Внутрішня політика

Підсумки року Генпрокурора Юрія Луценка

24.05.2017
img1
Прес-служба МЦПД

Аналіз року роботи Генерального прокурора Юрія Луценка показав, що його діяльність більшою мірою спрямована на створення гарної картинки в ЗМІ, ніж на досягнення реального результату. Більшість обіцянок Юрія Луценка виявилися популістичними, а деякі виконані лише частково. Майже всі гучні кримінальні справи ініційовані Генеральним прокурором зупиняються на стадії розслідування, або через процесуальні порушення з боку прокуратури і слабкість зібраної ними доказової бази розвалюються в суді. Юрій Луценко використовує ГПУ як інструмент політичної конкуренції та тиску, а також як піар-майданчик для майбутньої політичної кар’єри. За рік роботи на посаді Генерального прокурора Юрій Луценко так і не зміг реформувати орган у бік європейських стандартів, який упродовж 20 років виступав у якості інструменту просування політичних інтересів.

12 травня 2016 року Юрій Луценко був призначений Генеральним прокурором. Вперше в новітній історії України Генеральним прокурором став політик, і що само важливо – без юридичної освіти та необхідного стажу роботи в галузі права.

На новій посаді Юрій Луценко, в першу чергу, обіцяв провести реформування та очищення відомства, покарати представників попередньої влади, винних за вбивства на Майдані, повернути вкрадені командою Януковича кошти. Також Луценко наголошував на аполітичності своєї роботи та обіцяв, що політика жодним чином не буде впливати на розслідування резонансних справ.

Юрій Луценко чимало говорив про активізацію люстраційних процесів всередині відомства. Очищення почалось із перевірки добропорядності прокурорів – збору за допомогою спеціальної анкети інформації про професійну діяльність, спосіб життя співробітника прокуратури й корупційні ризики. Така інформація повинна була стати основою для службової перевірки та громадського контролю. Але вже самі анкети викликали великий сумнів в ефективності даного механізму, адже в них прокурори просто підтверджують чи заперечують низку тверджень, які не передбачають жодної конкретики. Як наслідок – майже нульовий результат. Замість звільнень, Генпрокурор недобропорядним прокурорам виносить догани та попередження. З 12,5 тисяч прокурорів до дисциплінарної відповідальності було притягнуто лише троє.

ГПУ неодноразово перебирало на себе компетенцію НАБУ та САП, що створювало надмірну конкуренцію між старими та новими антикорупційними інституціями, а також сприяло розвалу справ в суді. Яскравим прикладом відносин ГПУ та новостворених антикорупційних інституцій став скандал у серпні 2016 року, коли прокуратура затримала двох детективів НАБУ. Промовистою є і статистика згідно з якою у 2016 році за корупційні діяння позбавлено волі в 3,5 рази менше осіб, ніж у 2013 році за часів президентства Віктора Януковича.

Наступним механізмом очищення стало створення Генеральної інспекції ГПУ. Але запуск роботи даного органу супроводжувався скандалом. Відповідальною особою за проведення інспекцій Луценко вирішив призначити одіозного Петра Шкутяка, який, окрім того, що підлягав люстрації, ще й був причетний до корупційних махінацій. Після відставки на його місце за результатами конкурсного відбору було обрано Володимира Уварова. За чотири місяці керівництва Уварова відомством в суд було передано кримінальні провадження щодо дев’яти прокурорів.

Таким чином, якісного очищення прокуратури не відбулось. Конкурси в регіональні прокуратури та ГПУ й досі не проведені. Конкурсний відбір був проведений лише у місцеві прокуратури, але його результати навряд чи можна вважати задовільними. Майже всі керівники та заступники керівників місцевих прокуратур – зі старої системи, а рядовий склад майже зовсім не був перезавантажений. Суспільна довіра до органів прокуратури катастрофічно падає, офіційна заробітна плата, попри обіцянки, залишається на неконкурентному рівні, а непрофесійне керівництво призводить до деградації кадрового складу ГПУ.

Юрій Луценко не запропонував жодного плану реформування прокуратури та перетворення її в орган системи правосуддя. Поза увагою Генпрокурора також залишилось і приведення у відповідність до нових вимог Конституції закону про прокуратуру і процесуальні кодекси. Навпаки, лобіюючи законопроект № 5177 Юрій Луценко прагнув не звузити повноваження прокуратури, як того вимагає основний закон, а навпаки розширити їх. На цю проблему, зокрема, звернули увагу й експерти Ради Європи, які надали відповідний висновок. Загалом, можна говорити про згортання реформи прокуратури, що виступає свідченням небажання влади втратити контроль над таким важливим інструментом політичного тиску.

Запуск функціонування органів прокурорського самоврядування – Ради прокурорів, і Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії (КДК) прокурорів, які повинні формувати кадрову політику відомства також не обійшлося без скандалів. Справа в тому, що всеукраїнська конференція працівників прокуратури ще минулого року, до призначення Юрія Луценка, обрала своїх представників в ці органи. Законних підстав для звільнення обраних членів не існувало, але це не зупинило нинішнє керівництво прокуратури, яке порушуючи законодавство провело нову всеукраїнську конференцію прокурорів і обрало інших членів до зазначених прокурорських органів.

4 травня 2017 року в Оболонському районному суді Києва відбулось підготовче судове засідання щодо довгоочікуваного звинувачення Віктора Януковича у державній зраді. Генеральний прокурор вважає великою перемогою вже сам факт початку такого судового процесу і правовий результат його особливо не хвилює. Луценко не бажає бачити те, що процедура заочного засудження дає багато лазівок для адвокатів президента-втікача, а будь-яке відхилення від загальноприйнятої в європейському розумінні процедури заочного засудження дасть можливість успішно оскаржити рішення суду в ЄСПЛ.

Якщо розглядати справу по суті, то основні обвинувачення Януковича ґрунтуються фактично на одній єдиній дії – на так званому зверненні Януковича до президента Росії Володимира Путіна з проханням військами навести лад в Україні. Але є великі сумніви, що обвинувачення зможе виконати вимоги ч.1 ст. 23, ч. 3 ст. 99 КПК і надасть суду оригінал листа, а експертиза встановить автентичність підпису. У випадку відсутності оригіналу захист може стверджувати, що листа не було зовсім або стверджувати, що текст листа спотворили. Тобто без оригіналу документу справа буде у процесуальному глухому куті.

Несподіваним і дуже неприємним рішенням для Юрія Луценка напередодні розгляду справи Віктора Януковича українським судом стало рішення Інтерполу щодо припинення міжнародного розшуку екс-президента та його оточення. Річ у тому, що стаття 3 Уставу Інтерполу говорить про те, що він не може бути залучений у вирішенні політичних, релігійних та міжрасових суперечок. А в документах, які були подані українською стороною зазначено, що Віктор Янукович, ставши президентом України, очолив організовану злочинну групу у складі прем’єр-міністра, міністрів тощо. Кримінальне процесуальне законодавство України теж в цьому контексті є недосконалим, адже Віктор Янукович, не зважаючи на відкрите провадження, не є особою, до якої обрано запобіжний захід “взяття під варту”. А згідно з правилами Інтерполу, особа щодо якої не обрано запобіжний захід у вигляді утримання під вартою, не може бути оголошена у міжнародний розшук.

Також, відомство Юрія Луценко провело ряд обшуків, які супроводжувалися яскравим висвітленням в ЗМІ. Наприклад, ГПУ обшукала двох мерів міст Буча та Ірпінь Київської області – Анатолія Федорука та Володимира Карплюка, яких звинувачують у незаконному відведенні у власність земельних ділянок своєму оточенню. Мова йде про 890 га безцінного лісу під Києвом. Проте жодного арешту так і не відбулось, а мери спокійно продовжують й далі працювати на своїх посадах.

Генпрокуратура провела обшуки в маєтках колишнього голови Адміністрації Президента часів Януковича Андрія Клюєва та екс-заступник Секретаря РНБО Володимира Сівковича, підозрюваних в причетності до подій на Майдані, але вони не принесли жодного результату.

ГПУ направила до Верховної Ради подання про зняття депутатської недоторканності з Олександра Онищенка, якого підозрюють в розкраданні державних коштів в особливо великих розмірах. Недоторканність з парламентарія зняли, але на той момент Онищенко перебував далеко за межами України.

Луценко особисто, і не один раз, переконував нардепів зняти недоторканність з олігарха, представника “Опозиційного блоку” Вадима Новинського, підозрюваного у викраденні людини. Депутати підтримали подання Луценка, але на цьому поки що, справа зупинилася.

Однією із ключових справ ГПУ проти попередньої влади є провадження щодо екс-голови фракції Партії регіонів Олександра Єфремова, якого підозрюють в державній зраді, організації та підтримці “ЛНР”. Але одного з головних свідків у цій справі – Володимира Медяника відпустили. Справа проти Олександра Єфремова зараз розглядається в Старобільському суді Луганської області. Не виключено, що Єфремов може уникнути покарання, адже як показує практика ГПУ постійно допускає процесуальні порушення.

Також ГПУ досі не завершило розслідування обставин протиправних дій посадових осіб Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних сил України, які могли привести до зниження рівня обороноздатності держави. Також не завершене розслідування  кримінальної справи щодо подій в Іловайську.

Якщо говорити мовою статистики, то Луценко дав 43 обіцянки (дані порталу “Слово і діло”) на посаді Генерального прокурора, із яких виконав лише 5.Таким чином, ГПУ в Україні завжди була політичним органом і інструментом репресивних дій. За Юрія Луценка заполітизованість прокуратури досягла свого апогею, адже він має власні політичні амбіції і розглядає нинішню посаду як своєрідний кар’єрний трамплін на шляху до президентства. У питанні реалізації змін до Конституції в напрямі трансформації ГПУ в орган системи правосуддя, Юрій Луценко так і не запропонував жодного плану реформування відомства, а навпаки, лобіював розширення повноважень прокуратури за рахунок обмеження маневрів для НАБУ і САПУ. Більшість гучних справ під егідою Юрія Луценка розвалились в судах, або гальмуються у зв’язку із відсутністю доказової бази щодо підозрюваних осіб.

 

Публікації за пріоритетом «Внутрішня політика»
Внутрішня політика

Толерантність - це культура любові, - Любко Дереш

20 вересня у Хмельницькому відомий український письменник Любко Дереш зустрівся зі студентами та молоддю в рамках комунікаційної кампанії з підтримки толерантності і взаєморозуміння в суспільстві "Віднайти Повагу" за сприяння Програми розвитку ПРООН в Україні. “Для себе тему толерантності я сприймаю трохи ширше і називаю її культурою любові. У свій час мене надихнула книга Стівена Кові “7 звичок надзвичайно ефективних людей”. Якраз тоді я повертався із Єгипту і шукав спосіб, як діяти далі, щоб бути високоефективним. І з'ясував, що людина в житті тоді ефективна, коли в неї з'являється місія”, - зазначив Любко Дереш. “І тоді я зрозумів, що мені для себе нічого не потрібно. Тільки коли я беру за когось відповідальність, я починаю одразу діяти. Це допомагає нам розкриватися, коли ти хочеш допомагати іншим. Або коли ти даруєш подарунки, в тебе з'являється щось інакше, щось нематеріальне. Ти віддаєш, а при цьому в тебе щось прибуває. Відчуття, ніби всередині стільки внутрішнього багатства і це відчуттям близьке до відчуття щастя”, - додає він. “Я хочу будувати культуру любові своїми книжками, своїм життям. І сам хочу будувати цю культуру любові. Зараз ми живемо в культурі страху. Наше суспільство побудоване на принципах страху і користі, вони визначають більшість аспектів життя. Влада, преса, - вони всі роблять акцент на тому, що страх є визначальним. Любов - це те, що може прийти на зміну страху, тоді коли ми починаємо довіряти іншим, вірити в те, що є частинкою одного цілого”, - каже Любко.

Внутрішня політика

МЦПД розпочинає комунікаційну кампанію "Віднайти повагу"

Міжнародний центр перспективних досліджень за підтримки Програми розвитку ПРООН в Україні ініціює комунікаційну кампанію з підтримки толерантності і взаєморозуміння в суспільстві "Віднайти Повагу".  В рамках проекту передбачено створення інституту «Посланців доброї волі ПРООН» в Україні для просування цінностей толерантності та взаєморозуміння. Багаторівнева комунікація в суспільстві з даного питання буде належати моральним авторитетам, лідерам думок- українцям, які здобули визнання в різних сферах. Протягом проекту передбачено проведення  серії заходів – публічних лекцій, дискусій для соціально активних груп населення в різних регіонах України задля просування та утвердження принципів взаємоповаги, толерантного ставлення та прийняття інших точок зору в українському суспільстві.  Отож, наразі до проекту долучилися: Любко Дереш, письменник; Наталія Сумська – Народна артистка України; Катя Чілі - співачка; Андрій Куликов – журналіст, медіа-експерт;Лариса Денисенко- правозахисниця, письменниця; Алевтина Кахідзе –художниця; Михайло Мінаков - філософ;  Євген Захаров – правозахисник; Гульнара Абдулаєва – історик, телеведуча; Слава Варда –  майстер спорту, телеведучий; Мар’яна Савка – літературознавець, письменниця; Павло Вишебаба - музикант, співзасновник еко- та зоозахисної громадської організації "Єдина планета".        

Внутрішня політика

Вісник регіональної прозорості. Випуск 3

Пропонуємо вашій увазі третій випуск аналітично-інформаційного продукту Міжнародного центру перспективних досліджень – «Вісник регіональної прозорості», який розроблено в рамках реалізації проекту «Транспарентність, фінансове здоров’я та конкурентоспроможність місцевого самоврядування в Україні» (надалі – Проект), що реалізується МЦПД та словацькою недержавною неприбутковою організацією INEKO за фінансової підтримки Посольства США в Україні. У віснику ви зможете ознайомитися з напрацюваннями Проекту та його перебігом, а також з різноманітними матеріалами, присвяченими підвищенню прозорості, фінансової спроможності та конкурентоспроможності місцевих органів влади, а також питаннями, пов’язаними з висвітленням реформи децентралізації.  У цьому випуску пропонуємо вашій увазі матеріали, що присвячені : Викриттю корупційних дій  міськради Кропивницького; Зловживанням в сфері комунальної власності у Львові Тендерам на державні закупівлі в Черкасах та «традиційним» переможцям цих тендерів Масовому «дерибану» комунальних приміщень в Одесі Специфіці ремонту доріг  в Чернівцях Рекомендаціям місцевій владі щодо покращення прозорості та відкритості бюджетних процесів за участю громадян. Слідкуйте за оновленням наших регіональних рейтингів! Рейтинг найбільш прозорих 50 міст України  та 22 областей    можна знайти за посиланням http://transparency.icps.com.ua Рейтинг найбільш фінансово спроможних областей та міст України можна знайти за посиланням http://budgets.icps.com.ua  Рейтинг областей за рівнем розвитку регіонального бізнес-середовища можна знайти за посиланням  http://http://competitiveness.icps.com.ua Подробиці у віснику: /assets/uploads/images/images/eu/08_nl.pdf

Внутрішня політика

Вісник регіональної прозорості. Випуск 2

Пропонуємо вашій увазі другий випуск аналітично-інформаційного продукту Міжнародного центру перспективних досліджень – ​«Вісник регіональної прозорості», який розроблено в рамках реалізації проекту «Транспарентність, фінансове здоров’я та конкурентоспроможність місцевого самоврядування в Україні», що реалізується МЦПД та словацькою недержавною неприбутковою організацією INEKO за фінансової підтримки Посольства США в Україні. У віснику ви зможете ознайомитися з напрацюваннями Проекту та його перебігом, а також з різноманітними матеріалами, присвяченими підвищенню прозорості, фінансової спроможності та конкурентоспроможності місцевих органів влади, а також питаннями, пов’язаними з висвітленням реформи децентралізації. У цьому випуску пропонуємо вашій увазі матеріали, що присвячені: Презентації  рейтингу  прозорості 22-ох регіонів України, розробленого експертами МЦПД (Україна) та Transparency International Словаччина; Порушенням процедурних питань у Хмельницькій міськраді при підготовці чергової сесії; Закупці Чернівецькою міською радою вживаних тролейбусів в аварійному стані; Аналізу позиції міста Одеса в рейтингу прозорості міст; Зловживанням у місті Кропивницький при озелененні міста; Викриттю  окремих схем дискримінації учасників торгів при  здійсненні державних закупівель; Рекомендаціям місцевій владі щодо покращення прозорості  та відкритості  бюджетних процесів за участю громадян. Повна версія Вісника - /assets/uploads/images/images/eu/nl_02_07_17_.pdf

Внутрішня політика

МЦПД провів дипломатичний брифінг

Вже традиційно МЦПД представив аналітичний вісник Inside Ukraine дипломатичному корпусу. Ігор Петренко, в частині державні рішення, підбив підсумки трьох років президентства Петра Порошенка. Щодо сфери зовнішньої політики, то Україна досягла прогресу на шляху європейської інтеграції. Набула чинності Угода про асоціацію між Україною та ЄС, застосовується поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі (ПВЗВТ), яка спрощує доступ українських товарів на ринок ЄС. З 11 червня 2017 року почав діяти безвізовий режим, який став одним з найвідчутніших здобутків України, - зауважила Ірина Івашко. За президентства Порошенка Україна фактично вичерпала «вікно можливостей» у сфері євроінтеграції, які ЄС готовий був надати Києву на нинішньому етапі. Як наслідок, у найближчому майбутньому пріоритетність проєвропейського вектору України може опинитися в залежності від готовності ЄС запропонувати нові формати зближення чи інші привабливі стимули для внутрішніх перетворень за відсутності перспективи членства в ЄС. Старший економіст Василь Поворозник, зазначив, що зі здобуттям незалежності для України, що успадкувала радянську систему пенсійного забезпечення, яка передбачала тільки солідарний рівень, гостро постало питання формування нової пенсійної системи, яка відповідала б актуальним соціально-економічним умовам. 25 років в Україні тривають спроби здійснити пенсійну реформу, проте результат поки що не втішний. Адже запропонований урядом проект важко назвати повно- цінною системною реформою, яка кардинально змінить існуючу пенсійну реформу. Також слід враховувати, що формування ефективної пенсійної системи потребує цілого ряду реформ в суміжних сферах, як то фінансова, податкова та соціальна