Внутрішня політика

МЦПД провів дипломатичний брифінг "Inside Ukraine"

01.03.2018
img1
Прес-служба МЦПД

Міжнародний центр перспективних досліджень провів дипломатичний брифінг для представників дипломатичного корпусу. Зокрема, розділ державні рішення був присвячений новаціям та недолікам судової реформи в України. Протягом 2014-2017 років в Україні було прийнято низку нормативно-правових актів, покликаних реформувати судову систему в Україні. Більшість з прийнятих новел є прогресивними та потенційно можуть наблизити українські суди до кращих світових стандартів. Попри це існує цілий пласт проблемних норм, які гальмують якісний розвиток судової реформи та створюють умови політичного впливу на судовий процес, а також ускладнюють доступ громадян до правосуддя.

Експерти проаналізували передвиборчу диспозицію та можливі альянси в українській політиці. Президентські та парламентські вибори, заплановані на 2019 рік, змушують політичних гравців активізувати роботу з метою пошуку партнерів та укладання політичних союзів і альянсів. Результат президентських і парламентських виборів є поки що непередбачуваним, адже в другий тур спроможні вийти щонайменше 5-6 кандидатів, рейтинг кожного з яких наразі не перевищує 15%, а антирейтинг більшості нинішніх політиків вже перетнув критичну межу. Електоральні вподобання українців розпорошені і лише об’єднавчі процеси можуть забезпечити перемогу і політичне майбутнє в українській політиці. Також були озвучені майбутні сценарії розвитку подій на виборах у 2019 році.

Щодо економічного аналізу, то зараз ми можемо спостерігати, що американські фондові ринки демонструють падіння на тлі інфляційних очікувань, хоча і в рамках ринкових коливань. І однозначно не можна стверджувати, що це сигнали майбутньої світової кризи. Але, втім, не можна цього і заперечувати. Тому, якщо вірити в циклічність економіки, то в 2018 – 2019 роках нас може очікувати чергова світова криза. З огляду на дані тенденції глобальних ринків, можливі наслідки кризи, майбутні ризики і «мильні бульбашки» української економіки вимагають певного аналізу.

 

Більш детальну інформацію щодо повної версії аналітичного вісника "INSIDE UKRAINE" можна отримати: 

e-mail: office@icps.com.ua

тел. (044) 253-22-29, (068) 831-94-69

 

 

Публікації за пріоритетом «Внутрішня політика»
Внутрішня політика

Круглий стіл "Популізм як загроза демократії"

З огляду на наближення активного передвиборчого періоду в Україні наростають інформаційні атаки на цінності відкритого суспільства, демократії та ринкової економіки. Протягом 2017-18 років спостерігається ріст інформаційних дискредитаційних атак на громадських активістів та організацій в Україні. Можна спрогнозувати зростання інтенсивності використання “брудних” інформаційних технологій проти “іноземних агентів” впливу з наближення дати проведення виборів. Саме тому МЦПД ініціював проведення круглого столу "Популізм як загроза демократії" презентував дослідження в рамках проекту "Запобігання інформаційним викликам цінностям відкритого суспільства в період політичної турбулентності", виконане за підтримки Міжнародного фонду "Відродження". В Україні досить сприятливий грунт для популізму, і під час виборчої кампанії українці часто орієнтуються на тих політиків, які "більше запропонують". Таку думку висловив експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Ігор Петренко. “Якщо казати про Україну, то дійсно, в нас досить сприятливий ґрунт для популізму. Це і бідність, і низькі зарплати і пенсії, повальна корупція, засилля олігархів, війна і зовнішня загроза, несправедливість соціальних статусів, кумівство, симпатії українців до певних авторитарних лідерів, недовіра до виборчої демократії, формальних державних інститутів, політична нестабільність і досить часто відсутність нормальної кількості незалежних засобів масової інформації.”, - сказав Петренко. Як зауважив експерт, проблема полягає в тому, що українці переважно мислять короткостроковими і локальними цілями, і вибори для нас, зазвичай, це певний ринок. "Досить часто українці “ведуться” на того, хто більше запропонує, і, відповідно, на того орієнтуємося", - наголосив він.Серед шляхів боротьби з цим явищем Петренко назвав, зокрема, відновення довіри до виборної демократії шляхом удосконалення виборчого законодавства, покращення якості роботи ЗМІ, громадянську освіту молоді, ширше залучення громадян у процеси прийняття рішень, паралельну розбудову інклюзивних політичних інститутів і економіки, проведення фактчекінгу висловлювань популістів, повернення до національного діалогу і конституціоналізму. У свою чергу, правник і публіцист Геннадій Друзенко вважає, що на майбутніх парламентських виборах буде, щонайменше , дві чисто популістичні сили. “І дуже цікаво, чи вони, потрапивши у велику політику, почнуть дрейфувати до якихось більш традиційних партій, тобто це буде вхідний квиток, чи, навпаки, почнуть руйнувати й так дуже кволий крихкий український політикум зсередини. Я думаю, ці виклики відкриті і треба дуже серйозно до них ставитися, бо, по суті, в України зараз найбільша спокуса стати калькою Росії”, - зазначив Друзенко.  

