Зовнішня політика

Візит Ангели Меркель в Україну: підсумки

02.11.2018
img1
Прес-служба МЦПД

Другий за останні чотири роки візит Ангели Меркель в Київ збігся у часі з її рішенням піти з посади лідера Християнсько-демократичного союзу Німеччини та не брати участь у боротьбі за наступне канцлерство. Може статися, що ці рішення для України виявляться важливішими, ніж сам візит.

Політична фігура Меркель займає центральне місце у зовнішньополітичному та безпековому ландшафті Європейського Союзу, а також у збереженні режиму антиросійських санкцій. Берлін претендує на статус політичного лідера ЄС і розцінюється багатьма як справжній претендент на гегемонію в Союзі після завершення виходу Великобританії. Роль економічного двигуна ЄС останнім часом доповнюється ініціативами ФРН у сфері безпеки та зовнішньої політики. Саме Меркель в липні поточного року виступила із заявою про те, що ЄС не може більше покладатися на силу США.

Відповідальність за європейську безпеку в її нинішньому стані – вкрай непроста справа. Дестабілізований схід континенту, повна неясність із перспективами проекту Східного партнерства, довгограюче питання біженців, поглиблення ліній розколу всередині самого ЄС – все це дуже важко піддається цілеспрямованому управлінню. Однак, схоже, у Німеччини немає вибору: Європа потребує лідера.

Конфлікт на Сході України й окупація Криму – вкрай серйозні довгострокові виклики для ЄС. Зрозумілої відповіді на питання про те, що робити з Росією немає. За таких обставин Німеччина є учасником Норманського формату, однаково відповідаючи як за його обмежену ефективність, так і за досягнення у вигляді зниження ризику повномасштабної війни. Цей формат – мінімальний спільний знаменник загальноєвропейського підходу до ситуації в Україні.

Саме цей статус Берліна визначає порядок денний нинішніх відносин із Києвом. Ймовірно, обидві сторони мають одна до одної довгий список претензій. Україна підозрює ФРН у надто поблажливому ставленні до Кремля та персонально до російського президента. Німеччина скептично оцінює темпи реформ, наполегливо вказуючи на важливість боротьби із корупцією, децентралізації та інших кроків, які наблизили б Україну до європейських стандартів демократії та ефективності. Але навіть маючи претензії, сторони об’єднані самою ситуацією і потрібні одна одній. З якоїсь точки зору візит Меркель до Києва – це символ такої взаємозалежності.

ФРН довго намагалася вести складну гру між Москвою та Києвом, поєднуючи прагматизм та цінності у своїй політиці. Побудова Північного потоку-2 та санкції проти Росії, підтримка України та наполегливі слова про необхідність тримати діалог з Москвою. Часом складається враження, що Берлін ніяк не може визначитися із тим, який ресурс в сучасному світі цінніший – правила гри чи гроші. Своєрідну точку рівноваги було знайдено чотири роки тому у формулюваннях Мінських домовленостей. Припинення збройного протистояння, відведення військ, відновлення контролю над кордоном, децентралізація та вибори в Україні. Ці слова канцлер Німеччини повторювала в різних варіаціях та різних форматах безліч разів. Повторила вона їх знов і під час візиту до Києва.

Символом прагматичного підходу Берліну до зовнішньої політики став, принаймні в Україні, газопровід Північний потік-2. Після його запуску Україна втрачатиме лише від зменшення транзиту газу її територією від 2 до 3 млрд. доларів щорічно. Це приблизно стільки, скільки ми витрачаємо на армію. До цього додадуться ризики знецінювання нашої газотранспортної системи, зростання залежності від зовнішніх постачань газу, ймовірне погіршення умов таких постачань і т.п. Німеччина готова на таке послаблення України, бо на кону стоять її інтереси: економічні, енергетичні та геополітичні. Ми програли довгу риторичну боротьбу проти Північного потоку-2, апелюючи здебільшого до морального боку довгострокової співпраці з агресором. Для нас урок полягає в тому, що треба вчитися розмовляти мовою прагматичних інтересів. Який урок засвоїв Берлін – відкрите питання. Енергетична безпека в Європі теж серед важливих пунктів порядку денного візиту Меркель до Києва. На цей раз сеанс одночасної гри с Києвом та Москвою має принести Німеччині статус газового хаба Європи, але й зберегти достатньо морального авторитету щоб й надалі претендувати на статус ефективного посередника в російсько-українському конфлікті.

Ще один традиційний для Меркель наголос зроблено на внутрішніх реформах в Україні. Німеччина фінансово допомагає Україні, і готова допомагати ще більше, зокрема в тому, що стосується розв’язання проблем вимушених переселенців. Але допомога має бути ефективною. Берлін хоче бачити Україну правовою, демократичною та з мінімальним рівнем корупції. Хоче, але не знаходить достатніх можливостей тиску на Київ. Із урахуванням виборчого 2019 року канцлер напевне захоче бути в курсі останніх новин перегонів та поглядів ключових їхніх учасників.

Два сюжети в українсько-німецькому діалозі є відносно новими: миротворча місія на Донбасі та загострення в Азовському морі. Щодо можливого розгортання миротворців позиції Берліну близькі до позицій Києва. І як раз цей момент може стати точкою більш активної співпраці. Риторика Меркель на користь розгортання місії на всій неконтрольованій території Донбасу створює можливості координації позицій України та Німеччини в ООН і більш системного тиску на Росію, особливо якщо до цього вдасться долучити Францію та США. Щоправда, відповіді на питання про те, як змусити Кремль відійти від його поточної позиції не знать, ані в Києві, ані в Берліні.

Ситуація в Азовському морі може стати джерелом занепокоєння для Німеччини. Потенційна ескалація не сприяє ані загальному контексту врегулювання конфлікту на Сході України, ані перспективам Чорноморської безпеки. До вже існуючих проблем можуть додатися нові, і на реакцію Берліну будуть чекати багато хто. В інтересах ФРН зайнятися превентивними кроками й не допустити виникнення нового фронту російсько-українського протистояння.

Цілком можливо, що це був останній візит канцлера Ангели Меркель до Києва. Він, скоріше запам’ятається націленою у майбутнє зустріччю із студентами Київського університету імені Тараса Шевченка, аніж проривними політичними рішеннями. 

                                                                                                                  Микола Капітоненко

Публікації за пріоритетом «Зовнішня політика»
Зовнішня політика

МЦПД взяв участь у конференції Східного партнерства у Відні

Експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Єгор Киян взяв участь у конференції «Десять років Східного партнерства: сьогоднішні досягнення, цілі завтрашнього дня», яка відбулась 28-29 травня у Відні. На заході були присутні представники дипломатичних відомств, урядів та провідних аналітичних центрів Європи. Загалом, всі учасники конференції Східного партнерства підтримували позитивну риторику і відзначали значні досягнення в співпраці. Конференція складалась із трьох закритих панелей і однієї публічної. Учасники першої закритої панелі "Як утримати всіх стейкхолдерів на борту" намагалися вирішити проблеми різнорідності країн у Східному партнерстві. При цьому, наголошувалось на  необхідності уникати "поділу" країн Східного партнерства через їх різнорідність, а сконцентруватись на пошуку спільних аспектів. На закритій панелі "Зовнішні відносини Східного партнерства та співпраця з третіми сторонами" обговорили аспект можливих обмежень у рамках Східного партнерства. Акцент був зроблений на збільшенні показників торгівлі між країнами. Зазначалося, що необхідно покращувати співпрацю не тільки з третіми сторонами та з ЄС, але й між собою у рамках Східного партнерства. На відкритій панельній дискусії, присвяченій загальній темі конференції, запрошені поважні представники Європейської комісії та таких країн як Австрія, Румунія, Білорусь, Грузія та Молдова обмінювались успішним досвідом впровадження реформ та співпраці у рамках Східного партнерства. «Не потрібно брати вступ до ЄС за самоціль, бо впроваджуючи реформи, країни насамперед покращують життя самі собі і мають бути зацікавленими у них, - передає озвучені ідеї один з учасників заходу, експерт МЦПД Єгор Киян. - Не зважаючи на підтримку та допомоги ЄС, у деяких країн помічалися двосторонні тенденції – тобто не тільки імплементація європейських цінностей, а й, навпаки, відхід від них. Насамперед, утиски свободи слова та медіа».    На панелі "Трансформація, наближення до стандартів та цінностей ЄС, регіональне співробітництво - досвід та виклики в усьому європейському регіоні" наголошувалось на досвіді Балканських країн. Їх представники зазначали,  що необхідно давати більш чіткі орієнтири зі сторони ЄС щодо перспектив вступу. На їхню думку, затягування інтеграційних процесів може створити внутрішній супротив та втрати довіри/підтримки зі сторони населення щодо вступу до ЄС. За оцінкою Єгора Кияна, участь у таких заходах офіційної української делегації дозволить нашій країні краще демонструвати свою позиції на міжнародній арені та підтримувати тісний діалог з Європою.  

03.06.2019
Зовнішня політика

Міжнародна конференція «Відносини України із західними сусідами. Шанс на перезавантаження»

22 травня відбулася міжнародна конференція, присвячена аналізу політики України щодо країн Вишеградської четвірки, за участі представників дипломатичних місій, експертної спільноти, органів державної влади, аналітичних центрів та медіа. Конференція проводилась в рамках проекту "Україна та країни Вишеградської четвірки: на шляху до кращого взаєморозуміння та добросусідства" за підтримки за підтримки Міжнародного Вишеградського фонду та Міністерства закордонних справ Королівства Нідерланди. Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД) разом з експертами з Польщі, Угорщини та Словаччини проаналізував тенденції розвитку відносин в регіоні та представив рекомендації щодо впровадження нової політики сусідства між Україною та країнами Вишеградської групи. Забезпечення добросусідських та сталих відносин між Україною та її західними сусідами є необхідною передумовою регіональної стабільності з огляду на наявні безпекові загрози та виклики в регіоні. Вироблення нового покращеного підходу до відносин між Україною та країнами Вишеградської четвірки є необхідним для покращення та посилення регіональної співпраці, а також перешкоджання появі нових розбіжностей в майбутньому. Експерти дійшли до висновку, що задля обмеження масштабу проблем у відносинах України з її західними сусідами, а також створення більш сприятливого середовища, країни повинні знеохочувати агресивну риторику по відношенню одна до іншої у внутрішніх політичних дискурсах. По-друге, вони повинні розширювати взаємовигідні сфери співпраці й намагатися розробляти спільні підходи. Вони мають включати в себе сфери регіональної безпеки, енергетичної безпеки та транснаціональні питання. По-третє, країни повинні приділяти більше уваги підтримці демократії в регіоні. І, нарешті, більше уваги варто приділяти шляхам взаємного захисту етнічних меншин. У турбулентні часи сильна Центральна та Східна Європа - у сфері безпеки, економіки, потенціалу соціального розвитку – відповідатиме інтересам не тільки регіональних держав, але і Європи в цілому. Експертні рекомендації містяться в дослідженні «Політика України щодо країн Вишеградської четвірки: на шляху до кращого взаєморозуміння та добросусідства».

22.05.2019
Зовнішня політика

Україна та країни Вишеградської четвірки: на шляху до кращого взаєморозуміння та добросусідства. Брифінг для дипломатичних місій в Україні

Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД) провів брифінг для представників дипломатичних місій в Україні в рамках проекту «Україна та країни Вишеградської четвірки: на шляху до кращого взаєморозуміння та добросусідства». Експерти представили аналіз поточного стану відносин між Україною та країнами Вишеградської групи, а також власні рекомендації щодо вдосконалення політики добросусідства. Забезпечення добросусідських та сталих відносин між Україною та її західними сусідами є необхідною передумовою регіональної стабільності з огляду на наявні безпекові загрози та виклики в регіоні. Вироблення нового покращеного підходу до відносин між Україною та країнами Вишеградської четвірки є необхідним для покращення та посилення регіональної співпраці, а також перешкоджання появі нових розбіжностей в майбутньому. Більш глибоке розуміння взаємних інтересів може відкрити простір для компромісу, в той час як погіршення регіональної безпеки є викликом для всіх. Співпраця з метою відновлення фундаментальних інституцій може принести набагато більше користі, аніж продовження суперечок. Особливу увагу слід приділяти сферам спільних пріоритетів, тобто енергетичній безпеці, транспортним і транзитним можливостям, співробітництву у сфері безпеки, а також спільним цінностям. Зміцнення демократичних інституцій, посилення верховенства права, захист прав людини, поліпшення солідарності, а також сприяння толерантності можуть стати спільними цілями, здатними сприяти позитивному порядку денному відносин між Україною та її західними сусідами. Проект «Україна та країни Вишеградської четвірки: на шляху до кращого взаєморозуміння та добросусідства» здійснюється за підтримки Міжнародного Вишеградського фонду та Міністерства закордонних справ Королівства Нідерланди.  

16.05.2019
Зовнішня політика

Оцінка безпекових викликів: наслідки для зовнішньої політики України після виборів

Міжнародний центр перспективних досліджень презентував аналітичний матеріал «Оцінка безпекових викликів: наслідки для зовнішньої політики України після виборів». В експертній дискусії, що відбулась після презентації, взяли участь колишні міністри закордонних справ України, дипломати, експерти міжнародники. Представляючи дослідження, Асоційований експерт МЦПД Микола Капітоненко визначив тенденції, виклики та загрози зовнішній політиці та національній безпеці України. У свою чергу, Головний радник МЦПД Василь Філіпчук окреслив завдання та пріоритети для зовнішньої політики України після виборів. «Світ стрімко змінюється, руйнуючи традиційні уявлення про міжнародну безпеку та форми взаємодії держав, – йдеться у вступній частині дослідження. – Інститути багатостороннього співробітництва в глибокій кризі. Міжнародне право та інші несилові засоби регулювання міжнародних відносин втрачають ефективність, на тлі чого зростає попит на жорстку силу. Держави все менше довіряють одна одній та все частіше сприймають міжнародну політику як гру з нульовою сумою. Множаться нетрадиційні загрози, а ті, що були на порядку денному вже давно – приміром, розповсюдження ядерної зброї, стають гострішими. У таких умовах Україна все більше перетворюється на об’єкт міжнародних відносин, втрачає вплив на регіональні процеси, не кажучи вже про глобальні. Простір для маневру у зовнішній політиці звужується, інструментів та ресурсів для досягнення визначених власних цілей стає все менше. Реалізація поточної зовнішньої політики, що характеризується змішуванням пріоритетів та браком реалістичної оцінки міжнародної ситуації, дедалі послаблює позиції України в усіх ключових питаннях: у конфлікті з Росією, діалозі із західними партнерами та відносинах із більшістю сусідів», – вважають автори доповіді. Продовження такого стану справ, на їхню думку, призведе до закріплення України в «сірій зоні» безпеки Європи на десятиліття. А єдиний шанс уникнути цього сценарію автори бачать у президентських та парламентських виборах в Україні у 2019 році. Хоч результати цих виборів передбачити складно, та без жодного сумніву можна спрогнозувати на декілька років вперед, що гострота викликів перед Україною у сфері зовнішньої політики та безпеки не зменшуватиметься, а їх вирішення займатиме пріоритетне місце у діяльності нового керівництва країни. «Ймовірно, що перезавантаження виконавчої та законодавчої влади відкриє вікно можливостей для вирішення існуючих зовнішньополітичних та безпекових проблем, але при цьому зовнішнє середовище залишатиметься таким же складним чи навіть ще менш сприятливим для України, – йдеться в дослідженні. – Внутрішня інституційна чи економічна слабкість країни, навіть за умови швидких і успішних реформ після виборів, ще тривалий час обтяжуватиме її зовнішню політику, а відсутність таких реформ ще більше обмежуватиме її зовнішньополітичні можливості». Однією з умов успішної нової зовнішньої політики є адекватна переоцінка зовнішньополітичного та безпекового оточення країни, викликів, загроз, власних ресурсів та можливостей для досягнення поставлених цілей. Саме для оцінки існуючих викликів і загроз та їх наслідків для зовнішньої політики України і підготовлене дане дослідження. «Як би не розвивалися події, Україна найближчими роками потребуватиме набагато більш професійної, рішучої та гнучкої дипломатії. Ця дипломатія, в свою чергу, потребуватиме великої уваги та великих ресурсів. Ми змушені будемо навчитися мислити про питання безпеки не так, як звикли робити раніше. І це теж може виявитися серйозним випробуванням», – роблять висновок автори дослідження. Учасники дискусії також переважно критично висловлювалися стосовно нинішньої роботи Міністерства закордонних справ і зовнішньої політики держави в цілому. І Костянтин Грищенко, і Борис Тарасюк й інші важковаговики української дипломатії та експертного середовища наголошували, зокрема, на проблемі слабкого менеджменту в МЗС. Дослідження за посиланням: ОЦІНКА БЕЗПЕКОВИХ ВИКЛИКІВ ТА ЇХ НАСЛІДКІВ ДЛЯ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ ПІСЛЯ ВИБОРІВ

Зовнішня політика

Експертне обговорення: "Хто зупинить війну на Донбасі та поверне Крим? Зовнішня політика та національна безпека у передвиборчих стратегіях кандидатів"

Міжнародний центр перспективних досліджень представив аналіз перевиборчих стратегій кандидатів на пост Президента у сфері зовнішньої політики та національної безпеки.  "Рекомендація №1 для всіх наших кандидатів - почати з того, щоб переосмислити поточну міжнародну ситуацію і адекватно оцінити поточні світові політичні процеси. Ми завжди готові допомогти як експертне середовище", - зазначила експерт МЦПД Ірина Івашко. На думку експертки, основними міжнародними тенденціями у середньостроковій перспективі є: криза світового порядку, повернення до гегемонії національних інтересів, дефіцит безпеки, зростання силових форм тиску, послаблення міжнародних інститутів.  У свою чергу директор Інституту глобальних трансформацій Олексій Семеній відмітив, що питання зовнішньої політики у передвиборчих перегонах "не грають головну роль". "Підхід для України - треба працювати з людьми, і саме через експертів, і займатись "політичною освітою" у сфері базових питань зовнішньої політики. Щоб громадяни розуміли, коли їм щось кажуть, що це реально означає. Це важкий шлях, але він єдиний. Кандидати реагують на рейтинги: є позитив для рейтингу - я це скажу; немає - навіть якщо я у цьому переконаний, я цього казати не буду", - наголосив експерт. Семеній також запропонував між експертами погодити базово на найближчий період "дві-три основні концепції зовнішньої політики" і пропонувати тим чи іншим кандидатам визначитись із цим питанням. Дослідження МЦПД: https://bit.ly/2BDbLpQ Відео заходу: