Соціальна політика та права людини

На Ялтинській конференції вперше провели дискусію щодо ролі України в подоланні змін клімату

16.09.2019

У п’ятницю, 13 вересня, в рамках 16-ї конференції YES в Києві відбулась дискусія на тему "Зміна клімату: виклики та можливості для України", яку організували ООН в Україні, Міжнародний центр перспективних досліджень та "Екодія". Окрема дискусія на цю тему відбулась на конференції вперше.

«Зараз існує багато амбіційних міжнародних проєкт щодо протидії зміні клімату. Нам необхідно, аби кожен був активним, аби досягти змін», - зазначила під час дискусії Координатор системи ООН в Україні Оснат Лубрані. Вона додала, що в багатьох містах України люди радіють від наявності промислових підприємств. Але треба зробити так, аби підприємці інвестували не лише у сьогодення, але й у майбутнє своїх дітей. Також, на думку представниці ООН, в України зараз відкрите вікно можливостей для екологічних змін і вона сподівається, що нова влада забезпечить більш швидке виконання Паризької кліматичної угоди 2015 року.

На необхідності припинити інвестування у технології ХІХ століття наголосив Георг Цахман, старший науковий співробітник 'Bruegel" та проєктний лідер LowCarbonUkraine.

«Україна – це не лише виробництво електроенергії, а й відповідних технологій, - підкреслив він. - З розвитком більш екологічних методів її виробництва, Україна стане більш енергонезалежною, у тому числі і від Росії».

Він додав, що у Європі намагаються підтримати український уряд в "зелених" ініціативах, але перехід на більш екологічне виробництво вимагає масштабної перебудови системи.

Виконавчий директор Центру екологічних ініціатив "Екодія" Ірина Ставчук повідомила, що 250 мільйонів людей можуть стати кліматичними біженцями уже протягом найближчих років. Причина цьому – кліматичні зміни, брак води, нездатність виробляти достатню кількість їжі.

«Люди часто думають, що обирати більш екологічне життя це обмежувати себе, але це не так. Ті, хто користуються комфортабельним громадським транспортом часто щасливіші від людей, які проводять більшість часу в заторах у своїх власних авто», - зазначила Ірина.

Під час дискусії підкреслили, що перехід до нових екологічних практик залежить з одного боку від рядових громадян, з іншого – від політичних рішень. Модераторка дискусії, асоційований експерт МЦПД Катерина Сорока наголосила на необхідності підштовхувати уряди до підтримки переходу на відновлювані джерела енергії, зупинці дотацій тих виробництв, які критично забруднюють довкілля парниковими газами, у тому числі в агросекторі України.

«Я вражена тим, як шведський уряд стимулює роздільний збір сміття. Від наших людей я чую, що спочатку треба надати людям інформацію. Але у Швеції – це лише частина всього процесу. Але головне – це зміна стилю життя. По-перше, треба організувати для людей можливості робити це. По-друге – використовувати економічні стимули – як винагороди, так і покарання. Наприклад, якщо ти купуєш автомобіль з високим рівнем викидів, ти платиш державі. Якщо він більш екологічно чистий, держава надає тобі певні винагороди», - запропонувала Ірина Ставчук.

Учасники дискусії дійшли згоди, що Україна має великий потенціал скоротити викиди парникових газів, не завдаючи шкоди розвитку економіки, але зараз бракує ґрунтовного обговорення цього питання на найвищому рівні.


YES © 2019. Фотографи: Сергій Іллін, Олександр Індичий та Олександр Пілюгін

Публікації за пріоритетом «Соціальна політика та права людини»
Соціальна політика та права людини

Програма обміну між Україною та Німеччиною у сферах документації військових злочинів та збереження історико-культурної спадщини

Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД) у партнерстві з Cultural Vistas (Німеччина) та за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини розпочинає проект з підтримки українських журналістів, активістів, фіксерів й експертів, які залучені до питань документації військових злочинів рф та збереження історичної і культурної спадщини на рівні об’єднаних територіальних громад в Україні. Кінцевий термін подачі заявок: 5 вересня 2023 р. 20 представників громадянського суспільства та журналістської спільноти України матимуть можливість взяти участь у тижневій навчальній програмі в м. Берлін. Програма матиме два тематичні аспекти: а) поглиблення знань через призму німецького досвіду щодо документації військових злочинів (розслідування за допомогою відкритих та закритих джерел, аналіз отриманої інформації, психологічний компонент тощо); б) вивчення досвіду німецьких колег щодо шляхів роботи з історичним минулим та збереженням історико-культурної спадщини. Учасники також матимуть можливість прийняти участь в обговоренні з німецькими політиками та дипломатичними місіями в м. Берлін щодо військових злочинів рф, ефективних принципів роботи з іхньою документацією, важливості збереження української історико-культурної спадщини в умовах війни, а також необхідності подальшої підтримки України. Термін навчальної програми у м. Берлін: 3-10 листопада 2023 р. Наприкінці навчального візиту учасники розроблять Плани дій стосовно втілення отриманих ресурсів і знань у власній роботі в Україні.  Захід має на меті розповсюдження знань, здобутих під час навчальної програми у м. Берлін серед ширшої аудиторії на місцевому рівні в Україні. КРИТЕРІЇ ТА УМОВИ УЧАСТІ Для участі в проекті необхідно: займатися питаннями документації військових злочинів рф або збереження історичної та  культурної спадщини України; мати діючий біометричний закордонний паспорт (та можливість виїзду закордон під час дії військового стану); надіслати резюме та мотиваційний лист з обґрунтуванням Вашої зацікавленості у програмі та описом відповідного досвіду на адресу електронної пошти [email protected] Кінцевий термін подачі заявок: 5 вересня 2023 р. Під час програми буде забезпечуватись синхронний переклад, тому знання англійської мови на базовому рівні буде достатньо для проходження конкурсу. Витрати на дорогу, проживання та харчування покриваються з боку організаторів. У випадку виникнення питань, звертайтеся, будь ласка, за електронною адресою [email protected] (Мія Віллард, проект-менеджерка МЦПД).

15.08.2023
Соціальна політика та права людини

Як Євросоюз протидіє російській пропаганді

Використання Росією інструментів інформаційного впливу як елементу гібридної агресії на міжнародній арені актуалізувало питання пошуку ефективних механізмів протидії розповсюдженню антиліберальних наративів російської пропаганди у країнах ЄС. Однак, протидія інформаційним загрозам тісно пов’язана з дотриманням базових цінностей ліберальної демократії, таких як свобода слова та плюралізм думок. Тому на відміну від відкритих фактів воєнної агресії РФ проти України у 2014 році, у відповідь на які ЄС, США та Україна запровадили персональні та секторальні економічні санкції, запровадження прямих обмежень чи заборон для діяльності окремих медіа у відповідь на факти інформаційної агресії не стали ключовим інструментом протидії наративам російської пропаганди серед країн ЄС. Натомість, для ліберальних демократій більш властивим є посилення незалежності ЗМІ, збільшення відповідальності медіа за розповсюдження fake news та спростуванні дезінформації. Для протидії дезінформаційній кампанії РФ, у 2015 році в ЄС була створена оперативна робоча група зі стратегічних комунікацій Європейського Союзу — East StratCom Task Force. До основних функцій цієї групи увійшло: ·роз'яснення ключових аспектів політики Європейського Союзу, створення його позитивного іміджу та протидія дезінформації; ·ефективна комунікація та просування політики ЄС щодо Східного партнерства; ·загальний розвиток медійного простору в країнах Східного партнерства та країнах-членах ЄС, що передбачає сприяння незалежності ЗМІ; ·вдосконалення механізмів, що уможливлюють передбачення, оцінку та реагування ЄС на дезінформацію, яка поширюється зовнішніми акторами; ·надання інформаційної підтримки делегаціям ЄС в Азербайджані, Вірменії, Білорусі, Грузії, Молдові, Україні; Крім того, оперативна група випускає щотижневий Огляд дезінформації на сайті . На даному ресурсі публікуються результати факт-чекінгу інформаційних повідомлень, що розповсюджуються у медіа та соціальних мережах на території країн ЄС. У квітні 2016 року Єврокомісія ухвалила "Спільні принципи протидії гібридним загрозам — відповідь Європейського Союзу" (Joint Framework on countering hybrid threats a European Union response): ·У Спільних принципах наголошується на необхідності вироблення державами-членами узгоджених механізмів реалізації стратегічних комунікацій для протидії дезінформації та публічного викриття гібридних загроз. ·У документі зазначається, що важливо захищати об’єкти критичної інфраструктури (наприклад транспорт і телекомунікації), оскільки гібридні атаки можуть призвести до серйозних економічних або соціальних порушень. ·Документ визначає, що діяльність у сфері стратегічних комунікацій передбачає тісну взаємодію з НАТО. Зазначається, що співпраця ЄС та НАТО дозволить обом організаціям більш ефективно реагувати на гібридні загрози. ·Також у документі стверджується, що провокатори можуть систематично поширювати дезінформацію, у тому числі в межах цілеспрямованих кампаній у соціальних мережах, прагнучи радикалізації окремих індивідів та дестабілізації суспільства. ·Стратегічні комунікації мають сповна використовувати соціальні медіа, а також традиційні візуальні, аудіо та інтернет ЗМІ. У листопаді 2016 року Європейський парламент ухвалив Резолюцію "Стратегічні комунікації Європейського Союзу як протидія пропаганді третіх сторін" (EU strategic communication to counteract propaganda against it by third parties). Ключовими можна вважати наступні пункти цієї резолюції: ·У пункті 2 стратегічні комунікації та інформаційна війна визнаються не тільки зовнішнім аспектом ЄС, але й внутрішнім. ·У пункті 3 дезінформація та пропаганда визначаються складовими частинами гібридної війни. ·У пункті 6 підкреслюється, що "позитивні меседжі ЄС мають бути наступальними (offensive), а не захисними (defensive)". ·У пунктах 7-14 викладаються аспекти інформаційного впливу Росії. Зокрема, були викладені результати моніторингу та аналізу роботи окремих інституцій ("Россотрудничество") та телеканалів (RussiaToday, "Спутник"). ·У пункті 25 Європарламент закликає інституції ЄС проводити моніторинг джерел фінансування антиєвропейської пропаганди. ·У пункті 26 Європарламент закликає інституції ЄС збільшити видатки на підтримку свободи ЗМІ у країнах-сусідах ЄС. ·У пункті 35 Європарламент підкреслює, що "розпалювання ненависті, насильства або війни не може "ховатися" за ширмою свободи висловлення думок". ·У пункті 39 Європарламент наголошує на існуванні різниці між пропагандою та критикою. Однак не розкриває ці поняття і не встановлює межі між ними. У квітні 2017 року було ухвалено спільне рішення країн НАТО та ЄС створити Європейський центр протидії гібридним загрозам (The European Centre of Excellence for Countering Hybrid Threats). Метою функціонування Центру була визначена протидія новим загрозам, спрямованих на дестабілізацію ситуації в європейських країнах. Безпосередня діяльність Центру спрямована на проведення досліджень, аналіз гібридних загроз та методів боротьби з ними; організацію спільного навчання для країн-учасниць; проведення консультацій на стратегічному рівні між учасниками ЄС та НАТО, залучення до діалогу урядових та неурядових експертів. Однак, запровадження таких кроків з боку ЄС виявилося недостатньо ефективним, адже РФ продовжила використовувати інструменти гібридної агресії для втручання у внутрішні справи ЄС та її окремих країн-членів. Так, після фактів інформаційного впливу РФ на проведення референдуму про членство Великобританії у ЄС, спроб зірвати ратифікацію Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС, Росія активно використовувала методи гібридного впливу під час виборів до Європейського парламенту у 2019 році. У жовтні 2019 року Європейський парламент ухвалив резолюцію про дезінформацію і зовнішнє втручання у вибори до Європарламенту. Зокрема, у резолюції наголошується на фактах втручання іноземних держав у внутрішні справи ЄС шляхом фінансування європейських політичних партій. На думку євродепутатів, ключова роль у цьому належала саме РФ, оскільки було зафіксовано майже тисячу (998) випадків розповсюдження дезінформації з боку Росії. Крім того, у резолюції наголошується на необхідності посилення законодавчих рамок для попередження гібридних загроз. У грудні 2020 року Європейська комісія презентувала "План дій щодо європейської демократії" (European Democracy Action Plan). Так, План дій визначає заходи, які мають бути реалізовані до 2023 року, для сприяння вільним та чесним виборам, зміцненню свободи ЗМІ та протидії дезінформації. Так, у межах промоції вільних та чесних виборів Європейська Комісія планує розробити та імплементувати нове законодавство щодо прозорості спонсорування політичної реклами, а також оновити законодавство щодо фінансування європейських політичних партій. Крім того, Єврокомісія планує запустити оперативний механізм, який підтримуватиме ефективні та своєчасні обміни з питань, пов'язаних з цілісністю виборів, таких як кібербезпека виборів. Для посилення незалежності ЗМІ та плюралізму Європейська Комісія планує оновити рекомендації щодо забезпечення безпеки діяльності представників ЗМІ, збільшити фінансування проектів правової та практичної допомоги журналістам в ЄС та інших країнах. Окрема увага також приділяється необхідності забезпечення прозорості структури власності медіа та розміщення державної реклами у ЗМІ. Для посилення протидії дезінформації Європейська Комісія спрямовуватиме зусилля для перегляду Кодексу практики дезінформації (Code of Practice on Disinformation) у систему регулювання зобов'язань та підзвітності Інтернет-платформ відповідно до майбутнього Закону про цифрові послуги (Digital Services Act). У цілому, Європейська Комісія має на меті запровадити інструменти, які б дозволили збільшити відповідальність медіа та бенефіціарів інформаційних кампаній за розповсюдження дезінформації. Аналізуючи перелік запроваджених у ЄС механізмів протидії дезінформації, зокрема і антиліберальних інформаційний кампаній, можна дійти висновку, що політика ЄС у цій сфері полягає у підтримці якісної журналістики, посиленні законодавчих норм щодо збільшення прозорості фінансування ЗМІ та політичних партій тощо. Натомість, навіть попри численні факти втручання РФ у внутрішньополітичні справи як ЄС в цілому, так і її окремих країн, у Європейському Союзі не розглядаються можливості примусового обмеження чи повної заборони діяльності окремих медіа, які системно розповсюджують дезінформацію. Такий підхід ЄС зумовлений критичною важливістю для інституції забезпечити дотримання базових цінностей демократії, таких як свобода слова. Крім того, можна наголосити на відносній інертності офіційної реакції ЄС на реальні загрози розповсюдження дезінформації та запровадженні ефективних механізмів протидії. Про недостатню ефективність відповідних дій з боку ЄС свідчить той факт, що іноземні держави, включно з Росією, продовжують здійснювати системні кампанії з дезінформації, зокрема і в період поширення пандемії COVID-19, що відзначали і у Європейській Комісії. Для реагування на конкретні факти іноземного втручання у внутрішні справи іншої країни, зокрема і з використанням інформаційних кампаній, найбільш ефективним механізмом є запровадження санкцій відносно бенефіціарів таких інформаційних кампаній та окремих медіа-ресурсів, які були задіяні у таких кампаніях. Яскравим прикладом цього є запровадження санкцій США у 2021 році у відповідь на втручання у хід президентських виборів пов’язаних з РФ осіб. Однак, запровадження санкцій відносно медіа не розглядається країнами розвинутої демократії як основний інструмент протидії дезінформації, оскільки це неодмінно негативно позначається на дотриманні принципів свободи слова.

12.05.2021
Соціальна політика та права людини

Вплив COVID-19 на країни-сусіди ЄС: Україна

Щойно вдалося позбутися найбільших економічних негараздів, Україна ризикує зіткнутися з ще більшими економічними та політичними потрясіннями після COVID-19. Європа повинна бути готова втрутитися та відігравати провідну роль у наданні міжнародної допомоги Україні, щоб запобігти будь-якій формі нестабільності. Україні не звикати до кризи. Однак криза COVID-19 настає в той момент, коли країна вже стикається з декількома серйозними викликами, включаючи слабку економіку та постійний конфлікт на Донбасі. Для запобігання новій економічній кризі та краху системи охорони здоров'я Україна потребуватиме сильного лідерства та добре скоординованої та належної комунікації на національному та місцевому рівнях. Хоча ЄС також бореться із COVID-19, він не повинен забувати своїх сусідів. Нестабільність в Україні матиме наслідки і для ЄС. Головний виклик Про перший випадок COVID-19 в Україні було повідомлено 3 березня, за повідомленнями, його перенесли працівники-мігранти, що поверталися з Італії. Станом на 30 березня є 549 підтверджених випадків та 13 смертельних випадків. [1] Очікується, що число тестувань різко зросте після тестування, яке до цього часу було обмеженим: 250 000 експрес-тестових наборів надійшли з Китаю 24 березня. Президент Володимир Зеленський також пообіцяв зробити доступними ще 10 мільйонів тестів. Перша реакція нового уряду України - який вступив на посаду тільки три тижні тому після несподіваної перестановки - була досить хаотичною. Наразі зроблені кроки в цілому відображають ті, які прийняли багато інших країн. Вони включають заборону громадських зборів, закриття шкіл, заборону транскордонного та міжрегіонального транспорту та прохання громадян залишатися вдома з 12 березня до 24 квітня. 24 березня була запроваджена місячна загальнодержавна надзвичайна ситуація. Хоча Зеленський проводить щоденний брифінг для ЗМІ, щоб інформувати громадян про зусилля, спрямовані на боротьбу з вірусом, слід проводити додаткову інформаційну кампанію по всій країні, оскільки дезінформація як із внутрішніх, так і із зовнішніх джерел широко поширена. Парламент України ввів декілька ключових заходів для боротьби з поширенням COVID-19 та підтримки українських громадян та бізнесу. Сюди входить спрощення процедури оперативних закупівель товарів і послуг, необхідних для боротьби з COVID-19: імпорт медикаментів без податку та без ПДВ та запровадження підвищення заробітної плати до 200% для лікарів, які безпосередньо борються з вірусом. Для захисту прав внутрішньо переміщених осіб (ВПО) - близько 1 500 000 осіб через конфлікт на Донбасі - зараз заборонено скасовувати їх реєстраційні посвідчення на карантинний період та додаткові 30 днів після його закінчення, а також заморожувати їх державну допомогу під час карантину. Неадекватна система охорони здоров’я Україна має обмежені ресурси і лише частково реформовану систему охорони здоров'я, яка не готова до того, щоб мати справу з такою кризою. Зеленський попросив медичні установи призупинити невідкладні операції, щоб підготуватися до лікування хворих на COVID-19. Нестача важливого обладнання, наприклад, вентиляторів та предметів особистого захисту, включаючи маски та рукавички, вже призвела до зараження вірусом деяких лікарів. Також є недоліки у комунцікації між лікарнями, місцевою владою та Міністерством охорони здоров'я. Хоча Кабінет Міністрів виділив 100 мільйонів (3 мільйони євро) на засоби особистого захисту, а український бізнес придбав обладнання для лікарень, сумнівно, чи цього буде достатньо, щоб впоратися з масовим напливом нових випадків чи ні. Економічні наслідки Оскільки українська економіка лише повернулася до зростання після економічного спаду в 2014-15 роках, ця криза є поганою новиною. Україна має економіку, орієнтовану на експорт, і при застої міжнародних ринків попит на український експорт, не в останню чергу сільськогосподарську продукцію та метали, скоротився. Крім впливу на різні сектори бізнесу, існують й інші серйозні ризики, в тому числі пов'язані з девальвацією валюти. З одного боку, хоча нижчий обмінний курс і дещо ослаблена гривня можуть забезпечити короткострокові вигоди для економіки та активізувати експорт, очікуваний глобальний спад може обмежити те, наскільки українська економіка зможе отримати вигоду від слабшої валюти. З іншого боку, якщо обмінний курс знизиться більш ніж на 15%, майже всім українським банкам знадобиться додатковий капітал. Крім того, на 2020 рік заплановано значну суму виплат державного боргу (тобто 400 мільярдів, або майже 13 мільярдів євро) - близько 40% державного бюджету. У разі збільшення дефіциту буде нагальна потреба в тому, щоб уряд розпочав діалог про реструктуризацію боргу з Міжнародним валютним фондом та приватними власниками державних облігацій. Важливим було втручання Національного банку України в стабілізацію економічної ситуації, включаючи витрату понад 1 мільярд доларів на підтримку гривні. Кабінет Міністрів також оголосив, що створить стабілізаційний фонд у розмірі близько 200 мільярдів (30 мільйонів євро) для підтримки своїх громадян та бізнесу. Незважаючи на ці зусилля, Україна буде надалі потребувати допомоги міжнародних донорів. Враховуючи нинішню невизначеність в Україні, оцінки економічного впливу COVID-19 сильно відрізняються. За декількома останніми оцінками, ВВП України в 2020 році може знизитися від раніше прогнозованого зростання на 3,2% до 0,5% і навіть може впасти до -4%. [2] На сьогоднішній день дуже оптимістичний сценарій низького зростання кількості захворюваних передбачає, що карантинні обмеження не будуть продовжені після 24 квітня і що українська економіка відновить деякі позиції протягом другої половини 2020 року. Тим часом, пролонгування карантину та очікуваний глобальний економічний спад може спричинити дуже негативний сценарій, подібний до економічних криз 2008-2009 та 2014-2015 років, коли ВВП зменшився на цілих 20%. [3] Наразі зарано говорити, яким шляхом розвиватиметься ситуація. Крім того, є кілька інших факторів, які важко передбачити, наприклад, як населення буде витрачати свої «заощадження», як поводитиметься тіньова економіка та як економічні суб’єкти реагуватимуть на перерви у світових ланцюгах виробництва та постачання. Інші виклики Вірус також може негативно впливати на геополітичне середовище України. Оскільки країни-члени ЄС зосереджені на нагальних внутрішніх пріоритетах, Україна може зіткнутися з труднощами у вирішенні міжнародної підтримки з питань, пов'язаних з вирішенням конфлікту на Донбасі. Більше того, з багатьма країнами-членами ЄС, які зазнають серйозної шкоди для своєї економіки, збереження єдності в цілому по ЄС щодо санкцій, введених проти Росії у відповідь на її агресію проти України, може стати ускладненим. Завжди шукаючи можливості використовувати розбіжності та слабкі сторони ЄС, Кремль вже намагався продемонструвати свою доброзичливість, щоб допомогти Європі, відправляючи літаки медичного обладнання до Італії, країни, яка вже скептично ставиться до санкцій. Здатність України підтримувати ефективну та скоординовану політику всередині країни - між центральним урядом та місцевою владою - також буде перевірена. Однак криза може ненавмисно допомогти нації подолати свої розбіжності та об’єднатись навколо спільного розуміння національних інтересів, таких як інвестиції в охорону здоров'я та критичну інфраструктуру. Що повинен робити ЄС? У той час як лідери ЄС зосереджені на внутрішньому впливі коронавірусу на вітчизняну ситуацію, ігнорувати події в його сусідстві було б стратегічною помилкою. Україна потребуватиме міжнародної допомоги для подолання кризи COVID-19. ЄС має відігравати провідну роль у цьому, надаючи кошти на виробництво наборів тестів та іншого найважливішого медичного обладнання, дозволяючи Україні отримати доступ до стратегічних запасів важливого медичного обладнання (наприклад, апаратів для штучної вентиляції легень), пропонуючи підтримку малому та середньому бізнесу, великим підприємствам та надання гуманітарної та фінансової допомоги при потенційній гуманітарній катастрофі на окупованих територіях. ЄС також має надати Україні новий надзвичайний пакет фінансової допомоги для допомоги найбільш постраждалим районам економіки після закінчення кризи. Через такі ініціативи ЄС має надіслати повідомлення про солідарність з Україною в той момент, коли країна стикається з численними наслідками глобальної пандемії. ЄС не може дозволити собі ігнорувати вплив COVID-19 за її межами, оскільки нестабільність в Україні може швидко негативно вплинути на ЄС. Аманда Пол - старший політичний аналітик програми «Європа у світі» Василь Філіпчук - головний радник Міжнародного центру перспективних досліджень   Оригінал статті: https://www.epc.eu/en/Publications/The-impact-of-COVID-19-on-the-EUs-neighbourhood-Ukraine~31202c [1] Kyiv Post, “Homepage: COVID-19 in numbers” (accessed 31 March 2020). [2] Åslund, Anders, “Ukraine urgently needs a new IMF agreement”, Atlantic Council, 22 March 2020. [3] Garton Ash, Timothy, “Timothy Ash: Ukraine’s choices ahead of big vote in parliament”, Kyiv Post, 27 March 2020.

01.04.2020
Соціальна політика та права людини

ЯК БОРЮТЬСЯ З COVID-19 У СВІТІ: варіанти урядових рішень

Міжнародний центр перспективних досліджень підготував аналітичну записку щодо світового досвіду впровадження заходів з метою подолання епідемії нового коронавірусу та мінімізації негативних соціально-економічних наслідків. У міжнародних відносинах COVID-19 засвідчить трансформацію форм глобального лідерства, відносне послаблення традиційних міжнародних інституцій та, імовірно, уповільнення інтеграційних процесів; зростання ролі і впливу суспільств держав із ефективними інституціями, посилення ролі держав в цілому із їх традиційними механізмами регулювання і впливу на життя громадян та міжнародні відносини. З іншого боку, поточна криза відкриває вікно можливостей для міжнародних інституцій, які зможуть продемонструвати злагоджену та ефективну реакцію. Насамперед це стосується МВФ, Світового банку, Групи семи – за умови, якщо їхня допомога справді виявиться суттєвою, особливо для бідних країн. Виклики, пов’язані із загрозою для здоров’я людей, з’являться на міжнародному порядку денному; а країни, здатні запропонувати ефективні та дієві підходи для мінімізації ризиків, зможуть отримати додаткові політичні можливості. На даний момент політичні рішення країн світу щодо реакції на пандемію діляться на дві групи. Перша – ізоляція хворих та заражених домогосподарств без запровадження карантину і припинення пересування громадян. Друга – більш жорсткі заходи, запровадження карантину, обмеження пересування громадян, закриття публічних закладів аж до повного припинення будь-якої ділової чи соціальної активності. Наразі уряди більшості країн обирають другий варіант дій, тобто суворі заходи контролю та обмеження. На це їх спонукають як успіхи Китаю, який завдячуючи жорстким діям зумів зупинити стрімке поширення вірусу, так і панічні настрої у світі і брак інших ефективних інструментів боротьби з пандемією. Разом з тим, подібні жорсткі заходи мають дуже високу економічну ціну, є сумніви щодо їх ефективності у середньостроковій перспективі, враховуючи, що епідемія може повернутись через декілька тижнів чи місяців. У цьому зв’язку зараз важливо розуміти подальший розвиток ситуації в Китаї -чи буде там новий спалах епідемії після послаблення обмежень. Будь-яка повторна ізоляція нестиме нові як економічні, так і психологічні втрати й неприйняття їх з боку суспільства та бізнесу. Альтернативою економічно і соціально проблемним заходам жорсткого реагування може бути або винайдення вакцини, або концепція вироблення “колективного імунітету”, або вироблення нової моделі суспільної організації життя і праці – «віртуальної політики і економіки», «соціального дистанціювання», «віддаленого режиму роботи і доступу». Концепція формування “колективного імунітету” (тобто дати можливість більшості перехворіти) популярна серед «прогресивних» країн Європи, особливо на фоні заяв ВООЗ щодо низької ефективності обмежень на поїздки й торгівлю. У ВООЗ зазначають, що дотримання елементарних правил гігієни дає більший ефект, ніж обмежувальні заходи, економічні ж наслідки жорсткого режиму ізоляції можуть мати не набагато кращі наслідки, ніж пандемія. М’який підхід також є проблемним з точки зору управління поточними політичними ризиками, тому навіть такі країни як Велика Британія, Нідерланди чи інші поступово переходять до жорсткіших заходів. У цьому відношенні мало приділяється уваги досвіду Південної Кореї, яка станом на сьогодні найкраще дала відповідь поширенню пандемії. Аналіз дій країн світу щодо пандемії засвідчив, що першочерговими заходами мають бути масові тестування населення для визначення зон небезпеки та їх швидкої ізоляції, щоб вводити карантин не по всій країні, а саме в небезпечних районах. Важливим є визначення тих людей, які перехворіли й мають відповідні антитіла (імунітет) і не потребуватимуть ізоляції та зможуть проводити звичайну господарську діяльність. Позитивним став досвід використання високих технологій для відстежування здоров’я громадян, на зразок тих, які використовує Китай та Південна Корея (спеціальне програмне забезпечення). Все більше уваги зараз приділяється розгортанню виробництва власними потужностями критичного медичного устаткування, інвестицій в управління та розвиток інфраструктури власної системи охорони здоров’я, вдосконалення протоколів лікування, розробку вакцин та нових лікарських препаратів. Коронавірус і жорсткі заходи упередження поширення вірусу матиме негативний вплив на економіку чи не більший, ніж на громадське здоров’я. З наявних даних (падіння промислового виробництва в Китаї на майже 20%, роздрібна торгівля більш ніж 20%, інвестиції на 24%, падіння промислового виробництва США на 12,5%, очікуване загальне скорочення національних ВВП від 3% і більше тощо) вже очевидно, що економічний занепад буде значно глибший, а наслідки - гірші, ніж це прогнозували навіть найбільш скептично налаштовані аналітики. З огляду на таку ситуацію уряди провідних країн світу розроблюють масштабні пакети допомоги своїм економікам. Якщо брати приклад з ЄС, яке виділяє на допомогу 1% ВВП, то у випадку України обсяг коштів має бути 1,3 млр.дол., - тобто більше 30 млрд.грн., що є абсолютно реальною цифрою. Однак навіть наявність таких пакетів допомоги не гарантує результатів. Просте зниження відсоткової ставки не зможе активізувати економічну діяльність в умовах тривалого чи повторюваного карантину. Просте збільшення публічних закупівель без зміни моделі виробничих процесів та організації праці в умовах карантину лише вимиватиме кошти з державних бюджетів. Прямі виплати громадянам лише відтермінують момент зустрічі з новими жорсткими соціально-економічними реаліями. Лише запровадження нових «віртуальних» чи чітко організованих державою економічних моделей може відновити економічне зростання – у нових формах, з новою організацією праці і трудових відносин. В Україні проблема ускладнюється ще й тим, що наразі у правовому вакуумі опинились відносини щодо дистанційної праці, що ставить під загрозу належне здійснення та захист прав працівників та роботодавців під час карантину. На розгляді Верховної Ради перебуває низка законопроектів про працю, жодним з яким не було запропоновано комплексного вирішення існуючої проблеми. З огляду на викладене, нагально необхідно розробити та внести відповідні зміни до чинного трудового законодавства. Міжнародні фінансові інституції вже оголосили виділення фондів на боротьбу з коронавірусом, його поширенням і наслідками: а) Міжнародний валютний фонд – $50 млрд., для підтримати найбільш постраждалих країн і вразливих економік, бідних країн і тим, які мають середній рівень доходу зі слабкими системами охорони здоров’я; б) Світовий банк – $12 млрд., задля ефективних заходів у відповідь на коронавірус; в) ще $10 млрд., виділять Міжнародний банк реконструкції та розвитку, Міжнародна асоціація розвитку, Міжнародна фінансова корпорація. Малоймовірно, що дані кошти зможуть системно змінити ситуацію і у боротьбі з хворобою, і з економічними проблемами, але важливо, що оголошення пандемії дає можливість розпочати роботу по реструктуризації заборогованості з боку таких країн як Україна, яка у 2020 році має зробити значний обсяг виплат по зовнішньому боргу. Україна зараз має усі шанси звернутися за допомогою до МФО і щодо реструктуризації, і щодо нових позик для боротьби з пандемією. Окрім того, уряд може розпочати діалог щодо перегляду інших міжнародних договорів та домовленостей, які є невигідними для української економіки («реструктуризація Яресько», невигідні для України елементи зон вільної торгівлі тощо). У випадку України найбільший удар буде завдано по українських експортерах, сфері послуг, самозайнятих, можливо і по банківській системі. На даний момент, більш низька облікова ставка та ослаблена гривня може забезпечити певні переваги для української економіки. При цьому, треба підтримувати курс гривні, не даючи спекулянтам впливати на неї – відхилення курсу на 10-15% вимагатимуть додаткової капіталізації більшості українських банків. Криза дає можливість для перезавантаження української економічної моделі, зосередження на новітніх інноваційних галузях, запровадження «віртуальної економіки» та е-держави. Уряду необхідно якомога швидше провести дискусію з усіма зацікавленими гравцями для визначення пріоритетних напрямів та планів відповідних дій. Потрібні такі кроки як: перехід до безготівкових розрахунків; запровадження норм «важливих» і утримання від «неважливих пересувань, при тому, що поїздки на роботу є «важливими» за умови надання працедавцем підтвердження важливості перебування співробітника в офісі та забезпечення санітарно-епідеміологічних норм роботи; запровадження нових санітарно-епідеміологічних норм для підприємств, закладів торгівлі, громадського транспорту, поширення і жорсткий контроль за дотриманням правил соціального дистанціювання; створення антикризового штабу при КМУ для опрацювання протягом декількох днів плану заходів економічної модернізації та максимального запровадження електронних послуг з боку держави та підприємств. Нинішня ситуація також вимагає стимулювання практик корпоративно-соціальної відповідальності. Такі практики можуть "закрити прогалини" державної політики та зекономити бюджетні кошти. Необхідний постійний відкритий діалог необхідні в системі "держава-суспільство-бізнес" для уникнення проштовхування лобістських інтересів щодо несплат до бюджету окремими підприємствами і щодо компенсації кредитів з державного бюджету окремому бізнесу за рахунок громадян. За відсутності прозорості у цьому процесі, це збільшить соціальну несправедливість, призведе до збільшення рівня дефіциту державного бюджету і поставить функціонування української економіки під ще більшу загрозу ніж сам коронавірус. Основний висновок станом на сьогодні – у світі тимчасово посилюється роль держави і у внутрішній, і у міжнародній політиці. Потрібна швидка раціоналізація дій влади в контексті боротьби з коронавірусом, яка матиме два рівноважливих завдання: а) попередження та боротьба з коронавірусом, б) пом’якшення негативних економічних наслідків та перехід до нових моделей економічного розвитку. З цією метою далі надається короткий опис і аналіз заходів, які впроваджені в інших країнах. Доцільно їх уважно вивчити та визначити їх ефективність та результативність. На основі аналізу кращих світових практик можна виробити дорожню карту дій влади в Україні. Разом з цим доцільно провести інвентаризацію існуючих та потенційно можливих ресурсів у країні як для якомога швидшого розгортання ефективної системи запобігання поширенню чи боротьби з пандемією, так і для розгортання нової системи організації суспільних процесів, організації праці, розробки нової, адаптованої до сучасних економічних і політичних реалій світу, економічної моделі. МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД   На момент підготовки даного документу у світі інфекція виявлена у понад 500 тисяч людей (у 198 країнах), з них померло понад 22 000. При цьому 84% пацієнтів повністю одужали від недуги. ВООЗ визнало Європу епіцентром пандемії коронавірусу, у ряді європейських країн кількість захворілих і померлих стабільно зростає (Італія, Іспанія, Німеччина, Франція, Швейцарія, Британія), а от в Китаї епідемія пішла на спад.   ЄС та країни Європи   Головні рекомендації ЄС: Запровадження «соціального дистанціювання», у тому числі, закриття шкіл, обмеження фізичної присутності на робочих місцях для виконання некритично важливих функцій, карантин, ізоляція та/чи самоізоляція, санітарні кордони, забезпечення фізичного дистанціювання осіб на роботі, у громадському транспорті, магазинах тощо на відстань у декілька метрів, обмеження рукостискань, обіймів тощо. ЄК вважає, що соціальне дистанціювання зменшить інфікування у 8-10 разів. Разом з тим, соціальне дистанціювання не має призводити до значних економічних втрат, задля чого окремо наголошується на іншому пункті – обмеження пересувань, які не є суттєвими; Обмеження «несуттєвих пересувань» - тобто інших пересувань окрім поїздок чи походів у аптеку, лікарню, магазин чи на роботу. Останнє і є  найважливіше: ЄС та більшість країн ЄС дотримуються позиції, що обмежувальні заходи можуть тривати значний період часу – від декількох місяців до двох років, а отже не повинні призводити до значних економічних проблем та соціальних катаклізмів. Задля цього роботодавці мають визначити, присутність яких саме співробітників та протягом якого часу критично важлива для збереження економічної активності. Фінансові заходи та/або заходи підтримки бізнесу/громадян: ЄС на боротьбу з коронавірусом планує витратити 25 млрд євро. В Європейській комісії розраховують, що 7,5 млрд євро ЄС виділить із власних коштів, щоб якомога швидше допомогти країнам, які найбільше постраждали від епідемії коронавірусу: Італії, Франції та Німеччині. Європейський центральний банк запустив екстрений пакет допомоги обсягом 750 млрд. євро, щоб полегшити вплив пандемії коронавірусу. Він купуватиме державні борги та борги компаній в єврозоні, зокрема в Греції та Італії. «Віртуалізація і націоналізація» економіки, збільшення ролі держави. У той час, коли основна увага зараз зосереджується на фінансових стимулах – у середньому очікується, що на них буде витрачено біля 1% ВВП – в ЄК та європейських аналітичних центрах також розпочалися дискусії щодо «post-COVID19 economy” – яким чином буде змінено економічну модель розвитку під впливом пандемії. Серед ключових ідей, які зараз обговорюються: «Віртуалізація» економіки – перенесення значної кількості ділової активності у віртуальний світ, масове запровадження дистанційної роботи, збільшення частки у сфері послуг, де не потрібен особистий контакт, запровадження жорстких санітарно-епідеміологічних норм і заходів там, де не можливо відмовитись від особистих контактів, збільшення роботизації виробничих процесів тощо; Обмеження готівкових операцій, масовий перехід до безготівкових операцій. «Націоналізація» економіки,  концентрація критично важливих виробничих ланцюжків всередині економік, обмеження чи зниження частки глобальних торгових операцій; Зростання ролі держави, націоналізація чи викуп проблемних  чи критично важливих підприємств тощо. Обмежувальні заходи: ЄС запровадив обмеження для “несуттєвих поїздок” на територію Шенгенської зони. Таким чином протягом 30 днів іноземні громадяни зможуть потрапити в ЄС тільки у виняткових випадках. Кожна країна окремо приймає рішення про заходи боротьби з коронавірусом. Ці обмеження поширюються на всіх, хто залишився на її території на період карантину. Скасовано будь-які заходи в рамках роботи органів ЄС.   АВСТРІЯ Поточна ситуація: заражено – понад 6000 осіб, летальних випадків – 42. Обмежувальні заходи: заборонені всі масові заходи; заборонено збиратися групами понад п’ять осіб; закриті усі бари й ресторани; запроваджено обмеження на в’їзд до країни. Обмежувальні заходи вводились двома пакетами: Перший великий пакет заходів був прийнятий 10 березня та передбачав, зокрема, заборону проведення масових заходів за участю понад 500 осіб на відкритому повітрі та понад 100 осіб у приміщенні. Це стосувалося як громадських культурно-розважальних та спортивних заходів, так і приватних урочистостей (святкування дня народження чи весілля), а на порушників чекав адмінштраф у розмірі 1450 євро. Також було прийнято рішення про закриття ВНЗ, а всіх роботодавців закликали перевести працівників на дистанційний режим роботи. На виконання цих рішень в Австрії припинили роботу великі музеї, театри, філармонії та опери, передчасно завершилася хокейна ліга, призупинила матчі футбольна бундесліга, розпочалося закриття гірськолижних курортів. З понеділка, 16 березня, почав діяти новий пакет заходів, який де-факто перевів Австрію в режим карантину. У країні припинили роботу всі торговельні точки, за винятком продуктових магазинів, аптек, АЗС, пошти, банків та центрів мобільного зв’язку. Також закрилися школи й дитсадки (залишено можливість опіки за дітьми, батьки яких перебувають на службі, наприклад, поліцейські та лікарі). У церквах припинено відкриті богослужіння. Введено заборону на зібрання людей на вулицях у кількості понад 5 осіб. Від громадян вимагається перебувати в домашній самоізоляції й виходити з дому лише у трьох випадках: по невідкладній професійній діяльності, за продуктами чи в аптеку, або ж для допомоги іншим людям. Прогулянка вулицею, в разі необхідності, дозволена, однак лише наодинці, або з людьми, з якими є спільне проживання у квартирі. Заборонена робота спортивних й ігрових майданчиків та інших майданчиків громадського використання. У федеральній землі Тіроль, що на кордоні з Італією введено де-факто комендантську годину. Обмеження руху громадського транспорту в країні поки що немає. В Австрії призупинено демобілізацію військовослужбовців строкової та альтернативної цивільної служби. Мобілізації підлягають громадяни, які протягом останніх 5-ти років проходили альтернативну цивільну службу. Військовослужбовців почали залучати до підтримки спрямованих на боротьбу із Covid-19 заходів цивільних органів влади. Громадянам із підозрою на Covid-19 наказано інформувати про це медслужби телефоном, а не приходити самостійно в клініки. Покарання: За порушення зібрань на вулиці можливий адмінштраф у розмірі до 2180 євро, за порушення заборони щодо використання спортмайданчиків – до 3600 євро. Фінансові заходи та/або заходи підтримки бізнесу/громадян: На подолання наслідків кризи, пов’язаної з поширенням коронавірусу, австрійська влада вже виділила 4 млрд євро.   БЕЛЬГІЯ Поточна ситуація: заражено – понад 6000 осіб, летальних випадків – 220. Обмежувальні заходи: Жорстка рекомендація не покидати домівок за перших ознак захворювання. Всі учні шкіл, університетів та дошкільних закладів були направлені на карантин до 3 квітня, щоправда, в школах були організовані групи для дітей, за якими батьки не можуть доглядати протягом робочого дня. Закриті всі кафе, ресторани, кінотеатри, скасовані концерти, спортивні змагання та інші заходи за участю великої кількості людей. Обмеження торкнулися роботи торговельної мережі – продовжили працювати лише продовольчі супермаркети та аптеки, всім іншим магазинам було рекомендовано обмежити часи роботи та не працювати у вихідні дні. Скорочено кількість поїздів, у громадському транспорті перестали продавати квитки за готівку та обмежили контакт водіїв із пасажирами. Рекомендовано дітям та молодим людям уникати контактів з літніми людьми. Адже вірус, який може минути непомітно для перших, може стати фатальним для других. Це правило розповсюджується й на родини також. Покарання: Жорсткі покарання за порушення рекомендацій без належної на це причини – 700 євро. Штрафують на вулицях чи у парках людей, які збираються групами від 3 осіб.   ВЕЛИКОБРИТАНІЯ Поточна ситуація: заражено – понад 9500 осіб, летальних випадків – 465. Обмежувальні заходи: На перших порах уряд анонсував ізоляцію найбільш вразливої групи населення – людей старше 70 років, їм заборонили виходити з дому і приймати гостей, їжу і ліки пенсіонерам доставляють. Всім іншим категорія громадян рекомендували уникати необов’язкових соціальних контактів і працювати з дому, але не в наказовій формі. Британські вчені відзначили, що закриття шкіл, кордонів і заборона масових заходів не довели свою ефективність і запропонували взяти курс на створення “колективного імунітету”, адже велика частина людей легко переносить хворобу, тобто перехворівши вони матимуть імунітет, а тим часом влада захищає найбільш вразливі групи населення. Проте згодом британський прем’єр Борис Джонсон був змушений закрити кордони королівства та рекомендувати всім компаніям і фірмам по можливості перейти на віддалений режим роботи. Наразі у країні заборонено проведення масових заходів. Закрито частину станцій лондонського метро. Влада Лондона зменшує кількість автобусів. Мер міста Садік Хан заявив, що люди не повинні подорожувати. Фінансові заходи та/або заходи підтримки бізнесу/громадян: Уряд доручив низці великих промислових компаній негайно перейти на випуск необхідних систем штучної вентиляції легенів та іншого обладнання, яке ефективно бореться з поширенням вірусів, подібних COVID-19. Британський уряд обіцяє виділити на підтримку бізнесу 330 мільярдів фунтів стерлінгів. У британському Мінфіні заявили, що ці кошти спрямують на підтримку найбільш вразливих категорій населення та самозайнятих осіб, чиї доходи можуть різко впасти в разі епідемії коронавірусу. Частину коштів також отримає Національна система охорони здоров’я, а частину спрямують на підтримку британської економіки. Будь-який підприємець, якому будуть потрібні гроші для оплати оренди, виплати зарплат та інших витрат, зможе отримати кредит на хороших умовах. Уряд готується, зокрема, підтримати авіакомпанії та аеропорти, які найбільш сильно постраждали від введення в різних країнах карантину й закриття кордонів. Не менш сильно від коронавірусу постраждали паби, клуби та театри. Їм уряд виділить разові гранти в розмірі до £ 25 тис., щоб вони змогли пережити цей непростий час і не збанкрутувати. Інший малий бізнес може розраховувати на разові гранти в розмірі до £ 10 тис. Також очікується, що бізнес на час буде звільнений від сплати державного податку. Домовласникам, що зазнають через коронавірус фінансові труднощі, уряд дозволив три місяці не платити по іпотечних кредитах.   ЕСТОНІЯ Поточна ситуація: заражено – понад 500 осіб, летальних випадків – 1. Обмежувальні заходи: Введено режим надзвичайної ситуації, запроваджено карантин. Заборонено в’їзд іноземцям. Заборонено публічні заходи і збори. Закрито школи та інші освітні установи. Роботу продовжують тільки дитячі садки. Закрито кінотеатри, театри, музеї, спортзали. Торговельні центри працюють за скороченим графіком, продуктові магазини й аптеки – за повним.   ІСПАНІЯ Поточна ситуація: заражено – понад 56 000 осіб, летальних випадків – 4089. Обмежувальні заходи: Іспанці можуть виходити на вулицю тільки для того, щоб купити ліки та їжу, їздити на роботу, якщо в цьому є крайня потреба, ходити в медичні заклади й банки. Також дозволені поїздки для догляду за дітьми або літніми людьми. З будинку можна вийти, щоб вигуляти домашню тварину. Дехто для цієї мети здає своїх улюбленців в оренду, інші виходять на вулицю з іграшками. Іспанія закрила кордони для іноземців та обмежила подорожі всередині країни. Уряд закрив дитячі садочки, школи та університети на два тижні. Закрилися ресторани, готелі, бари і торгово-розважальні центри. Протягом декількох днів відбувалися масові сутички між місцевою поліцією та іноземними туристами, які протестували проти закриття ресторанів і барів. Постраждали десятки людей. Правоохоронцям так і не вдалося забезпечити виконання всіх заходів, передбачених урядом країни. У Мадриді поліція використовує дрони з гучномовцями, закликаючи жителів залишатися вдома. Під заборону також підпадають заняття спортом на вулиці, і вже відомі випадки, коли поліція затримувала тих, хто робив спортивні пробіжки та велосипедні тренування. Три автономії Іспанії – Каталонія, Валенсія та Балеарські острови – вважають запроваджені заходи недостатніми й вимагають у центрального уряду дозволу повністю закрити свої кордони, перекривши дороги й припинивши залізничне та авіасполучення з іншими частинами країни.   Покарання: За порушення правил карантину передбачені штрафи від 100 до 30 000 євро, сюди ж входить відмова від ідентифікації на вимогу поліцейського. Опір і непокора представникові влади в умовах надзвичайної ситуації обійдеться до 600 тисяч євро або року позбавлення волі. Наразі поліція в Іспанії може зупиняти будь-кого і питати, куди та з якою метою він іде. Фінансові заходи та/або заходи підтримки бізнесу/громадян: Прем’єр-міністр Педро Санчес заявив, що його уряд витратить на підтримку бізнесу 200 млрд євро ($ 220 млрд).   ІТАЛІЯ Поточна ситуація: заражено – понад 74 000 осіб, летальних випадків – 7 503. Обмежувальні заходи: Запроваджено карантин на всій території країни. Уряд країни призначив спеціального комісара з надзвичайного реагування щодо протидії поширення коронавірусу. Уряд попросив італійців по можливості не залишати свої оселі. Влада заборонила в’їзд іноземцям та обмежила пересування між населеними пунктами. Поліція отримала право вимагати підтвердження необхідності поїздки. В рамках карантину тимчасово закриті навчальні заклади, кіно, театри, музеї, ТРЦ, бари, стадіони та спортзали. Крім цього запроваджено заборону на масові заходи, включаючи похорон і весілля. Торгівлю продовжують тільки продуктові магазини і аптеки, однак покупці повинні дотримуватися дистанцію в один метр. Обмежена робота громадського транспорту. Покарання: Порушникам карантину загрожує штраф 206 євро або три місяці в’язниці. Порушення карантину інфікованою особою – до 21 року в’язниці. Неправдиві дані щодо причин переміщення поза карантинною зоною – від одного до шести років в’язниці. Фінансові заходи та/або заходи підтримки бізнесу/громадян: Уряд планує виділити на підтримку економіки, що потерпає від коронавірусу, додатково 25 млрд євро. Прем’єр-міністр країни Джузеппе Конте заявив, що сума у 25 млрд євро буде використана не відразу – економіці в найближчому майбутньому знадобляться гроші, щоб впоратися з усіма труднощами в цій надзвичайній ситуації. Також уряд обіцяє влити в економіку країни 340 мільярдів євро державних коштів.   ЛАТВІЯ Поточна ситуація: заражено – 244 особи, летальних випадків – 0. Обмежувальні заходи: Скасовано всі публічні заходи. Торговельні центри скорочують час роботи. На ринках прибирання та дезінфекція проводяться частіше, аніж раніше, наприклад, на Ризькому центральному ринку – щогодини. Суди розглядатимуть лише термінові та найважливіші справи. Школи оперативно розробляють заходи щодо організації дистанційного навчання. У дитсадках діятимуть тільки чергові групи, однак батькам рекомендовано по можливості не відводити дітей до садочків. Міжміські автобуси скорочують кількість рейсів (міжнародні рейси заборонені зовсім).   ЛИТВА Поточна ситуація: заражено – 290 осіб, летальних випадків – 4. Обмежувальні заходи: Введено карантин, попередньо – на два тижні. На цей час заборонені всі публічні заходи, робота перукарень, салонів краси, казино. Закриті всі освітні й дошкільні заклади, дитячі центри дозвілля (а також центри для літніх людей та інвалідів). Оголошено шкільні канікули, і налагоджується можливість дистанційного навчального процесу. Заборонено торгівлю в магазинах, які не продають продовольчі товари. Працюють продовольчі магазини і ринки, аптеки та ветеринарні магазини-аптеки. Кафе і бари можуть працювати лише у режимі надання послуг – “їжу на винос”. Держустанови не повинні надавати необов’язкові послуги. Заборонено відвідування пацієнтів у лікарнях, за винятком малолітніх дітей (якщо є дозвіл лікаря). Відкладаються всі планові операції, за винятком термінової медичної допомоги. Обмежено потік пасажирів у міжміському транспорті, між пасажирами повинна дотримуватися відстань не менше 1 метра, транспортні засоби регулярно дезінфікують. Повідомлено, що приміщення готелів можуть використовуватися для ізоляції людей – за домовленістю з муніципальними постачальниками послуг. Лікарів, резидентів Литви, в майбутньому можуть почати залучати до роботи, незалежно від їхньої поточної підлеглості по службі.   НІДЕРЛАНДИ Поточна ситуація: заражено – майже 7500 осіб, летальних випадків – 434. Обмежувальні заходи: Не працюють школи, садочки, вищі навчальні заклади та заклади харчування. Діє таке рішення до 6 квітня 2020 року. Відвідувати школи та дитсадки можуть лише діти медиків, поліцейських, працівників супермаркетів, тобто тих, хто не може працювати вдома. Ресторани та кафе готують їжу для своїх клієнтів лише з собою. Також є доставка. Супермаркети та магазини працюють. Діє заборона на зібрання понад 100 людей. Влада закликає людей дотримуватися дистанції між собою, не підходити ближче, ніж на 1,5 метра, а також піклуватися одне про одного, насамперед про людей похилого віку, які перші у групі ризику. Заборонено відвідувати затриманих, які перебувають у місцях позбавлення волі, дозволено спілкуватися лише телефоном. Лікарі відкладають нетермінові операції та обстеження, щоб забезпечити невідкладну допомогу хворим на коронавірус. У Нідерландах заборонені пасажирські рейси з Китаю, Ірану, Італії та Південної Кореї. Фінансові заходи та/або заходи підтримки бізнесу: Нідерланди та Франція вже заявили, що вивчають можливості надання допомоги Air France-KLM, щоб компанія пережила кризу. Також влада Нідерландів пообіцяла надати підтримку підприємцям, які постраждали через коронавірус.   НІМЕЧЧИНА Поточна ситуація: заражено – майже 40 000 осіб, летальних випадків – 224. Обмежувальні заходи: Німеччина частково закрила кордони з сусідами й закликала громадян відмовитися від будь-яких поїздок. На перших парах дана країна не вводила жорсткий карантин. Крім магазинів з їжею, ліками та предметами першої необхідності, продовжували працювати ресторани й готелі, щоправда, з часовими обмеженнями. Проте, з 17 березня закрили бари, кінотеатри та басейни, а з 18 березня – магазини, які не надають основних послуг. Закрили спортивні поля та ігрові майданчики. Школи, дитячі садки та університети тимчасово припинили роботу, як і берлінські клуби. Заборонені релігійні обряди в церквах, мечетях та синагогах. Магазини з продажу харчових продуктів та товарів першої потреби, аптеки, АЗС, банки можуть залишатися відкритими до 22:00 у будні та 18:00 у неділю. Федеральна німецька земля Баварія оголошена зоною катастрофи через кризу з поширенням коронавірусу. Чергові місцеві вибори в Баварії, які мають відбутися через два тижні, будуть проведені через голосування поштою. Покарання: Порушення правил карантину карається штрафом до 450 тисяч євро або позбавленням волі на термін до 2 років. Фінансові заходи та/або заходи підтримки бізнесу/громадян: Канцлер Німеччини Ангела Меркель оголосила про виділення 550 млрд євро ($ 605 млрд) на урядові кредити.   ПОЛЬЩА Поточна ситуація: заражено – 1120 осіб, летальних випадків – 14. Обмежувальні заходи: Польща стала однією з перших європейських країн, яка почала запроваджувати заходи з протидії коронавірусу ще до того, як у країні був зафіксований перший випадок зараження. Оголошено стан епідеміологічної загрози і розпочалося створення мережі інфекційних лікарень для протидії коронавірусу. У країні тимчасово, до 25 березня, з можливістю продовження на наступний термін, припинено навчання у школах, вишах, роботу культурних закладів та розважальних закладів. На внутрішніх кордонах з країнами ЄС запроваджено санітарний контроль, а вже через три дні Польща закрила свої кордони для іноземців, а всіх громадян країни, які повертаються з-за кордону, зобов’язала добровільно пройти карантин. Епідемія коронавірусу в Польщі збіглася з активною фазою президентської виборчої кампанії. Хоча офіційно кампанію ніхто не скасовував, усі кандидати вже, фактично, припинили масові зустрічі з виборцями й багато хто з них закликають перенести вибори з травня на більш пізній термін. Влада поки що не наважилася на цей крок, але не виключає його в недалекому майбутньому. Сейм країни 3 березня ухвалив спецзакон щодо протидії коронавірусу. Законом передбачається, зокрема, що працедавець зможе доручити працівнику дистанційне виконання роботи. В умовах закриття шкіл і дитсадків батьки, які братимуть звільнення на роботі для догляду за дітьми, отримуватимуть матеріальну допомогу до 14-ти днів. Крім того, документом було визначено прискорений алгоритм закупівлі медикаментів для протидії коронавірусу без необхідності проведення тривалих за часом тендерів, а також спрощений алгоритм будування й переобладнання приміщень під медичні заклади без необхідності дотримання всіх будівельних норм. Головному фармацевтичному інспектору надано право визначати максимальні ціни на певні медикаменти, необхідні для протидії коронавірусу, визначено порядок залучення армії до протидії поширенню інфекції, а також можливість перепланування бюджетних видатків. Покарання: За порушення карантину загрожує штраф у розмірі 5 тисяч злотих (приблизно 1150 євро).   ПОРТУГАЛІЯ Поточна ситуація: заражено – понад 3500 осіб, летальних випадків – 60. Обмежувальні заходи: Зупинили пасажирське сполучення з Іспанією для туристів на місяць. Навчальні заклади припинили роботу, як і нічні клуби. Введені обмеження на кількість людей, які можуть одночасно знаходитися в торгових центрах і ресторанах. Розглядається питання щодо введення в країні надзвичайного стану.   СЕРБІЯ Поточна ситуація: заражено – понад 384 осіб, летальних випадків – 6. Обмежувальні заходи: Влада заборонила вихід на вулицю особам старше 65 років. Для літніх людей, які проживають в селах і містечках з населенням менш як 5 000 чоловік, віковий бар’єр трохи вище – заборона поширюється на всіх, хто старше 70 років. Раніше в Сербії було введено надзвичайний стан, але цей режим постійно порушувався. Тепер президент країни Олександр Вучич ввів ще й комендантську годину. З 18 березня особам будь-якого віку заборонено пересуватися по вулицях з 20:00 до 05:00. Контроль за дотриманням жорстких заходів покладено на сербську армію. Школи в країні вже перейшли на дистанційне навчання. Будуть перенесені терміни проведення державних іспитів, а також сесій у вишах. Тимчасово закриваються студентські гуртожитки. Фінансові заходи та/або заходи підтримки бізнесу/громадян: Банк Сербії ввів тримісячну відстрочку на погашення всіх видів кредит

27.03.2020
Соціальна політика та права людини

Respect UA: В Україні відзначили Всесвітній день нульової дискримінації

У п'ятницю, 28 лютого, в рамках кампанії Respect UA, яку реалізує МЦПД за ініціативи UNDP Ukraine / ПРООН в Україні, у Києві відбулись заходи, приурочені до Всесвітнього дня нульової дискримінації. День нульової дискримінації в Україні об'єднав відомих культурних діячів, правозахисників та представників влади України. Цього року День нульової дискримінації (Zero Discrimination Day), який відзначається у світі 1 березня за рішенням ООН з 2014 року, має головну тему – «Протидія дискримінації жінок і дівчат». У рамках столичного заходу відбулась однойменна панельна дискусія, в якій взяли участь Заступник Міністра соцполітики з питань євроінтеграції Сергій Ніжинський, керівниця групи проектів ПРООН з демократичного врядування Олена Урсу, громадські та культурні діячі Лариса Денисенко, Алевтина Кахідзе та Зола Кондур. Спікери обговорили питання утиску прав жінок і дівчат в Україні, боротьби з домашнім насильством та проблеми рівного доступу жінок до участі в українській політиці. У наступній панельній дискусії «Україна без дискримінації: від мрії до реалізації» витоки нетолерантного ставлення до різних соціальних груп та шляхи подолання цієї проблеми обговорили філософ Михайло Мінаков, громадська діячка Уляна Пчолкіна, письменник Любко Дереш. Учасники дискусії наголосили на неприпустимості дискримінації людей на підґрунті расового, етнічного чи національного походження, релігії, інвалідності, сексуальної орієнтації, соціального класу, віку, статі чи сімейного стану. На заході також відбулась презентація п’яти мікрофільмів, які стали фіналістами конкурсу соціальної реклами «Нуль дискримінації», проведеного ПРООН в Україні у партнерстві з Molodiya Festival. Автори соціальних роликів у своїх роботах порушили проблеми ейджизму, дискримінації людей з інвалідністю та людей, що опинилися у скрутному положенні, закликали до толерантного ставлення до представників ЛГБТ та необхідності поважати права людини у будь-якій ситуації. Переможцем конкурсу став мікрофільм режисера Андрія Лагутіна. Відеороботи всіх фіналістів невдовзі ви зможете побачити на нашій сторінці! Захід «День нульової дискримінації в Україні» відбувся в рамках комунікаційної кампанії з просування толерантності в Україні RespectUA, що здійснюється Міжнародним центром перспективних досліджень за підтримки Програми розвитку ООН в Україні. Мікрофільм "Бачити безхатьків" - переможець конкурсу "Нуль дискримінації" Режисер: Андрій Лагутін. Оператор: Афанасій Чавдаріді.

28.02.2020
Соціальна політика та права людини

МЦПД реалізовує програму обміну досвідом між Україною та Німеччиною

Міжнародний центр перспективних досліджень у партнерстві з Cultural Vistas (Німеччина) та за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини розпочинає проект з підтримки українських активістів та експертів, які залучені до питання збереження історичної та культурної спадщини на рівні об’єднаних територіальних громад в Україні. 14 представників громадянського суспільства та активістів України, які займаються питаннями збереження історичної та культурної спадщини на рівні громад з різних регіонів України матимуть можливість взяти участь у навчальній програмі у м. Берлін. Під час тижневої поїздки до Німеччини учасники програми вивчатимуть досвід німецьких колег щодо шляхів роботи з історичним минулим та збереженням історико-культурної спадщини. Нова програма обміну має на меті поглиблення знань українських експертів та активістів в питанні збереження історико-культурної спадщини через призму німецького досвіду. Саме позитивні аспекти досвіду Німеччини в питанні роботи з минулим будуть знаходитись у фокусі дискусій між німецькими та українськими експертами (повсякденні приклади культури пам'яті в Німеччині, найкращі практики збереження історії, проекти, що акцентують увагу на громадянській освіті тощо). Термін навчальної програми у м. Берлін: 21-26 жовтня 2019 р. Отриманий досвід під час навчальної програми має стимулювати українських активістів до висунення пропозицій щодо збереження культурно-історичної спадщини та зміцнення національної української ідентичності на місцевому рівні. Після повернення до своїх регіонів в Україні учасники повинні будуть організувати заходи із залученням до 20 представників громади, під час яких має бути розроблений План дій стосовно шляхів збереження культурно-історичної спадщини та національної ідентичності для конкретної громади. Захід має на меті розповсюдження знань, здобутих під час навчальної програми у м. Берлін серед ширшої аудиторії на місцевому рівні в Україні. КРИТЕРІЇ ТА УМОВИ УЧАСТІ Якщо дана тематика не залишає Вас байдужим, зверніть увагу на наступну інформацію щодо умов участі. Для участі в проекту необхідно: займатися та цікавитись питаннями збереження історичної та культурної спадщини на рівні громад в Україні; активно цікавитись впровадженням нових ідей та підходів до питань роботи зі спадщиною минулого, культурним та історичним надбанням на регіональному рівні. мати чинний біометричний закордонний паспорт. надіслати резюме та мотиваційний лист з обґрунтуванням Вашої зацікавленості у програмі та описом відповідного досвіду на адресу електронної пошти [email protected] Кінцевий термін подачі заявок: 27 червня 2019 р. Під час програми буде забезпечуватись синхронний переклад, тому знання англійської мови на базовому рівні буде достатньо для проходження конкурсу. У випадку виникнення питань, звертайтеся, будь ласка, за тел.: +380 68 855 47 43, Павло Вишебаба, комунікаційний директор МЦПД.    

03.06.2019