Внутрішня політика

Експертна дискусія: "Подвійне громадянство: загроза, реальність чи вимушена необхідність?"

Міжнародний центр перспективних досліджень ініціював експертну дискусію щодо проблематики подвійного громадянства, оскільки протягом останніх років в українському суспільстві загострилася дискусія щодо наявності у громадян двох, або і більше громадянств іноземних держав. Особливо емоційними такі дискусії стали на тлі агресії Російської Федерації та погіршення відносин з західними сусідами України. Скандал з видачею угорських паспортів українським громадянам в Береговому спровокував чергову хвилю обговорень з приводу того, яким чином держава має регулювати дане питання та як нівелювати загрози від наявності громадянства інших країн. Очевидно, що проблема роздачі паспортів та наявність другого чи подвійного громадянства є більш глибокою, суперечливою та складною, ніж це здається на перший погляд, а інститут громадянства має достатньо тривалу історію та широку й різноманітну міжнародну практику. Зокрема, Микола Капітоненко зазначив що лібералізація ставлення до подвійного або множинного громадянства стає останніми роками тенденцією в більшості європейських та розвинутих країн. Інститут громадянства до певної міри віддзеркалює поточний стан міжнародної політики – уявлення про характер і ступінь зв’язку між людиною та державою, прояви державного суверенітету, шляхи набуття та трансформації ідентичності, в тому числі національної, межу та ступінь свободи людей.До прикладу, країни, які не визнають подвійне громадянство з будь-яких причин, як правило, вводять норми, за якими набуття громадянства іншої держави призводить до втрати початкового громадянства. Такі норми діють, для прикладу, в Австрії чи Норвегії в Європі; а також в таких великих країнах Азії, як Китай, Індія, Японія, Індонезія; а також в ряді інших країн. Громадянство деяких країн можна набути лише попередньо відмовившись від поточного громадянства. Яскравим прикладом в цьому відношенні є США, де потрібно скласти присягу перед спеціальною комісією. "Точна кількість громадян України з подвійним громадянством наразі невідома", - про це наголосив народний депутат Антон Геращенко. “У нас на сьогодні ніхто не знає, скільки є громадян України з подвійним громадянством. Ми чітко розуміємо, що кілька мільйонів наших громадян уже отримали російські паспорти в Криму та на Донбасі, ми чітко розуміємо, що є не менше 100 тисяч громадян, котрі отримали угорські паспорти, десятки тисяч тих, хто отримав румунські, молдавські та інші паспорти”, - відзначив Геращенко. Учасники дискусії: Микола Капітоненко -  експерт Міжнародного центру перспективних досліджень; Василь Філіпчук - головний радник Міжнародного центру перспективних досліджень, модератор; Антон Геращенко - народний депутат України; Ігар Тишкевич - експерт Українського інституту майбутнього; Ірина Верещук - президент Міжнародного Центру Балтійсько-Чорноморських досліджень та консенсусних практик; Євген Магда - директор Інституту світової політики. Дослідження МЦПД: ПОДВІЙНЕ ГРОМАДЯНСТВО: загроза, реальність чи вимушена необхідність? 

Внутрішня політика

Як покращити прозорість та фінансове здоров’я місцевого самоврядування в Україні ?

Проект «Транспарентність, фінансове здоров’я та конкурентоспроможність місцевого самоврядування в Україні» здійснюється Міжнародним центром перспективних досліджень (МЦПД) у партнерстві з Інститутом економічних та соціальних реформ в Словаччині (INEKO). Проект імплементується для покращення прозорості та фінансового здоров'я міст і регіонів України, підвищення рівня інформованості шляхом розробки порталів з даними, надання відповідних рекомендацій та моніторингу їх імплементації.МЦПД виконує експертні оцінки та критичний аналіз дієвості та ефективності використання місцевих бюджетів та реалізації існуючих програм соціально-економічного розвитку регіонів.На базі власних інтелектуальних та інформаційних ресурсів, зокрема щодо прозорості та фінансового здоров’я міст та регіонів України, МЦПД пропонує: • оцінку прозорості та фінансового здоров’я міст та областей на основі аудиту. • надання рекомендацій з обґрунтуванням необхідності відповідних заходів. Детальна інформація доступна за посиланням: http://icps-academy.com.ua/financial_health.php