Внутрішня політика

НОВЕ ВИБОРЧЕ ЗАКОНОДАВСТВО ЯК ЗАБУТА РЕФОРМА В УКРАЇНІ

30.09.2017
img1
Прес-служба МЦПД

Ефективна боротьба з корупцією і відновлення інституційної спроможності можливе лише за умови подолання політичної корупції та оновлення політичної еліти. Головною передумовою таких перетворень виступає зміна виборчого законодавства. Як правило, виборче законодавство в Україні змінюється під вибори та є результатом компромісу між основними парламентськими фракціями, які прагнуть переобиратися і створюють для цього відповідні умови. Як наслідок чинна виборча система консервує корупційно-олігархічну систему управління державою, подолати яку можливо за умови зміни виборчих правил, підтриманих широкою громадськістю та міжнародною спільнотою.

Забуті обіцянки

За 26 років незалежності в Україні відбулось вісім парламентських виборів, на яких застосовувались три типи виборчих систем. Остання зміна виборчої системи в Україні відбулась в 2011 році, коли була запроваджена змішана система виборів народних депутатів, яка передбачає обрання 225 парламентаріїв в загальномандатному окрузі за виборчими списками політичних партій і 225 депутатів за мажоритарною системою в одномандатних округах. За цією системою були проведені вибори до ВРУ у 2012 та 2014 роках. Мажоритарна складова через корупційність та можливість застосування адміністративного ресурсу отримала негативну оцінку як з боку представників громадянського суспільства, так і з боку міжнародних організацій, зокрема Венеціанської комісії та ОБСЄ/БДІПЛ. Також дана система створює умови для продажу прохідних місць в закритих списках партій. Тому запровадження пропорційної виборчої системи з відкритими списками було однією з вимог Майдану, яка була зафіксована в Коаліційній угоді та передвиборчих програмах Петра Порошенка і його політичної сили.

Наразі в середовищі міжнародних організацій, частини політиків, експертів та представників громадськості існує консенсус щодо необхідності проведення виборів народних депутатів України за пропорційною виборчою системою з голосуванням за відкриті партійні списки. Зокрема, про це йдеться у Резолюції 1755 (2010) Парламентської Асамблеї Ради Європи та у висновку Венеціанської комісії на Закон України “Про вибори народних депутатів України” 2011 року. Цей консенсус базується на впевненості, що подібна система сприяє інституційній розбудові партій і внутрішньопартійної демократії, оновленню політичних еліт, а також збільшує вплив виборців на партії та кандидатів через право обирати черговість проходження депутатів від однієї й тієї ж партії до парламенту.

Першопочатковим кроком у напрямку проведення виборчої реформи є зміна членів ЦВК, термін повноважень яких вже давно закінчився. Окрім “одіозності” окремих представників ЦВК до даного органу є більш серйозні зауваження. Наприклад, на місцевих виборах 2015 року скандалом стало рішення ЦВК не проводити другий тур виборів міського голови Павлограда. Цим рішенням ЦВК, по суті, змінило виборчу систему. Без досягнення широкого компромісу і врахування інтересів усіх фракцій призначити нових членів ЦВК фактично неможливо. Тому зміна складу ЦВК – це питання складних політичних інтриг та боротьби за впливи.

Виборчі новації

Виборча реформа повинна бути комплексною, передбачати не лише зміну системи обрання, а й включати розробку Виборчого кодексу у якому були б встановлені рамкові умови проведення виборів в країні для уникнення постійних змін виборчих правил. Важливим є закріплення положення згідно з яким будь-які зміни виборчого законодавства вступають в силу з наступних виборів, щоб у нинішнього складу ВРУ не було спокуси змінювати виборче законодавство собі на користь. Окрім цього важливою складовою такого кодексу повинно стати запровадження ефективної системи юридичної відповідальності за порушення виборчого законодавства, яка ліквідує можливості для підкупу виборців та застосування адміністративного ресурсу.

Новий закон про вибори народних депутатів повинен стати відправною точкою для змін в країні, адже лише зміна правил формування представницького органу у напрямку запровадження пропорційної системи з відкритими регіональними списками може витіснити корупційно-олігархічний елемент. Наразі існує декілька проектів внесення змін до Закону “Про вибори народних депутатів України”. На нашу думку ключовими індикаторами якісних змін повинні стати запровадження наступних новацій.

Територіальна організація виборів. Утворити багатомандатні виборчі округи, які включатимуть не одну або декілька областей, а їх частини. Це можна зробити двома способами: 1) безпосередньо визначити в Законі межі округів; 2) встановити чіткі вимоги до округів (наприклад, принцип неперервності меж округів, утворення округів з приблизно однаковою кількістю виборців тощо). Всі закордонні виборчі дільниці повинні належати до одного з багатомандатних виборчих округів.

Висування і реєстрація кандидатів у депутати. Закріпити право висунення кандидатів на виборах лише за зареєстрованими партіями, які будуть висувають два типи списків кандидатів – списки для відповідних регіональних округів та список для загальнодержавного виборчого округу, який включатиме всіх кандидатів, висунутих партією у багатомандатних округах. Розмір виборчої застави необхідно встановити на рівні не меншому за 2000 мінімальних заробітних плат та передбачити її повернення партіям, які подолали виборчий бар’єр або набрали не менше 4% голосів виборців. Визначити чіткий і вичерпний перелік підстав для відмови у реєстрації кандидатів.

Формування виборчих комісій. Закріпити триступеневу систему виборчих комісій – Центральна виборча комісія, територіальні виборчі комісії (ТВК) та дільничні виборчі комісії (ДВК). Визначити, що кожна партія-суб’єкт виборчого процесу може запропонувати до складу ТВК/ДВК по 1 кандидатурі, а також повинна висунути кандидатури до складу не менш ніж 2/3 усіх ТВК та ДВК.

Передвиборча агітація. Передбачити обов’язковість проведення дебатів між партіями на загальнодержавних каналах телебачення. Запровадити обмеження на розміщення платної зовнішньої політичної реклами та реклами на радіо і телебаченні політичними партіями чи кандидатами у виборчий та міжвиборчий період.

Голосування, підрахунок голосів та встановлення результатів виборів. Закріпити за виборцями  можливість голосування як за список кандидатів від партії у багатомандатному окрузі, так і за окремого кандидата у цьому списку. Закріпити право на участь у розподілі депутатських мандатів лише за тими партіями, які у загальнодержавному окрузі отримали на свою підтримку не менше 5% дійсних голосів виборців. Закріпити процедуру розподілу депутатських мандатів у три етапи: 1) визначення кількості мандатів, отриманих кожною партією, яка подолала виборчий бар'єр; 2) визначення кандидатів, які вважаються обраними депутатами у конкретних багатомандатних округах; 3) розподіл між кандидатами від партії у загальнодержавному окрузі мандатів, які залишилися нерозподіленими в багатомандатних округах до вичерпання загальної кількості мандатів, які отримала відповідна партія.

Це основні концептуальні положення, які повинні бути відображені у змінах до Закону “Про вибори народних депутатів” для забезпечення якісних змін виборчих правил.

Надзвичайно важливим є завдання якомога швидше почати виборчу реформу, адже вона потребує серйозної підготовки як з боку самих політичних гравців, які повинні мати час адаптуватись до виборчих новацій, так і з боку громадян, яким необхідно роз’яснити складнощі нової системи – процедури голосування, підрахунку голосів та встановлення результатів виборів.

Що далі?

Наразі в Україні немає політичної волі для зміни виборчого законодавства. Влада не готова відмовитись від “мажоритарної” складової, оскільки саме вона дає можливість “добрати” необхідних депутатів для провладної коаліції. Також “мажоритарка” вигідна олігархату, який, маючи значні фінансові ресурси і сильні позиції в конкретних регіонах, може з легкістю забезпечити представництво своїх інтересів в парламенті. Крім того, закриті списки дають можливість політичним силам вибудовувати чітку ієрархічну структуру та формувати почуття особистого зобов’язання перед лідером, також це дає можливість заробляти кошти шляхом продажу прохідних місць. Проведення позачергових та чергових виборів за чинним виборчим законодавством призведе лише до консервування корупційно-олігархічної системи управління країною.

Активно виступають за зміну виборчого законодавства позапарламентські політичні сили, деякі чинні народні обранці та представники громадянського суспільства. Так, 20 вересня на Майдані Незалежності “нові опозиційні сили” оголосили про початок мобілізації на Всеукраїнську акцію в підтримку великої політичної реформи, ключовою складовою якої є зміна виборчих правил, а також обмеження депутатської недоторканності та створення антикорупційного суду. Загальнонаціональна акція запланована на 17 жовтня у Києві та всіх обласних центрах України.

Таким чином, виборча реформа можлива лише за умови активної участі громадянського суспільства, коли під його тиском цей парламент буде змушений проголосувати за зміну виборчих правил, а новий представницький орган буде мати шанс на якісне оновлення. Важливою також є і консолідована позиція міжнародної спільноти, яка із розряду “рекомендацій” питання зміни виборчого законодавства повинна перенести у розряд “основних вимог”.

 

Публікації за пріоритетом «Внутрішня політика»
Внутрішня політика

МЦПД презентував 101-й випуск вісника «Inside Ukraine»

У середу, 26 січня, МЦПД провів традиційний щомісячний брифінг для дипломатичних місій. Цього разу брифінг відбувся в офісі Міжнародного центру перспективних досліджень, де обговорювалися загрози та виклики дестабілізації в Україні. Під час заходу старший радник Міжнародного центру перспективних досліджень Василь Філіпчук, український дипломат Олександр Чалий, а також експерти МЦПД Анастасія Галушка, Микола Капітоненко та Єгор Киян презентували 101-й випуск вісника «Inside Ukraine». МЦПД обговорив із дипломатами політичні, безпекові та економічні загрози та виклики, які стоять перед Україною, зокрема можливість нового російського вторгнення. За додатковою інформацією, замовленням, розглядом питання та ознайомленням з умовами підписки звертайтесь на e-mail: [email protected]

27.01.2022
Внутрішня політика

Експертна дискусія «Економічні та банківські реформи для європейської інтеграції України» (АНОНС)

Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД) у партнерсті Henry Jackson Society проведе експертну дискусію на тему «ЕКОНОМІЧНІ ТА БАНКІВСЬКІ РЕФОРМИ ДЛЯ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ», яка відбудеться 20 грудня о 17:00 (за київським часом) в онлайн форматі в Zoom. Посилання для участі: https://us06web.zoom.us/webinar/register/WN_imT6teDhS7W6O0euLvFcMg З часу підписання Україною Угоди про асоціацію з Європейським Союзом у 2014 році, країна запровадила широкий спектр реформ щодо своєї інтеграції згідно Угоди про глибоку та всеосяжну вільну торгівлю (DCFTA) та досягнення безвізового режиму з Шенгенською зоною. Однак, незважаючи на позитивні досягнення, є ряд «сліпих зон». Банківський сектор також був важливою сферою, де відбулися ці реформи, і його капітальна перебудова сприяла боротьбі України з корупцією. Підвищення спроможності банків ефективно запобігати фінансовим кризам та надавати послуги розглядається як необхідна передумова успішної економічної політики. Водночас, вплив проблемних факторів глобальної пандемії, зокрема уповільнення темпів зростання світової економіки та карантинні обмеження в країні, вплинули на банківський сектор України. На панелі обговорюватиметься, які сфери реформ необхідно вдосконалити в рамках європейської інтеграції України. Запрошені експерти, представники банківського сектору та зацікавлених організацій та установ окреслять поточний стан реформ та охоплять такі питання: • Які основні успіхи та невдачі ключових економічних реформ в Україні на шляху до ЄС? • Які основні економічні досягнення 2021 року та прогноз на 2022 рік? • Чи є «сліпі зони» нинішніх реформ? • Які результати довгострокової банківської реформи? • Чи є нинішнє керівництво НБУ ефективним і незалежним? • Чи зможуть банки стати рушієм української економіки та допомогти подолати прогалини в економічному розвитку?

16.12.2021
Внутрішня політика

Голосування до Держдуми РФ на окупованих територіях: політико-правові та безпекові аспекти

У п’ятницю, 24 вересня, в Одесі відбувся круглий стіл «Вибори без вибору»: проведення голосування до Державної Думи Російської федерації на тимчасово окупованих територіях України: політико-правові аспекти та наслідки для безпеки регіону». Захід організований та проведений Міжнародним центром перспективних досліджень. В круглому столі прийняли участь: Ярослав Католик – модератор круглого столу, регіональний координатор «Міжнародного центру перспективних досліджень»; Ольга Айвазовська - голова правління Громадської мережі ОПОРА, координатор політичних програм; Ігор Петренко – директор департаменту внутрішньої політики Міжнародного центру перспективних досліджень; Віталій Андрієвський – директор Інституту ефективної політики (Республіка Молдова), доктор історії; Анатолій Бойко – голова Одеської обласної організації ВГО «Комітет виборців України»; Артем Філіпенко – завідувач відділом досліджень Придунайсько-Чорноморського регіону Національного інституту стратегічних досліджень, Сергій Братчук – голова Громадської ради при Одеській обласній державній адміністрації, директор Південного філіалу Українського центру соціальної аналітики. Під час заходу експерти обговорили особливості та правові наслідки організації та проведення виборів до Державної думи Російської Федерації на тимчасово окупованих територіях України – Автономній Респібліці Крим та окремих територіях Луганської та Донецької областей, а також в Придністровському регіоні Республіки Молдова. Учасники круглого столу погодились із тим, що виборчий процес в Російській Федерації проходив без дотримання демократичних принципів, свободи слова та при відсутності рівних можливостей провладних та опозиційних політичних сил здійснювати агітаційну кампанію. Крім того, владою Російської Федерації масово використовувались технології фальшування результатів виборів, про що свідчать повідомлення самих російських ЗМІ. У зв’язку з обмеженням можливості міжнародним організаціям, зокрема ОБСЄ, направити спостерігачів на парламентські вибори, говорити про прозорість та легітимність виборів не доводиться. Експерти наголосили, що організація та проведення виборчого процесу на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України – Автономній Республіці Крим, місті Севастополь та окремих районах Луганської та Донецької областей – в черговий раз продемонстрували, як політичне керівництво РФ нехтує нормами міжнародного гуманітарного права та зобов’язаннями в рамках багатьох міжнародних договорів. Видача українським громадянам паспортів РФ в обхід Конституції та законів України, а також примушування українських громадян брати участь в незаконному голосуванні грубо порушують державний суверенітет України та спрямовані проти територіальної цілісності України. За таких умов проведені Російською Федерацією вибори на тимчасово окупованих територіях України є незаконними та нелегітимними, а їх результати не можуть мати жодних юридичних наслідків і не можуть визнаватися світовою спільнотою. «Виборів, як конкурентного демократичного інституту, в Російській Федерації не відбулося. Що нам робити в ситуації, коли частина територій по факту інтегровано в політичне середовище Російської Федерації!? Ми знаємо, що, по офіційним даним, 611 тисяч людей на окупованих територіях окремих районів Донецької та Луганської областей отримали паспорти РФ. І близько 360 тисяч взяли, начебто, участь у виборах. Дані цифри варто ставити під сумнів, особливо щодо тієї категорії громадян, що брали участь в голосуванні в онлайн-спосіб», – заявила Ольга Айвазовська, відзначивши, що політична інтеграція є дуже небезпечною для України та свідчить про черговий етап по захопленню українських територій. Ольга Айвазовська висловила надію, що Україна зафіксувала достатньо доказів чергових кроків Російською Федерацією щодо інтеграції окупованих українських територій та порушення нею норм міжнародного права. Вказані докази мають бути представлені на усіх можливих міжнародних майданчиках, зокрема, під час найближчого засідання ПАРЄ. Це має стати аргументом для збереження існуючих та накладання нових санкцій проти Росії та залучених до проведення незаконних виборів осіб. «Ні ОБСЄ, ні ПАРЄ офіційно не спостерігали за виборами в Російській Федерації. Відповідно, їхніх звітів не буде. Отже не буде підстав для невизнання цих виборів. Російська Федерація створила умови, коли ОБСЄ не змогло направити спостерігачів. Начебто через пандемію не можна пустити 500 спостерігачів, а лише 40. Але ОБСЄ на такій великій території просто фізично не зможе 40-ма спостерігачами забезпечити ефективний моніторинг виборчого процесу на всій території Росії», – зазначила Ольга Айвазовська. Директор Інституту ефективної політики (Республіка Молдова) Віталій Андрієвський назвав вибори до Держдуми «спецоперацією по закріпленню влади Путіна». «Насправді, організація виборів у Придністров’ї та на Донбасі є мобілізацією «мін» російського миру, які «розкладені» Російською Федерацією на пострадянському просторі, зокрема, у вас на Донбасі та у нас в Придністров’ї. Росія намагається періодично їх перевіряти, щоб в час «Ч», коли Донбас повернеться під контроль України, люди, які приймали участь у цих виборах і голосували так, як потрібно Росії,  дестабілізували ситуацію в Україні. Аналогічна ситуація і в Придністров’ї», – наголосив Віталій Андрієвський та підкреслив, що Україні та Молдові потрібно розраховувати на самих себе та об’єднатися для пошуку спільних інструментів забезпечення регіональної безпеки. «Проведення виборів на окупованих територіях України не відповідає Мінським угодам та формулі Штайнмайєра. Зате завдяки діям Росії Україна може піднімати питання корекції «Мінську». Ми отримали можливість поставити питання перед країнами, які беруть участь в Нормандському форматі, про те, що Мінськ в його нинішньому стані неможливий для виконання через позицію Росії», – зауважив Артем Филипенко. За результатами круглого столу учасники прийняли звернення до міжнародної спільноти та міжнародних організацій із закликом не визнавати результати виборів до Держдуми РФ на тимчасово окупованих територіях України, Республіки Молдова та Грузії (текст Спільної заяви додається). Детальніше з позицією спікерів та ходом обговорення питань порядку денного круглого столу можна ознайомитись на відеозаписі – https://youtu.be/bqQGTBojgmI.

29.09.2021
Внутрішня політика

МЦПД випустив оцінку місцевих/регіональних заходів за серпень - вересень 2021 року

У цьому бюлетені експерти зібрали цікаві матеріали про заходи, які були реалізовані в різних куточках України, та проаналізували їх вплив на громаду та регіони. Зокрема, оцінили важливий захід, який наблизить Україну до енергетичної незалежності та зменшить залежність від Російської Федерації – це відкриття сховища для зберігання відпрацьованого ядерного палива в Чорнобилі до 30-ї річниці незалежності України. Важливими для наближення України до своєрідної інтелектуальної незалежності є заходи у сфері освіти. Експерти позитивно оцінили запуск шкільного громадського бюджету з метою залучення учнів до розвитку громадського простору та взаємодії з органами місцевого самоврядування міста Тернопіль. Таку практику підхоплюють та впроваджують і інші міста України, що матиме хороший ефект в майбутньому. Також, зважаючи на брак шкіл у великих містах та відсутність хороших умов у закладах освіти в багатьох регіонах країни, ремонт школи в Одесі за підтримки Європейського інвестиційного банку вплине на якість навчання школярів цієї школи та підвищить рівень освіти по закладу вцілому. Експертка з міста Хмельницького на власному досвіді перевірила чи запустили рейковий автобус за маршрутом «Шепетівка - Кам’янець-Подільський», якого так чекали жителі Хмельниччини та запуск якого, за інформацією на офіційному сайті Хмельницької ОДА, є першим прикладом успішної співпраці між органами місцевої влади та АТ «Укрзалізниця». Текст доповнений яскравими авторськими фото потяга. Розробка нового «Порталу відкритих даних» у Дніпрі була оцінена позитивно, проте є ряд зауважень та питань від експертів. Також, цікавим є аналіз роботи Інституту уповноважених осіб із запобігання та виявлення корупції в органах місцевого самоврядування та його вплив на корупційні діяння, який отримав найнижчу оцінку від експертів, але такі кейси варті уваги для того, щоб зробити роботу над помилками та розробити ефективний план дій на майбутнє.   НАЙКРАЩІ ТА НАЙГІРШІ ЗАХОДИ   Назва Якість [-3; +3] Важливість [0%; 100%] Фінальна оцінка [-300; 300] Місце Відкриття сховища для зберігання відпрацьованого ядерного палива в Чорнобилі 2.5 88.33 220.83 I Залучення учнів до розвитку територіальної громади в Тернополі 2.67 81.67 217.78 II Одеса: ремонт школи за фінансової підтримки Європейського інвестиційного банку 2.5 85 212.5 III Приміський потяг з’єднав північ та південь Хмельницької області 2.33 71.67 167.22 IV У Дніпрі розробили новий «Портал відкритих даних» 2 60.83 121.67 V Робота інституту уповноважених осіб із запобігання та виявлення корупції в органах місцевого самоврядування -2.2 60.6 -133.32 VI   Також, дана публікація містить підбиття підсумків з оцінки політик за 2020-2021 рік.   Підсумковий рейтинг заходів за 2020-2021 рік виглядає наступним чином:   Місце Назва Фінальна оцінка [-300; 300] Видання бюлетеня* 1 У Волинській області проведені перші в країні відкриті аукціони щодо продажу бурштину 257,36 3 видання 2 Дегазація Малашівецького сміттєзвалища 228,89 3 видання 3 Відкриття сховища для зберігання відпрацьованого ядерного палива в Чорнобилі 220,83 5 видання 4 Залучення учнів до розвитку територіальної громади в Тернополі 217,78 5 видання 5 У Львівській області запрацювали перші в Західній Україні камери фіксації порушень Правил дорожнього руху в автоматичному режимі 217,78 2 видання 6 Одеса: ремонт школи за фінансової підтримки Європейського інвестиційного банку 212,50 5 видання 7 Розвиток туристичної інфраструктури Івано-Франківщини 208,33 2 видання 8 Відновлення роботи аеропорту в Чернівцях 192,80 1 видання 9 Всю закарпатську деревину продаватимуть через систему ProZorro-Sale 189,60 1 видання 10 Аеропорт в Житомирі готується до реконструкції та прийому міжнародних рейсів 175,00 4 видання 11 Реалізація інвестиційного плану в Бердянському порту 169,72 2 видання 12 Інтерактивні панелі для шкіл Станично-Луганського району 169,17 2 видання 13 Приміський потяг з’єднав північ та південь Хмельницької області 167,22 5 видання 14 Організація  освітнього процесу під час пандемії 162,50 4 видання 15 Міська програма Дніпра щодо сприяння ОСББ 140,56 3 видання 16 Виклики на шляху до впровадження реформ на місцях 140,00 3 видання 17 Створення ГІС-порталу на Херсонщині 130,00 2 видання 18 Погодження співфінансування для Катеринопільського центру первинної медико-санітарної допомоги (Черкаська область) 128,30 1 видання 19 Крюківський вагонобудівний завод: труднощі та подальші перспективи 122,22 4 видання 20 У Дніпрі розробили новий «Портал відкритих даних» 121,67 5 видання 21 Розвиток туризму в Кропивницькому 118,80 4 видання 22 Рівненська територіальна громада й е-квиток 100,00 4 видання 23 Підписано кредитну та грантову угоду Проєкту модернізації інфраструктури твердих побутових відходів між КП «Спецкомунтранс» та ЄБРР (м, Хмельницький) 96,00 1 видання 24 Миколаївська область: QR-коди для розвитку туризму 80,97 2 видання 25 Найбільші державні прапори із флагштоками 40,83 3 видання 26 Про створення комунального некомерційного підприємства Маріупольської міської ради «Хокейний клуб «Маріуполь» -27,20 1 видання 27 Харківська область: виплати лікарям на випадок захворювання на COVID-19 -70,00 3 видання 28 500 мільйонний кредит для Одеси -80,70 1 видання 29 Робота інституту уповноважених осіб із запобігання та виявлення корупції в органах місцевого самоврядування -133,32 5 видання 30 Сумська область: скасування контролю стічних вод підприємств -204,44 4 видання   Розбір та аналіз заходів, які впроваджують органи місцевого самоврядування є актуальним та важливим фактором для того, щоб визначити їх ефективність – як економічну, так і соціальну. Також, це дає можливість визначити різні сторони заходу та вибудувати стратегію для подальшого прийняття рішень та усунення недоліків. З детальною оцінкою та повним документом можна ознайомитися тут: Оцінка місцевої та регіональної політики розвитку (серпень 2021 - вересень 2021)   *Перше видання знаходиться за посиланням: http://icps.com.ua/assets/uploads/images/files/ineko/local_measures_oct_2020_ukr_.pdf Друге видання знаходиться за посиланням: http://icps.com.ua/assets/uploads/images/files/ineko/local_measures_jan_2021_ukr.pdf Третє видання знаходиться за посиланням: http://icps.com.ua/assets/uploads/images/files/ineko/local_measures_apr_2021_ukr.pdf Четверте видання знаходиться за посиланням: http://icps.com.ua/assets/uploads/images/files/ineko/local_measures_jul_2021_ukr.pdf   **Поточний бюлетень був розроблений в рамках проекту «Зміцнення демократичної стійкості ключових державних інституцій в Україні». Ініціатива здійснюється Міжнародним центром перспективних досліджень (МЦПД) у партнерстві з Інститутом економічних та соціальних реформ в Словаччині (INEKO) та фінансово підтримується за програмою Посольства США в Україні (U.S. Embassy in Ukraine). Проект спрямований на підвищення ефективності державної адміністрації, органів місцевого самоврядування та громадянського суспільства у сфері створення та нагляду за регіональною політикою. Він також спрямований на підвищення прозорості та незалежності ключових регуляторних та судових органів, а також на підвищення прозорості та фінансової стабільності місцевих органів влади і найбільших державних підприємств в Україні. Головною метою даної публікації є підвищення якості регіонального та/або муніципального регулювання та законодавства шляхом публікації регулярної експертної оцінки соціально-економічних заходів, запропонованих або впроваджених органами місцевого самоврядування в Україні. Метою оцінки є опис та сприяння реформам, антикорупційним практикам, які також можуть бути застосовані й іншими адміністраціями. У той же час, критична оцінка непрозорих та неефективних заходів повинна відрадити представників місцевої та регіональної влади від їх реалізації. Заходи, включені до цього бюлетеня, були визначені та проаналізовані за підтримки експертної ради, яка була відібрана Міжнародним центром перспективних досліджень на основі їхнього досвіду. В цьому бюлетені експерти зібрали 6 заходів, які впровадили місцеві органи самоврядування протягом серпня – вересня 2021 року. window.dataLayer = window.dataLayer || []; function gtag(){dataLayer.push(arguments);} gtag('js', new Date()); gtag('config', 'UA-122353741-2');

28.09.2021