Економічні тенденції та прогноз на 2017 рік

За попередніми розрахунками, Україні вдалось в 2016 році подолати рецесію та продемонструвати незначні показники економічного відновлення. Річні темпи зростання ВВП за дев’ять місяців становили 1,2%. Про поступовий вихід економіки з рецесії свідчить скорочення від’ємного розриву ВВП, яке триває з другої половини 2015 року. Ми очікуємо збереження позитивної динаміки в 2017 році внаслідок зниження ризиків ескалації військового конфлікту та збільшення схильності економічних агентів до інвестиційних і довгострокових споживчих рішень.

ВВП

Ключовий кредитор України - Міжнародний валютний фонд - прогнозує зростання ВВП України в 2016 році на 1,5% при інфляції 15,1%, Світовий банк очікує зростання ВВП на 1% при інфляції 15%, ЄБРР оцінює зростання ВВП за підсумками року на рівні 2 %. За прогнозами уряду, зростання економіки України за підсумками поточного року складе близько 1,5%.

За попередньою оцінкою Держстату, у третьому кварталі 2016 року ВВП зріс на 1,8% р/р (що є покращенням порівняно з 1,4% р/р у другому кварталі). Сезонно скоригований ВВП зріс на 0,4% до другого кварталу 2016 року. За оцінкою МЦПД, річні темпи зростання ВВП за дев’ять місяців становили 1,2%.

У II кварталі 2016 року зростання реального ВВП прискорилося до 1,4% р/р. Ключовим фактором відновлення економіки був внутрішній інвестиційний попит, також спостерігалась позитивна динаміка споживання домогосподарств. Причиною зростання інвестицій стало незначне покращення ділових очікувань бізнесу та збільшення капітальних видатків зведеного бюджету. Чистий експорт в свою чергу зумовив від’ємний внесок у зміну ВВП.

Все ще обмеженим залишався потенціал транспортних перевезень на сході країни, а також відбулося чергове посилення транзитних обмежень з боку Російської Федерації. Водночас високий врожай забезпечив високі показники виробництва в аграрному секторі.

В ІІІ кварталі економічне зростання стримував чистий експорт. Сальдо поточного рахунку в ІІІ кварталі стало від’ємним (1.7 млрд дол США) – насамперед, за рахунок більшого, ніж очікувалося, розширення дефіциту торгівлі товарами. Скорочення експорту товарів прискорилось через погіршення зовнішньоекономічної кон’юнктури. Водночас імпорт товарів відновив зростання, що було обумовлене зростанням обсягу закупівель природного газу та зростанням внутрішнього попиту.

Інфляція

НБУ прогнозує інфляцію в Україні за підсумками 2016 року до 12%, Світовий банк - 15%. Держбюджет України на 2016 рік передбачає річну інфляцію на рівні 12% і курс гривні - близько 24,1 грн за долар. Прогноз МЦПД становить 12% при курсі в 26,1 грн за долар США.

У жовтні ціни споживачів зросли на 2,8% м/м, в результат чого у жовтні річне зростання цін споживачів пришвидшилось до 12,4% р/р. З початку року зростання ІСЦ становило 9,4%. Основними факторами, що сприяли інфляційному тиску в третьому кварталі, стали значне підвищення тарифів на тепло, зростання вартості водопостачання, незначне підвищення акцизів ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби, також у жовтні прискорилося сезонне зростання цін на молочні продукти.

У ІІІ кварталі спостерігалися ознаки пожвавлення економічної активності в країнах – основних торгівельних партнерах України. Однак світова цінова кон’юнктура для українських експортерів погіршилася, насамперед, за рахунок суттєвого зниження цін на агропродукцію - зернові та олійні культури. Разом з сезонним збільшенням попиту на іноземну валюту, підсиленим невизначеністю щодо отримання офіційного зовнішнього фінансування від МВФ, це спричинило девальваційний тиск на обмінний курс гривні в серпні – першій половині вересня.

МЦПД очікує, що споживча інфляція на кінець 2016 року буде в межах 12%. Однак є ряд факторів, які можуть спричинити коливання інфляції. До основних ризиків слід віднести наступні: скасування державного регулювання вартості соціальних продуктів, суттєва корекція цін на сирі продукти харчування, зростання адміністративно-регульованих цін.

Зовнішня торгівля

У 2016 році продовжився процес доволі радикальної трансформації української зовнішньої торгівлі. Основні причини – військовий конфлікт та торгівельна війна з Росією, що зумовили втрату російського ринку, економічна криза та наслідки жорсткої девальвації 2014-2015 рр. Результатом стала зміна структури зовнішньої торгівлі: переорієнтація з традиційного російського ринку (та ринку СНД загалом) та зростання питомої долі країн ЄС. У цілому зазначену тенденцію, особливо стосовно економічних зв’язків з Росією, можна вважати такою, що зберігатиметься і в середньотерміновій перспективі. Дані тенденції спостерігались на загальному фоні падіння показників ЗЕД, в першу чергу - експорту.

У січні-вересні експорт товарів та послуг скоротився на 7,8% р/р, імпорт – на 0,9%. Зокрема, у третьому кварталі експорт зменшився на 5%, імпорт зріс на 8,7%.

Основне скорочення експорту відбулося з країнами СНД: експорт зменшився на 18,7% за дев'ять місяців і на 14,4% у третьому кварталі. Водночас імпорт з СНД впав на 21,8% у січні-вересні і лише на 9,5% у третьому кварталі. Експорт до ЄС за дев’ять місяців зріс на 3,3%, а імпорт з ЄС збільшився на 4,9%. У третьому кварталі експорт зріс лише на 0,2%, в той час як імпорт – на чималі 13,1%. Дефіцит торгівлі з ЄС становив у третьому кварталі 1,317 млрд дол., а за три квартали загалом – 2,394 млрд дол.

Упродовж трьох кварталів 2016 року експорт товарів зменшився на 8,7%, у тому числі в третьому кварталі – на 4,9%. Експорт продуктів рослинного походження впав на 1,2%, проте відбулося зростання його ваги в загальних обсягах експорту (до 21,3% у січні-вересні 2016 року з 19,7% у січні-вересні 2015 року). Основні товари у цій групі – зернові культури та насіння соняшнику. Експорт соняшникової олії зріс на 21,3% і становив 10,6% усього експорту. Експорт чорних і кольорових металів та виробів з них упав на 17,6% (частка в загальних обсягах експорту зменшилася до 23,9% з 26,5%). Зокрема, експорт чорних металів скоротився на 16,4%. Експорт мінеральних продуктів зменшився на 20% (вага скоротилася до 7,5% з 8,5%), а машин та обладнання скоротився на 9,1% (вага лишилася незмінною – 10,2%).

У січні-вересні 2016 року обсяг імпорту товарів не змінився проти відповідного періоду попереднього року, проте в третьому кварталі імпорт суттєво зріс – на 10,2% .У структурі імпорту товарів відмінну динаміку показили засоби - приріст на 71,6% (вага збільшилася до 7,4% з 4,3%). Це відбулось через зростання імпорту автомобілів після його різкого скорочення у 2015 році. Також істотно зріс імпорт машин та обладнання – на 27% (вага збільшилася до 20,3% з 16%). Імпорт хімічної продукції збільшився на 11,7% (вага зросла до 15% з 13,4%). Зокрема, імпорт добрив зріс на 11,6% (його частка збільшилася до 2,3% з 2,1%) через зменшення внутрішнього виробництва. Імпорт мінеральних продуктів упав на 38,6% (його частка в загальних обсягах впала до 20% у січні-вересні 2016 року з 32,5% у січні-вересні 2015 року). Падіння спричинене насамперед зниженням світової ціни на нафту. Фізичні обсяги імпорту енергоносіїв також скоротилися, проте вони істотно збільшилися в річному вимірі наприкінці періоду – у серпні і вересні 2016 року 

Також слід відзначити високу концентрацію зовнішньоторговельної діяльності України (понад 70 % збуту вітчизняних товарів забезпечують усього 18 країн, і більш, ніж 80 % імпорту надходить також з 18 країн), існує значний нереалізований потенціал розширення географії торгівлі. Утім, щоб таке розширення було ефективним і мало усталений характер, воно повинно спиратися саме на диверсифіковану товарну структуру зовнішньої торгівлі.

Прогноз -2017

Більшість озвучених прогнозів свідчать про очікування відновлення української економіки та продовження зростання ВВП. Проте ці очікування є вкрай скромними як для економіки, яка пережила глибоку рецесію, - в районі 1.5- 3%.

Одним з основних факторів, що забезпечуватимуть економічне зростання, стане пожвавлення внутрішнього попиту. Приватне споживання в середньостроковій перспективі помірно відновлюватиметься внаслідок реалізації відкладеного попиту та зростання доходів населення.

Також ми очікуємо зростання обсягу інвестицій з боку бізнесу. Втім, суттєве нарощення інвестиційної активності на прогнозному горизонті стимулюватиме відповідне зростання інвестиційного імпорту, зокрема, машин та обладнання, що значною мірою обумовлюватиме від’ємний внесок чистого експорту у ВВП. Додатковим фактором зростання внутрішнього попиту стане пожвавлення кредитної активності на тлі очікуваного зниження процентних ставок в економіці.

Гальмуватиме зростання ВВП такий компонент як чистий експорт. Повільне зростання світової економіки, уповільнення темпів зростання в Китаї стримуватиме нарощування експорту.

Таким чином, МЦПД очікує продовження помірного відновлення економіки у 2017-2019 роках (3%, 5% та 4% відповідно). Незважаючи на подальше зростання, Україна лишатиметься нижче рівня 2013 року за більшістю економічних показників.

Щодо інфляції, то у тривалій перспективі ключовими факторами для її стримування залишаються зовнішня підтримка реформ (співпраця з донорами, в першу чергу – з МВФ), відсутність негативних шоків на зовнішніх ринках та ескалації бойових дій на сході України, і як результат – подальше поліпшення інфляційних очікувань. Відсутність цих факторів зумовлюватиме девальваційний та додатковий інфляційний тиск. У цьому разі повернення інфляції до цільового рівня потребуватиме проведення жорсткішої монетарної політики. На думку НБУ позитивним шоком може стати швидше зростання світових цін на сировинні товари, суттєвіше збільшення зовнішнього попиту на українську продукцію та прискорення реформ. За таких умов пожвавлення економічної активності супроводжуватиметься зміцненням гривні завдяки збільшенню експортної виручки та припливу капіталу за фінансовим рахунком. Це може посилити тиск на ціни з боку попиту, але ефекти від укріплення курсу гривні будуть більш суттєвими.

Внутрішні припущення прогнозу:

•​ Загальний дефіцит державного сектору (включно з дефіцитом Нафтогазу) становитиме до 4% ВВП 2016 року

•​ Податкова реформа триватиме. Використання спрощеної системи оподаткування надалі скорочуватиметься

•​ Території, контрольовані українською владою на Донбасі, суттєво не зміняться, і не буде поновлення активних масштабних бойових дій. В інших областях України «гарячі точки» не з’являться, масованої військової інтервенції Росії не відбудеться. Диверсії на всій території України можливі впродовж усього прогнозного періоду

•​ Значне підвищення адміністративно регульованих тарифів не викличе значного нарощення боргів за комунальні послуги. Незадоволення населення через падіння реальних доходів не переросте в масові протести

•​ Відбуватиметься поступовий перехід до таргетування інфляції і подальше очищення банківського сектору. Обмінний курс лишатиметься умовно плаваючим. Через значні обсяги валютних активів значна частина банків не зможе забезпечити рівень адекватності капіталу відповідно до умов Базель ІІІ

Зовнішні припущення:

​ Світова економіка зростатиме на рівні близько 3,5% упродовж прогнозного періоду. Відбуватиметься поступове уповільнення в Китаї, падіння в Росії і незначне зростання в ЄС

​ Надійдуть кредити від МВФ та інша макрофінансова допомога, обіцяна наддержавними організаціями і урядами окремих країн, що забезпечить обслуговування зовнішніх платежів, проте можливими є істотні затримки з отриманням коштів

​ Доступ на ринки капіталу лишатиметься дуже обмеженим

​ Світові ціни на нафту коливатимуться в межах 40-60 дол. за барель

​ Відбудеться поглиблення співробітництва України з ЄС, зокрема, в рамках Угоди про асоціацію, зростання ваги ЄС у зовнішньому товарообігу і збільшення припливу інвестицій та фінансової допомоги з ЄС

​ І далі ослаблюватимуться торговельні та інші економічні зв’язки з Росією

​ Триватиме диверсифікація поставок природного газу в Україну, проте РФ залишиться основним постачальником (прямим та через реекспорт). Ціна на газ знизиться через падіння цін на нафту

​ Зменшиться приплив коштів на ринки країн, що розвиваються, і поступово зростатимуть відсоткові ставки через згортання програми кількісного пом’якшення ФРС США

До основних ризиків прогнозу слід віднести наступні фактори: можлива ескалація військового конфлікту, неприхована інтервенція Росії, призупинення співпраці з МВФ та іншими міжнародними організаціями, популістське збільшення соціальних видатків бюджету без адекватного збільшення доходів, організовані масові протести, розпад коаліції, перевибори, різка зміна цін на основні експортні чи імпортні товари а також несприятливі погодні умови в 2017 році, що мають значний вплив на врожай.

Державний бюджет і податки

У 2016 році дії органів влади були направлені на зростання надходжень до державного бюджету за рахунок фіскальних стимулів. Державний бюджет за 2016 рік, швидше за все, буде виконаний відповідно до запланованих показників.

Виконання державного бюджету

Відновлення економічної активності підприємств позитивно вплинуло на виконання державного та місцевих бюджетів. В цілому, бюджет буде виконаний до кінця року, що означає, що фіскальні та регуляторні стимули, які застосовувалися протягом 2016 року показали певну ефективність. Проте не потрібно забувати, що зростання надходжень до бюджету також пов’язано з інфляційними процесами, зокрема, прогнозованою річною інфляцією на рівні 12%.

Відповідно до інформації Державної фіскальної служби України, за результатами 11 місяців надходження до зведеного бюджету України склали майже 677 млрд гривень, тоді як у минулому році – 522 млрд гривень, різниця у порівнянні з минулим роком становить близько 155 млрд гривень, або 6 млрд доларів. Також ДФС повідомляє, що за 11 місяців цього року  до Державного бюджету (збір) надійшло 545,4 млрд гривень, тоді як у минулому році – 431,9 млрд гривень, тобто на 113,5 млрд гривень більше.

Відповідно до інформації Міністерства фінансів України, за січень–листопад поточного року до загального фонду місцевих бюджетів (без урахування трансфертів) надійшло 131,9 млрд грн, що складає 104,6% від річного обсягу надходжень, затвердженого місцевими радами. Приріст надходжень до загального фонду проти січня –листопада минулого року (у співставних умовах та без урахування територій, що не підконтрольні українській владі) склав 49,6% або +43,7 млрд грн. Темп росту фактичних надходжень ПДФО до січня – листопада 2016року становить 147,9%, плати за землю – 161,7%. При цьому в 6 регіонах темп росту вище середнього по Україні – м. Київ, Одеська, Закарпатська, Волинська, Запорізька та Рівненська області.

Бюджет-2017

1)​ Уперше за останні роки Кабмін подав проект державного бюджету 2017 вчасно відповідно до бюджетного кодексу.

2)​ Відповідно до інформації урядового порталу, державний бюджет-2017 передбачає економічне зростання й підвищення рівня доходів громадян. Соціальні видатки, зокрема, зростуть на 23%, а мінімальна зарплата збільшиться в 2 рази (з 1600 до 3200 грн). Для цього в держбюджеті передбачені додаткові видатки в розмірі 28,3 млрд грн. Дане рішення уряду направлене на зменшення тіньового сегменту в економіці, проте публічні консультації Мінфіну з приводу цього питання майже не проводилося. Існує великий ризик, що насправді таке істотне зростання мінімальної заробітної плат, навпаки, призведе до подальшої тінізації заробітних плат, а збільшення видатків призведе до інфляційних процесів, хоча Мінфін заперечує таку можливість.

3)​ Відповідно до інформації уряду, у середньому ж бюджетні працівники з 2017 року зароблятимуть на 50% більше. Для пенсіонерів Уряд передбачив підвищення пенсій на 10%.

4)​ По основним сферам бюджетне фінансування у 2017 році виглядатиме наступним чином: на фінансування сектору оборони і безпеки закладено 132,9 млрд грн, з них видатки загального фонду становлять 117,4 млрд грн; видатки зведеного бюджету на освіту збільшаться на 35,7% проти 2016 року і складуть 168,4 млрд грн; загальні видатки на охорону здоров'я збільшуються майже на 26% (на 18,2 млрд грн) до 88,7 млрд грн.

5)​ Видатки бюджету 2017 планується направити також на підтримку агропромислового комплексу - у наступному році на підтримку сільгосптоваровиробників передбачено спрямувати з загального фонду 5,5 млрд грн або 1% ВВП від обсягу виробництва сільського господарства.

6)​ Для забезпечення сталого фінансування дорожньої інфраструктури в 2017 році буде створено Дорожній фонд (фінансування з бюджету - 14,2 млрд грн), додатково планується залучити 27,2 млрд грн (до $1 млрд) від міжнародних фінансових інституцій, в першу чергу, від Світового банку. 

Загалом, існує ймовірність, що бюджет у 2017 році буде виконаний. На заваді можуть стати політичні процеси, загальне погіршення економічної ситуації та ділової активності, подальша тінізація економіки, інфляційні і девальваційні процеси.

Податкова реформа

У 2016 році основні податкові зміни характеризувалися зменшенням єдиного соціального внеску до 22%, зростанням акцизним податків. Загалом, значних інституційних змін та покращення податкового адміністрування не спостерігалося, проте надходження до бюджету забезпечуються відповідно до плану.

Наприкінці року почалося активне обговорення подальших податкових змін, які стануть базою для державного бюджету на 2017 рік. Комітет з питань податкової та митної політики ВРУ спільно з Міністерством фінансів підготував так звані «антикорупційний податковий законопроект» № 5368.

Ключові зміни:

- запровадження повноцінного електронного кабінету платника податків - збільшить прозорість адміністрування;

- введення податкових канікул для новостворених підприємств (на 5 років) - сприятиме розвитку малого бізнесу;

- запровадження Єдиного реєстру податкових консультацій - мінімізує кількість податкових спорів завдяки якісному роз'ясненню законодавства

- адміністрування всіх баз даних Мінфіном - зменшить можливості для зловживань;

- прискорена амортизація на 2 роки для виробничого обладнання - стимулюватиме інвестиції;

- єдиний публічний Реєстр заяв на бюджетне відшкодування ПДВ - збільшить прозорість відшкодування ПДВ;

- запровадження механізму блокування реєстрації податкової накладної, яка підпадає під критерії ризиків, - усуне можливості для зловживань з ПДВ;

- зупинення нарахування штрафів, звільнення від сплати місцевих податків - врегулює питання сплати податків на території проведення АТО.

Даний законопроект, швидше за все, буде прийнятий і стане основою для фіскальних змін у 2017 році. Найбільшим досягненням є не сама підготовка законопроекту, а налагодження співпраці після тривалої конфронтації двох відомств, оскільки саме відсутність спільної позиції не давала змоги провести ефективну податкову реформу у 2016 році.

Більше матеріалів:тут.