молдова обмінювались успішним досвідом впровадження реформ та співпраці у рамках Східного партнерства. «Не потрібно брати вступ до ЄС за самоціль, бо впроваджуючи реформи, країни насамперед покращують життя самі собі і мають бути зацікавленими у них, - передає озвучені ідеї один з учасників заходу, експерт МЦПД Єгор Киян. - Не зважаючи на підтримку та допомоги ЄС, у деяких країн помічалися двосторонні тенденції – тобто не тільки імплементація європейських цінностей, а й, навпаки, відхід від них. Насамперед, утиски свободи слова та медіа».    На панелі "Трансформація, наближення до стандартів та цінностей ЄС, регіональне співробітництво - досвід та виклики в усьому європейському регіоні" наголошувалось на досвіді Балканських країн. Їх представники зазначали,  що необхідно давати більш чіткі орієнтири зі сторони ЄС щодо перспектив вступу. На їхню думку, затягування інтеграційних процесів може створити внутрішній супротив та втрати довіри/підтримки зі сторони населення щодо вступу до ЄС. За оцінкою Єгора Кияна, участь у таких заходах офіційної української делегації дозволить нашій країні краще демонструвати свою позиції на міжнародній арені та підтримувати тісний діалог з Європою.  

03.06.2019
Зовнішня політика

Міжнародна конференція «Відносини України із західними сусідами. Шанс на перезавантаження»

22 травня відбулася міжнародна конференція, присвячена аналізу політики України щодо країн Вишеградської четвірки, за участі представників дипломатичних місій, експертної спільноти, органів державної влади, аналітичних центрів та медіа. Конференція проводилась в рамках проекту "Україна та країни Вишеградської четвірки: на шляху до кращого взаєморозуміння та добросусідства" за підтримки за підтримки Міжнародного Вишеградського фонду та Міністерства закордонних справ Королівства Нідерланди. Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД) разом з експертами з Польщі, Угорщини та Словаччини проаналізував тенденції розвитку відносин в регіоні та представив рекомендації щодо впровадження нової політики сусідства між Україною та країнами Вишеградської групи. Забезпечення добросусідських та сталих відносин між Україною та її західними сусідами є необхідною передумовою регіональної стабільності з огляду на наявні безпекові загрози та виклики в регіоні. Вироблення нового покращеного підходу до відносин між Україною та країнами Вишеградської четвірки є необхідним для покращення та посилення регіональної співпраці, а також перешкоджання появі нових розбіжностей в майбутньому. Експерти дійшли до висновку, що задля обмеження масштабу проблем у відносинах України з її західними сусідами, а також створення більш сприятливого середовища, країни повинні знеохочувати агресивну риторику по відношенню одна до іншої у внутрішніх політичних дискурсах. По-друге, вони повинні розширювати взаємовигідні сфери співпраці й намагатися розробляти спільні підходи. Вони мають включати в себе сфери регіональної безпеки, енергетичної безпеки та транснаціональні питання. По-третє, країни повинні приділяти більше уваги підтримці демократії в регіоні. І, нарешті, більше уваги варто приділяти шляхам взаємного захисту етнічних меншин. У турбулентні часи сильна Центральна та Східна Європа - у сфері безпеки, економіки, потенціалу соціального розвитку – відповідатиме інтересам не тільки регіональних держав, але і Європи в цілому. Експертні рекомендації містяться в дослідженні «Політика України щодо країн Вишеградської четвірки: на шляху до кращого взаєморозуміння та добросусідства».

22.05.2019
Зовнішня політика

Україна та країни Вишеградської четвірки: на шляху до кращого взаєморозуміння та добросусідства. Брифінг для дипломатичних місій в Україні

Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД) провів брифінг для представників дипломатичних місій в Україні в рамках проекту «Україна та країни Вишеградської четвірки: на шляху до кращого взаєморозуміння та добросусідства». Експерти представили аналіз поточного стану відносин між Україною та країнами Вишеградської групи, а також власні рекомендації щодо вдосконалення політики добросусідства. Забезпечення добросусідських та сталих відносин між Україною та її західними сусідами є необхідною передумовою регіональної стабільності з огляду на наявні безпекові загрози та виклики в регіоні. Вироблення нового покращеного підходу до відносин між Україною та країнами Вишеградської четвірки є необхідним для покращення та посилення регіональної співпраці, а також перешкоджання появі нових розбіжностей в майбутньому. Більш глибоке розуміння взаємних інтересів може відкрити простір для компромісу, в той час як погіршення регіональної безпеки є викликом для всіх. Співпраця з метою відновлення фундаментальних інституцій може принести набагато більше користі, аніж продовження суперечок. Особливу увагу слід приділяти сферам спільних пріоритетів, тобто енергетичній безпеці, транспортним і транзитним можливостям, співробітництву у сфері безпеки, а також спільним цінностям. Зміцнення демократичних інституцій, посилення верховенства права, захист прав людини, поліпшення солідарності, а також сприяння толерантності можуть стати спільними цілями, здатними сприяти позитивному порядку денному відносин між Україною та її західними сусідами. Проект «Україна та країни Вишеградської четвірки: на шляху до кращого взаєморозуміння та добросусідства» здійснюється за підтримки Міжнародного Вишеградського фонду та Міністерства закордонних справ Королівства Нідерланди.  

16.05.2019
Зовнішня політика

Оцінка безпекових викликів: наслідки для зовнішньої політики України після виборів

Міжнародний центр перспективних досліджень презентував аналітичний матеріал «Оцінка безпекових викликів: наслідки для зовнішньої політики України після виборів». В експертній дискусії, що відбулась після презентації, взяли участь колишні міністри закордонних справ України, дипломати, експерти міжнародники. Представляючи дослідження, Асоційований експерт МЦПД Микола Капітоненко визначив тенденції, виклики та загрози зовнішній політиці та національній безпеці України. У свою чергу, Головний радник МЦПД Василь Філіпчук окреслив завдання та пріоритети для зовнішньої політики України після виборів. «Світ стрімко змінюється, руйнуючи традиційні уявлення про міжнародну безпеку та форми взаємодії держав, – йдеться у вступній частині дослідження. – Інститути багатостороннього співробітництва в глибокій кризі. Міжнародне право та інші несилові засоби регулювання міжнародних відносин втрачають ефективність, на тлі чого зростає попит на жорстку силу. Держави все менше довіряють одна одній та все частіше сприймають міжнародну політику як гру з нульовою сумою. Множаться нетрадиційні загрози, а ті, що були на порядку денному вже давно – приміром, розповсюдження ядерної зброї, стають гострішими. У таких умовах Україна все більше перетворюється на об’єкт міжнародних відносин, втрачає вплив на регіональні процеси, не кажучи вже про глобальні. Простір для маневру у зовнішній політиці звужується, інструментів та ресурсів для досягнення визначених власних цілей стає все менше. Реалізація поточної зовнішньої політики, що характеризується змішуванням пріоритетів та браком реалістичної оцінки міжнародної ситуації, дедалі послаблює позиції України в усіх ключових питаннях: у конфлікті з Росією, діалозі із західними партнерами та відносинах із більшістю сусідів», – вважають автори доповіді. Продовження такого стану справ, на їхню думку, призведе до закріплення України в «сірій зоні» безпеки Європи на десятиліття. А єдиний шанс уникнути цього сценарію автори бачать у президентських та парламентських виборах в Україні у 2019 році. Хоч результати цих виборів передбачити складно, та без жодного сумніву можна спрогнозувати на декілька років вперед, що гострота викликів перед Україною у сфері зовнішньої політики та безпеки не зменшуватиметься, а їх вирішення займатиме пріоритетне місце у діяльності нового керівництва країни. «Ймовірно, що перезавантаження виконавчої та законодавчої влади відкриє вікно можливостей для вирішення існуючих зовнішньополітичних та безпекових проблем, але при цьому зовнішнє середовище залишатиметься таким же складним чи навіть ще менш сприятливим для України, – йдеться в дослідженні. – Внутрішня інституційна чи економічна слабкість країни, навіть за умови швидких і успішних реформ після виборів, ще тривалий час обтяжуватиме її зовнішню політику, а відсутність таких реформ ще більше обмежуватиме її зовнішньополітичні можливості». Однією з умов успішної нової зовнішньої політики є адекватна переоцінка зовнішньополітичного та безпекового оточення країни, викликів, загроз, власних ресурсів та можливостей для досягнення поставлених цілей. Саме для оцінки існуючих викликів і загроз та їх наслідків для зовнішньої політики України і підготовлене дане дослідження. «Як би не розвивалися події, Україна найближчими роками потребуватиме набагато більш професійної, рішучої та гнучкої дипломатії. Ця дипломатія, в свою чергу, потребуватиме великої уваги та великих ресурсів. Ми змушені будемо навчитися мислити про питання безпеки не так, як звикли робити раніше. І це теж може виявитися серйозним випробуванням», – роблять висновок автори дослідження. Учасники дискусії також переважно критично висловлювалися стосовно нинішньої роботи Міністерства закордонних справ і зовнішньої політики держави в цілому. І Костянтин Грищенко, і Борис Тарасюк й інші важковаговики української дипломатії та експертного середовища наголошували, зокрема, на проблемі слабкого менеджменту в МЗС. Дослідження за посиланням: ОЦІНКА БЕЗПЕКОВИХ ВИКЛИКІВ ТА ЇХ НАСЛІДКІВ ДЛЯ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ ПІСЛЯ ВИБОРІВ

Зовнішня політика

Експертне обговорення: "Хто зупинить війну на Донбасі та поверне Крим? Зовнішня політика та національна безпека у передвиборчих стратегіях кандидатів"

Міжнародний центр перспективних досліджень представив аналіз перевиборчих стратегій кандидатів на пост Президента у сфері зовнішньої політики та національної безпеки.  "Рекомендація №1 для всіх наших кандидатів - почати з того, щоб переосмислити поточну міжнародну ситуацію і адекватно оцінити поточні світові політичні процеси. Ми завжди готові допомогти як експертне середовище", - зазначила експерт МЦПД Ірина Івашко. На думку експертки, основними міжнародними тенденціями у середньостроковій перспективі є: криза світового порядку, повернення до гегемонії національних інтересів, дефіцит безпеки, зростання силових форм тиску, послаблення міжнародних інститутів.  У свою чергу директор Інституту глобальних трансформацій Олексій Семеній відмітив, що питання зовнішньої політики у передвиборчих перегонах "не грають головну роль". "Підхід для України - треба працювати з людьми, і саме через експертів, і займатись "політичною освітою" у сфері базових питань зовнішньої політики. Щоб громадяни розуміли, коли їм щось кажуть, що це реально означає. Це важкий шлях, але він єдиний. Кандидати реагують на рейтинги: є позитив для рейтингу - я це скажу; немає - навіть якщо я у цьому переконаний, я цього казати не буду", - наголосив експерт. Семеній також запропонував між експертами погодити базово на найближчий період "дві-три основні концепції зовнішньої політики" і пропонувати тим чи іншим кандидатам визначитись із цим питанням. Дослідження МЦПД: https://bit.ly/2BDbLpQ Відео заходу: