Внутрішня політика

Нову Конституцію мають написати самі громадяни

10.12.2015

Залишивши позаду більше половини обласних центрів, 9 грудня 2015 року учасники проекта "Використання світового експертного досвіду та проведення публічних консультацій в процесі внесення змін до Конституції України“ дісталися Чернігова. Під час зустрічі з громадськістю в парк-готелі “Чернігів” вони розповіли, як і навіщо писати “знизу” Основний Закон та встановити Третю українську республіку.

Як з`ясувалося, правник Геннадій Друзенко, депутат 5 скликань Тарас Стецьків, громадський активіст Віктор Жердицький та їхні однодумці обстоюють ідею написання нової Конституції вже майже рік. Вони ходили по різних кабінетах у Києві, але “держава” їх не почула, у високопосадовців забракло часу. Тож 2 місяці тому невтомні реформатори створили коаліцію, стали мандрувати Україною і, немов “народники” у 19 столітті, пропагувати загалом шляхетну ідею.

На їхню думку, змінювати існуючий Основний Закон не варто: він нагадує зруйновану конструкцію, сила-силенна людей відчуває непричетність до його творення і не має мотивації дотримуватися. “Нам потрібен документ, який би більшість населення вважала своїм, — наголосив Г. Друзенко. – Конституцію мають написати не якісь фахівці-юристи, в київських кабінетах на печерських пагорбах, а усі ми, в селах, містах, університетах. Якщо це правила гри для всіх, тоді їх мають формувати всі. Ми в це віримо і приїхали, щоб пояснити – цей процес стосується кожного”.

Як же зробити перехід від угоди політичних еліт до суспільного консенсусу? Відповідь на це запитання озвучив Т. Стецьків: слід іти шляхом провідних країн світу. А саме, скликати Установчі збори, куди обрати представників усіх верств суспільства, крім політиків (останні завжди міняють Основний Закон “під себе”). “Особи, що не мають політичного інтересу, напишуть Конституцію, котра працюватиме на суспільство”, — впевнений Т. Стецьків. Напрацьований зборами проект народ має схвалити на всеукраїнському референдумі, завважив він. “Якщо такий процес дістав би схвалення людей, то ми могли б 2016 року зробити мирний крок, аби без Майдану і революції встановити Третю українську республіку”, — висловив сподівання Т. Стецьків.

Під час зустрічі члени коаліції подарували зацікавленим посібники з розробки та реформи Конституції, вислухали, обговорили і зафіксували пропозиції та рекомендації стосовно проекту нового Основного Закону.

Публікації за пріоритетом «Внутрішня політика»
Внутрішня політика

Конституційна реформа: який шлях до нового суспільного договору?

МЦПД  протягом 2016-2017 в рамках проекту "Використання світового експертного досвіду та проведення публічних консультацій в процесі внесення змін до Конституції України" років провів 213 освітніх заходів по всій Україні, під час яких учні та студенти мали змогу дізнатися про суть конституційної процесу та відповідну роль громадян в ньому. "Однією з проблем є закритість процесу розробки нових конституційних положень, коли важливі рішення ухвалюються за зачиненими дверима. Ми хочемо припинити цю практику, аби  суспільство  відчуло свою причетність до змін у країні. З цією метою по всій країні  ми провели уроки і лекції на тему  "Суть конституції та її роль у повсякденному житті", - сказала Вероніка Харук, експерт з юридичних питань. Також фахівці МЦПД  розробили брошури на тему  "Участь громадян у конституційному процесі", які були розповсюджені у всіх областях України.   Регіональний координатор МЦПД у Житомирській області Жанна Соловйова зазначила, що у тісній співпраці з місцевими органами влади вдалося організувати велику кількість лекцій та інтерес від аудиторії продовжується навіть після завершення проекту. За підрахунками, в рамках діяльності проекту було охоплено понад 10 тисяч учнів та студентів.У свою чергу, фахівець у сфері конституційного права Геннадій Друзенко зауважив що норми соціальної держави, які закладені в Конституції насправді не виконуються в реальних умовах. "Безкоштовна освіта та медицина - це норми, що мали б забезпечуватися державою, проте по суті є лище декларативними. Важливо щоб норми Конституції були зрозумілими народу" - наголосив Друзенко.

Внутрішня політика

Печеніги: як повернути вкрадене узбереження?

МЦПД розпочинає активну роботу в рамках проекту "Печеніги: вкрадене узбережжя", за підтримки Freedom House Україна. Водосховище Печеніги є добре відомою зоною відпочинку в Харківській області. Метою даного проекту є привернути увагу до корупційних схем в процесі приватизації рекреаційних об'єктів та земельних ділянок на узбережжі водосховища. Відповідними завданнями є визначити бенефіціарів та розслідувати законність придбання об'єктів відпочинку, розташованих на береговій лінії водосховища Печеніги. Загалом планується опублікувати понад 50 розслідувань, з першим,  вже можливо ознайомитися на інтерактивній медіа-сторінці проекту http://projects.corr-icps.com.ua/parus-maksi. За результатами планується спробувати повернути у власність держави чи місцевих громад 3 об’єкти.

Внутрішня політика

Дипломатичний брифінг "Inside Ukraine"

Традиційно команда експертів МЦПД за підтримки посольства Швейцарії провели брифінг для представників дипломатичного корпусу щодо найактуальніших внутрішньополітичних подій. Євген Ярошенко, в частині "Державні рішення - Блокада Донбасу", зазначив, що відсутність національного консенсусу у питанні блокади дозволяє політичним силам використовувати суспільні протиріччя в якості інструменту боротьби за влади. Останні події можуть відкрити новий цикл політичної боротьби «всіх проти всіх». Рішення РНБО про блокаду ОРДЛО може змінити геополітичну ситуацію навколо конфлікту на Донбасі. Росія, Німеччина, Франція, США та інші міжнародні гравці розглядатимуть рішення РНБО про блокаду як порушення Мінських угод. У відповідь міжнародна спільнота посилить тиск на Україну з метою повернення до Мінського процесу. Внаслідок цього конфлікт на Донбасі може відбуватися за двома сценаріями. Перший сценарій: відновлення повномасштабних бойових дій. Представник Росії в Тристоронній контактній групі Борис Гризлов заявив, що рішення РНБО є порушенням пункту 8 Мінських угод, який передбачає відновлення соціально-економічних зв’язків між Україною та ОРДЛО. Імплементація рішення РНБО суттєво погіршить соціально-економічну ситуацію на непідконтрольних територіях та може спровокувати наступ бойовиків ДНР/ЛНР. У свою чергу, Збройні Сили України та добровольчі батальйони будуть готові до контрнаступу. Другий сценарій: збереження конфлікту малої інтенсивності. Блокада ОРДЛО дасть Росії додатковий аргумент на користь скасування санкцій ЄС і США у зв’язку з конфліктом на Донбасі. У такому випадку Росія намагатиметься використовувати невійськові важелі тиску на Україну, щоб змусити Київ до політичних поступок. У свою чергу, Україна уникне найгірших наслідків бойових дій, однак конфлікт на Донбасі буде і надалі розколювати суспільство та політичну еліту. Частина "Політична конкуренція", присвячена гучним кримінальним справам: боротьба з корупцією чи перерозподіл сфер впливу? Анатолій Октисюк наголосив, що за останні два роки в Україні поки що не було притягнуто до кримінальної відповідальності жодного топ чиновника чи впливового політика. Більшість відкритих кримінальних справ по лінії НАБУ розвалилися в судах по причині слабкої доказової бази (наприклад – ​справи по ОПЗ та ОГКХ), або ж були ініційовані за вказівкою АПУ в рамках політичної конкуренції і нічим не завершились ( ​справа Миколи Мартиненка, яка стала одним із факторів політичного ослаблення та відставки Прем’єр-міністр Яценюка). Боротьба з корупцією перетворилася на інструмент політичної конкуренції, тому арешт і судовий процес над керівником ДФС Романом Насіровим може продемонструвати суспільству та міжнародній спільноті реальні наміри української влади боротися з корупцією, або ж остаточно дискредитувати нові антикорупційні органи та владу Експерт Вероніка Харук представила перспективи створення антикорупційного суду.  Створення незалежних антикорупційних судів передбачено Меморандумом між Україною та МВФ, а також стратегічними документами щодо імплементації антикорупційної реформи. Важливим фактом при запровадженні антикорупційних судів, владі необхідно завершити судову реформу, яка передбачає подолання корупції в судах та оновлення суддівського корпусу на принципах доброчесності, незалежності і підзвітності. Старший економіст Василь Поворозник, зазначив про проблеми та перспективи приватизації в Україні, загалом на приватизацію в 2016–2017 році розглядається близько 450 об’єктів. З них 20 – це великі підприємства, 50 – ​середні компанії і близько 380 – ​об’єкти малої приватизації. Всього після приватизації в державній власності має залишитися не більше 300 підприємств. Від продажу держкомпаній у 2017 році ФДМУ планує поповнити бюджет на 17,1 млрд. грн.  Публікації: http://icps.com.ua/nashi-proekty/periodychni-vydannya/  

Внутрішня політика

МЦПД провів дипломатичний брифінг "Inside Ukraine"

Міжнародний центр перспективних досліджень за підтримки Посольства Швейцарії провів дипломатичний брифінг присвячений 64 випуску Inside Ukraine. Традиційно експерти представили внутрішньополітичний огляд актуальних подій.  Голова Правління Василь Філіпчук, у частині "Державні рішення",  наголосив, що для врегулювання питання блокади та недопущення подібних акцій у майбутньому потрібен діалог між владою та суспільством, а також припинення рентних та корупційних практик в економіці. Старший аналітик з питань зовнішньої політики Євген Ярошенко прокоментував чергову заяву Петра Порошенка про референдум щодо НАТО, зазначивши, що бажання українського керівництва використати питання НАТО у внутрішньополітичній боротьбі та досягненні тактичних зовнішньополітичних цілей. За допомогою референдуму Петро Порошенко прагне сконсолідувати прозахідний електорат та обмежити поле для маневрів Дональда Трампа у відносинах з Росією. Більшість українського населення підтримує вступ до НАТО, однак позитивне рішення на референдумі жодним чином не вплине на перспективи членства України в Альянсі й лише посилить нереалістичні очікування громадян щодо допомоги Заходу у протидії російській агресії.  Василь Поворозник у частині "Економічний аналіз", презентував основні виклики та загрози малого та середнього підприємництва у 2017 році. Малий та середній бізнес є одним основних драйверів економічного зростання та забезпечення робочими місцями населення. Малий та середній бізнес є одним основних драйверів економічного зростання та забезпечення робочими місцями населення. Відповідно до презентованої стратегії розвитку малого і середнього підприємництва в Україні на період до 2020 року останні наявні статистичні дані показують, що у 2015 році в Україні налічувалось лише 423 великих підприємства (або 0,02 % загальної кількості суб’єктів господарювання). Кінець 2016 року показав, що у цьому році малий та середній бізнес стикнеться з рядом викликів та проблем: 1) У зв’язку з прийняттям Закону України від 06.12.2016 року №1774-VIII «Про внесення змін в деякі законодавчі акти України» мінімальна заробітна плата збільшилась до 3200 грн., що призвело до різкого (в два рази) збільшення податкового навантаження на підприємців; 2) Через вимогу платити податки, навіть коли підприємство не працює, вже закрилися понад 200 тисяч ФОПів. Таке рішення фактично підштовхнуло фізособи, які планували займатися підприємницькою діяльність в майбутньому, але через певні причини цього не робили поки що, відмовитися від цієї ідеї; 3)  Штрафи - за фактичний допуск працівни- ка до роботи без оформлення - 96 тис. грн, недопуск до проведення перевірки з питань виявлення порушення щодо допуску праців- ника без оформлення - 320 тис. грн. У свою чергу Анатолій Октисюк зазначив про перспективи створення коаліції ліберальних сил. Оскільки  можливість проведення дострокових парламентських виборів в 2017 році є одним із найбільш обговорюваних питань в українських політичних колах. Геополітична невизначеність щодо України, наявність гострих соціально-політичних протиріч навколо конфлікту на Донбасі, корупція та погана економічна ситуація лише підігрівають суспільні настрої щодо необхідності перезавантаження парламенту.