Економіка

Економічні тенденції та прогноз на 2017 рік

28.12.2016
img1
Прес-служба МЦПД

За попередніми розрахунками, Україні вдалось в 2016 році подолати рецесію та продемонструвати незначні показники економічного відновлення. Річні темпи зростання ВВП за дев’ять місяців становили 1,2%. Про поступовий вихід економіки з рецесії свідчить скорочення від’ємного розриву ВВП, яке триває з другої половини 2015 року. Ми очікуємо збереження позитивної динаміки в 2017 році внаслідок зниження ризиків ескалації військового конфлікту та збільшення схильності економічних агентів до інвестиційних і довгострокових споживчих рішень.

ВВП

Ключовий кредитор України - Міжнародний валютний фонд - прогнозує зростання ВВП України в 2016 році на 1,5% при інфляції 15,1%, Світовий банк очікує зростання ВВП на 1% при інфляції 15%, ЄБРР оцінює зростання ВВП за підсумками року на рівні 2 %. За прогнозами уряду, зростання економіки України за підсумками поточного року складе близько 1,5%.

За попередньою оцінкою Держстату, у третьому кварталі 2016 року ВВП зріс на 1,8% р/р (що є покращенням порівняно з 1,4% р/р у другому кварталі). Сезонно скоригований ВВП зріс на 0,4% до другого кварталу 2016 року. За оцінкою МЦПД, річні темпи зростання ВВП за дев’ять місяців становили 1,2%.

У II кварталі 2016 року зростання реального ВВП прискорилося до 1,4% р/р. Ключовим фактором відновлення економіки був внутрішній інвестиційний попит, також спостерігалась позитивна динаміка споживання домогосподарств. Причиною зростання інвестицій стало незначне покращення ділових очікувань бізнесу та збільшення капітальних видатків зведеного бюджету. Чистий експорт в свою чергу зумовив від’ємний внесок у зміну ВВП.

Все ще обмеженим залишався потенціал транспортних перевезень на сході країни, а також відбулося чергове посилення транзитних обмежень з боку Російської Федерації. Водночас високий врожай забезпечив високі показники виробництва в аграрному секторі.

В ІІІ кварталі економічне зростання стримував чистий експорт. Сальдо поточного рахунку в ІІІ кварталі стало від’ємним (1.7 млрд дол США) – насамперед, за рахунок більшого, ніж очікувалося, розширення дефіциту торгівлі товарами. Скорочення експорту товарів прискорилось через погіршення зовнішньоекономічної кон’юнктури. Водночас імпорт товарів відновив зростання, що було обумовлене зростанням обсягу закупівель природного газу та зростанням внутрішнього попиту.

Інфляція

НБУ прогнозує інфляцію в Україні за підсумками 2016 року до 12%, Світовий банк - 15%. Держбюджет України на 2016 рік передбачає річну інфляцію на рівні 12% і курс гривні - близько 24,1 грн за долар. Прогноз МЦПД становить 12% при курсі в 26,1 грн за долар США.

У жовтні ціни споживачів зросли на 2,8% м/м, в результат чого у жовтні річне зростання цін споживачів пришвидшилось до 12,4% р/р. З початку року зростання ІСЦ становило 9,4%. Основними факторами, що сприяли інфляційному тиску в третьому кварталі, стали значне підвищення тарифів на тепло, зростання вартості водопостачання, незначне підвищення акцизів ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби, також у жовтні прискорилося сезонне зростання цін на молочні продукти.

У ІІІ кварталі спостерігалися ознаки пожвавлення економічної активності в країнах – основних торгівельних партнерах України. Однак світова цінова кон’юнктура для українських експортерів погіршилася, насамперед, за рахунок суттєвого зниження цін на агропродукцію - зернові та олійні культури. Разом з сезонним збільшенням попиту на іноземну валюту, підсиленим невизначеністю щодо отримання офіційного зовнішнього фінансування від МВФ, це спричинило девальваційний тиск на обмінний курс гривні в серпні – першій половині вересня.

МЦПД очікує, що споживча інфляція на кінець 2016 року буде в межах 12%. Однак є ряд факторів, які можуть спричинити коливання інфляції. До основних ризиків слід віднести наступні: скасування державного регулювання вартості соціальних продуктів, суттєва корекція цін на сирі продукти харчування, зростання адміністративно-регульованих цін.

Зовнішня торгівля

У 2016 році продовжився процес доволі радикальної трансформації української зовнішньої торгівлі. Основні причини – військовий конфлікт та торгівельна війна з Росією, що зумовили втрату російського ринку, економічна криза та наслідки жорсткої девальвації 2014-2015 рр. Результатом стала зміна структури зовнішньої торгівлі: переорієнтація з традиційного російського ринку (та ринку СНД загалом) та зростання питомої долі країн ЄС. У цілому зазначену тенденцію, особливо стосовно економічних зв’язків з Росією, можна вважати такою, що зберігатиметься і в середньотерміновій перспективі. Дані тенденції спостерігались на загальному фоні падіння показників ЗЕД, в першу чергу - експорту.

У січні-вересні експорт товарів та послуг скоротився на 7,8% р/р, імпорт – на 0,9%. Зокрема, у третьому кварталі експорт зменшився на 5%, імпорт зріс на 8,7%.

Основне скорочення експорту відбулося з країнами СНД: експорт зменшився на 18,7% за дев'ять місяців і на 14,4% у третьому кварталі. Водночас імпорт з СНД впав на 21,8% у січні-вересні і лише на 9,5% у третьому кварталі. Експорт до ЄС за дев’ять місяців зріс на 3,3%, а імпорт з ЄС збільшився на 4,9%. У третьому кварталі експорт зріс лише на 0,2%, в той час як імпорт – на чималі 13,1%. Дефіцит торгівлі з ЄС становив у третьому кварталі 1,317 млрд дол., а за три квартали загалом – 2,394 млрд дол.

Упродовж трьох кварталів 2016 року експорт товарів зменшився на 8,7%, у тому числі в третьому кварталі – на 4,9%. Експорт продуктів рослинного походження впав на 1,2%, проте відбулося зростання його ваги в загальних обсягах експорту (до 21,3% у січні-вересні 2016 року з 19,7% у січні-вересні 2015 року). Основні товари у цій групі – зернові культури та насіння соняшнику. Експорт соняшникової олії зріс на 21,3% і становив 10,6% усього експорту. Експорт чорних і кольорових металів та виробів з них упав на 17,6% (частка в загальних обсягах експорту зменшилася до 23,9% з 26,5%). Зокрема, експорт чорних металів скоротився на 16,4%. Експорт мінеральних продуктів зменшився на 20% (вага скоротилася до 7,5% з 8,5%), а машин та обладнання скоротився на 9,1% (вага лишилася незмінною – 10,2%).

У січні-вересні 2016 року обсяг імпорту товарів не змінився проти відповідного періоду попереднього року, проте в третьому кварталі імпорт суттєво зріс – на 10,2% .У структурі імпорту товарів відмінну динаміку показили засоби - приріст на 71,6% (вага збільшилася до 7,4% з 4,3%). Це відбулось через зростання імпорту автомобілів після його різкого скорочення у 2015 році. Також істотно зріс імпорт машин та обладнання – на 27% (вага збільшилася до 20,3% з 16%). Імпорт хімічної продукції збільшився на 11,7% (вага зросла до 15% з 13,4%). Зокрема, імпорт добрив зріс на 11,6% (його частка збільшилася до 2,3% з 2,1%) через зменшення внутрішнього виробництва. Імпорт мінеральних продуктів упав на 38,6% (його частка в загальних обсягах впала до 20% у січні-вересні 2016 року з 32,5% у січні-вересні 2015 року). Падіння спричинене насамперед зниженням світової ціни на нафту. Фізичні обсяги імпорту енергоносіїв також скоротилися, проте вони істотно збільшилися в річному вимірі наприкінці періоду – у серпні і вересні 2016 року 

Також слід відзначити високу концентрацію зовнішньоторговельної діяльності України (понад 70 % збуту вітчизняних товарів забезпечують усього 18 країн, і більш, ніж 80 % імпорту надходить також з 18 країн), існує значний нереалізований потенціал розширення географії торгівлі. Утім, щоб таке розширення було ефективним і мало усталений характер, воно повинно спиратися саме на диверсифіковану товарну структуру зовнішньої торгівлі.

Прогноз -2017

Більшість озвучених прогнозів свідчать про очікування відновлення української економіки та продовження зростання ВВП. Проте ці очікування є вкрай скромними як для економіки, яка пережила глибоку рецесію, - в районі 1.5- 3%.

 Організація

    Очікуваний темп зростання ВВП в 2017 році

МЕРТ

3%

НБУ

3%

МВФ

2.5%

СБ

2%

МЦПД

3%

Одним з основних факторів, що забезпечуватимуть економічне зростання, стане пожвавлення внутрішнього попиту. Приватне споживання в середньостроковій перспективі помірно відновлюватиметься внаслідок реалізації відкладеного попиту та зростання доходів населення.

Також ми очікуємо зростання обсягу інвестицій з боку бізнесу. Втім, суттєве нарощення інвестиційної активності на прогнозному горизонті стимулюватиме відповідне зростання інвестиційного імпорту, зокрема, машин та обладнання, що значною мірою обумовлюватиме від’ємний внесок чистого експорту у ВВП. Додатковим фактором зростання внутрішнього попиту стане пожвавлення кредитної активності на тлі очікуваного зниження процентних ставок в економіці.

Гальмуватиме зростання ВВП такий компонент як чистий експорт. Повільне зростання світової економіки, уповільнення темпів зростання в Китаї стримуватиме нарощування експорту.

Таким чином, МЦПД очікує продовження помірного відновлення економіки у 2017-2019 роках (3%, 5% та 4% відповідно). Незважаючи на подальше зростання, Україна лишатиметься нижче рівня 2013 року за більшістю економічних показників.

Щодо інфляції, то у тривалій перспективі ключовими факторами для її стримування залишаються зовнішня підтримка реформ (співпраця з донорами, в першу чергу – з МВФ), відсутність негативних шоків на зовнішніх ринках та ескалації бойових дій на сході України, і як результат – подальше поліпшення інфляційних очікувань. Відсутність цих факторів зумовлюватиме девальваційний та додатковий інфляційний тиск. У цьому разі повернення інфляції до цільового рівня потребуватиме проведення жорсткішої монетарної політики. На думку НБУ позитивним шоком може стати швидше зростання світових цін на сировинні товари, суттєвіше збільшення зовнішнього попиту на українську продукцію та прискорення реформ. За таких умов пожвавлення економічної активності супроводжуватиметься зміцненням гривні завдяки збільшенню експортної виручки та припливу капіталу за фінансовим рахунком. Це може посилити тиск на ціни з боку попиту, але ефекти від укріплення курсу гривні будуть більш суттєвими.

Внутрішні припущення прогнозу:

•​ Загальний дефіцит державного сектору (включно з дефіцитом Нафтогазу) становитиме до 4% ВВП 2016 року

•​ Податкова реформа триватиме. Використання спрощеної системи оподаткування надалі скорочуватиметься

•​ Території, контрольовані українською владою на Донбасі, суттєво не зміняться, і не буде поновлення активних масштабних бойових дій. В інших областях України «гарячі точки» не з’являться, масованої військової інтервенції Росії не відбудеться. Диверсії на всій території України можливі впродовж усього прогнозного періоду

•​ Значне підвищення адміністративно регульованих тарифів не викличе значного нарощення боргів за комунальні послуги. Незадоволення населення через падіння реальних доходів не переросте в масові протести

•​ Відбуватиметься поступовий перехід до таргетування інфляції і подальше очищення банківського сектору. Обмінний курс лишатиметься умовно плаваючим. Через значні обсяги валютних активів значна частина банків не зможе забезпечити рівень адекватності капіталу відповідно до умов Базель ІІІ

Зовнішні припущення:

​ Світова економіка зростатиме на рівні близько 3,5% упродовж прогнозного періоду. Відбуватиметься поступове уповільнення в Китаї, падіння в Росії і незначне зростання в ЄС

​ Надійдуть кредити від МВФ та інша макрофінансова допомога, обіцяна наддержавними організаціями і урядами окремих країн, що забезпечить обслуговування зовнішніх платежів, проте можливими є істотні затримки з отриманням коштів

​ Доступ на ринки капіталу лишатиметься дуже обмеженим

​ Світові ціни на нафту коливатимуться в межах 40-60 дол. за барель

​ Відбудеться поглиблення співробітництва України з ЄС, зокрема, в рамках Угоди про асоціацію, зростання ваги ЄС у зовнішньому товарообігу і збільшення припливу інвестицій та фінансової допомоги з ЄС

​ І далі ослаблюватимуться торговельні та інші економічні зв’язки з Росією

​ Триватиме диверсифікація поставок природного газу в Україну, проте РФ залишиться основним постачальником (прямим та через реекспорт). Ціна на газ знизиться через падіння цін на нафту

​ Зменшиться приплив коштів на ринки країн, що розвиваються, і поступово зростатимуть відсоткові ставки через згортання програми кількісного пом’якшення ФРС США

До основних ризиків прогнозу слід віднести наступні фактори: можлива ескалація військового конфлікту, неприхована інтервенція Росії, призупинення співпраці з МВФ та іншими міжнародними організаціями, популістське збільшення соціальних видатків бюджету без адекватного збільшення доходів, організовані масові протести, розпад коаліції, перевибори, різка зміна цін на основні експортні чи імпортні товари а також несприятливі погодні умови в 2017 році, що мають значний вплив на врожай.

Державний бюджет і податки

У 2016 році дії органів влади були направлені на зростання надходжень до державного бюджету за рахунок фіскальних стимулів. Державний бюджет за 2016 рік, швидше за все, буде виконаний відповідно до запланованих показників.

Виконання державного бюджету

Відновлення економічної активності підприємств позитивно вплинуло на виконання державного та місцевих бюджетів. В цілому, бюджет буде виконаний до кінця року, що означає, що фіскальні та регуляторні стимули, які застосовувалися протягом 2016 року показали певну ефективність. Проте не потрібно забувати, що зростання надходжень до бюджету також пов’язано з інфляційними процесами, зокрема, прогнозованою річною інфляцією на рівні 12%.

Відповідно до інформації Державної фіскальної служби України, за результатами 11 місяців надходження до зведеного бюджету України склали майже 677 млрд гривень, тоді як у минулому році – 522 млрд гривень, різниця у порівнянні з минулим роком становить близько 155 млрд гривень, або 6 млрд доларів. Також ДФС повідомляє, що за 11 місяців цього року  до Державного бюджету (збір) надійшло 545,4 млрд гривень, тоді як у минулому році – 431,9 млрд гривень, тобто на 113,5 млрд гривень більше.

Відповідно до інформації Міністерства фінансів України, за січень–листопад поточного року до загального фонду місцевих бюджетів (без урахування трансфертів) надійшло 131,9 млрд грн, що складає 104,6% від річного обсягу надходжень, затвердженого місцевими радами. Приріст надходжень до загального фонду проти січня –листопада минулого року (у співставних умовах та без урахування територій, що не підконтрольні українській владі) склав 49,6% або +43,7 млрд грн. Темп росту фактичних надходжень ПДФО до січня – листопада 2016року становить 147,9%, плати за землю – 161,7%. При цьому в 6 регіонах темп росту вище середнього по Україні – м. Київ, Одеська, Закарпатська, Волинська, Запорізька та Рівненська області.

Бюджет-2017

1)​ Уперше за останні роки Кабмін подав проект державного бюджету 2017 вчасно відповідно до бюджетного кодексу.

2)​ Відповідно до інформації урядового порталу, державний бюджет-2017 передбачає економічне зростання й підвищення рівня доходів громадян. Соціальні видатки, зокрема, зростуть на 23%, а мінімальна зарплата збільшиться в 2 рази (з 1600 до 3200 грн). Для цього в держбюджеті передбачені додаткові видатки в розмірі 28,3 млрд грн. Дане рішення уряду направлене на зменшення тіньового сегменту в економіці, проте публічні консультації Мінфіну з приводу цього питання майже не проводилося. Існує великий ризик, що насправді таке істотне зростання мінімальної заробітної плат, навпаки, призведе до подальшої тінізації заробітних плат, а збільшення видатків призведе до інфляційних процесів, хоча Мінфін заперечує таку можливість.

3)​ Відповідно до інформації уряду, у середньому ж бюджетні працівники з 2017 року зароблятимуть на 50% більше. Для пенсіонерів Уряд передбачив підвищення пенсій на 10%.

4)​ По основним сферам бюджетне фінансування у 2017 році виглядатиме наступним чином: на фінансування сектору оборони і безпеки закладено 132,9 млрд грн, з них видатки загального фонду становлять 117,4 млрд грн; видатки зведеного бюджету на освіту збільшаться на 35,7% проти 2016 року і складуть 168,4 млрд грн; загальні видатки на охорону здоров'я збільшуються майже на 26% (на 18,2 млрд грн) до 88,7 млрд грн.

5)​ Видатки бюджету 2017 планується направити також на підтримку агропромислового комплексу - у наступному році на підтримку сільгосптоваровиробників передбачено спрямувати з загального фонду 5,5 млрд грн або 1% ВВП від обсягу виробництва сільського господарства.

6)​ Для забезпечення сталого фінансування дорожньої інфраструктури в 2017 році буде створено Дорожній фонд (фінансування з бюджету - 14,2 млрд грн), додатково планується залучити 27,2 млрд грн (до $1 млрд) від міжнародних фінансових інституцій, в першу чергу, від Світового банку. 

Загалом, існує ймовірність, що бюджет у 2017 році буде виконаний. На заваді можуть стати політичні процеси, загальне погіршення економічної ситуації та ділової активності, подальша тінізація економіки, інфляційні і девальваційні процеси.

Податкова реформа

У 2016 році основні податкові зміни характеризувалися зменшенням єдиного соціального внеску до 22%, зростанням акцизним податків. Загалом, значних інституційних змін та покращення податкового адміністрування не спостерігалося, проте надходження до бюджету забезпечуються відповідно до плану.

Наприкінці року почалося активне обговорення подальших податкових змін, які стануть базою для державного бюджету на 2017 рік. Комітет з питань податкової та митної політики ВРУ спільно з Міністерством фінансів підготував так звані «антикорупційний податковий законопроект» № 5368.

Ключові зміни:

- запровадження повноцінного електронного кабінету платника податків - збільшить прозорість адміністрування;

- введення податкових канікул для новостворених підприємств (на 5 років) - сприятиме розвитку малого бізнесу;

- запровадження Єдиного реєстру податкових консультацій - мінімізує кількість податкових спорів завдяки якісному роз'ясненню законодавства

- адміністрування всіх баз даних Мінфіном - зменшить можливості для зловживань;

- прискорена амортизація на 2 роки для виробничого обладнання - стимулюватиме інвестиції;

- єдиний публічний Реєстр заяв на бюджетне відшкодування ПДВ - збільшить прозорість відшкодування ПДВ;

- запровадження механізму блокування реєстрації податкової накладної, яка підпадає під критерії ризиків, - усуне можливості для зловживань з ПДВ;

- зупинення нарахування штрафів, звільнення від сплати місцевих податків - врегулює питання сплати податків на території проведення АТО.

Даний законопроект, швидше за все, буде прийнятий і стане основою для фіскальних змін у 2017 році. Найбільшим досягненням є не сама підготовка законопроекту, а налагодження співпраці після тривалої конфронтації двох відомств, оскільки саме відсутність спільної позиції не давала змоги провести ефективну податкову реформу у 2016 році.

Більше матеріалів:тут. 

 

Публікації за пріоритетом «Економіка»
Економіка

Експерти дали оцінку економічніим та банківськім реформам України

У понеділок, 20 грудня, Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД) у партнерсті Henry Jackson Society провів експертну дискусію на тему «ЕКОНОМІЧНІ ТА БАНКІВСЬКІ РЕФОРМИ ДЛЯ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ» у форматі відеоконференції. Високий рівень корупції та бюрократії відлякує іноземних інвесторів від України, але це не єдине, на що звертає увагу бізнес, коли збирається вийти на ринок тієї чи іншої країни. Про це заявив британський економіст, аналітик Blue Bay Asset Management із лондонського Сіті Тімоті Еш під час відеоконференції. Говорячи про перебіг реформ в Україні, він зазначив, що на сьогодні є певні успіхи, зокрема, в досить проблемному енергетичному секторі. "Макропоказники виглядають дуже непогано, а інвестори дивляться насамперед на макропоказники. Хоча багато в чому це пов'язано з низькою порівняльною базою через падіння минулого року", - сказав Еш. За словами аналітика, велике розчарування викликає ситуація у великих державних компаніях, таких, як, наприклад, НАК "Нафтогаз України" та "Укрзалізниця". Окремо Еш висловився про українську судову систему, яка, за його словами, є дуже великою проблемою. "Головна мета уряду має полягати в тому, щоб зробити Україну хорошим місцем, де можна робити бізнес", - резюмував експерт. Реформи, які розпочалися в Україні після 2014 року, приносять свої плоди, але вони поки що не усунули одну з головних проблем країни – корупцію. Таку думку висловила старший політичний аналітик в European Policy Centre (EPC) Аманда Пол під час відеоконференції. "Я не кажу про те, що нічого не було зроблено, але багато чого ще не досягнуто на цьому напрямі", - сказала вона. За словами Аманди Пол, одним із головних викликів для України є проведення судової реформи: "Судова система залишається вкрай корумпованою". При цьому, наголосила вона, в Україні так і не відбулася деолігархізація. "Якщо ми порівняємо ситуацію з Молдовою та Грузією (у світлі виконання зобов'язань у рамках угоди про асоціацію з ЄС), то в Україні олігархи мають значно більший вплив", - сказала експерт. Вона також вважає, що так званий "антіолігархічний закон", який нещодавно був прийнятий в Україні, не лише не вирішує проблему боротьби з олігархами, а й заважає її вирішенню: "Антиолігархічний закон відкритий для маніпуляцій". Дізнавайтесь думки інших експертів у відео:

21.12.2021
Економіка

МЦПД оприлюднив оновлені рейтинги фінансової стійкості та прозорості державних підприємств України (2020-2021)

В рамках онлайн-семінару «Фінансова стійкість та прозорість державних підприємств України», який відбувся в Укрінформі, експерти оцінили найбільш та найменш прозорі та ефективні державні підприємства України. Укренерго очолило рейтинг найпрозоріших держпідприємств – дослідження До трійки найпрозоріших державних підприємств України увійшла Національна енергетична компанія «Укренерго, ПАТ «Укрпошта» та Адміністрація морських портів України. Про це під час онлайн-семінару «Фінансова стійкість та прозорість державних підприємств України», який відбувся в Укрінформі, розповіла молодша експертка з економічних питань Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Юлія Проценко. «Дані по державних підприємствах збирати важко, але цю роботу потрібно виконувати, аби спостерігати за тим, як компанії функціонують, водночас стимулюючи їх до ефективної діяльності. Цього року було проаналізовано 50 найбільших українських державних компаній», - розповіла фахівчиня. За її словами, прозорість державних підприємств визначалась за 60 критеріями, які були розділені на 6 груп: прозорість та доступ до інформації, економічні показники, державні закупівлі та власність, кадрова політика, етика та конфлікт інтересів, гранти та благодійна політика. Так, рейтинг найпрозоріших держпідприємств України очолила Національна енергетична компанія «Укренерго» - прозорість 82%, друге місце за ПАТ «Укрпошта» (78%), третє – Адміністрація морських портів України (74%). Щодо антирейтингу, то на першому місці з кінця опинилась Державна акціонерна компанія «Хліб України» з прозорістю 0%, ДП «Дирекція по будівництву об’єктів» (5%) та ДП «Укрмедпроектбуд» (7%). Під час дослідження з’ясувалося, що 4 з 50 державних підприємств не мають власного веб-сайту, 18 підприємств не змогли відповісти на запит про публічну інформацію, і лише 17 компаній надали дані про зарплати та премії керівникам, дирекції та наглядовій раді. «Можна сказати, що найбільш прозорими в Україні є підприємства з постачання газу, нафти та електроенергії. Також сюди можна віднести і транспортні компанії», - додала Юлія Проценко. Рейтинг фінансового здоров’я державних підприємств очолила Адміністрація морських портів України Найвищу фінансову стійкість продемонстрували у 2020 році Адміністрація морських портів України, ДП «Міжнародний аеропорт Львів» та Южний МТП. Низькі показники фінансової стійкості отримали підприємства ДП «Дирекція по будівництву об'єктів», Державна акціонерна компанія «Хлiб України» та ДП «Селидіввугілля». Найкращі державні компанії, як у минулих роках, займаються діяльністю у сфері транспорту та логістики. Аналіз показав, що лише 20 з п’ятдесяти відібраних підприємств отримали прибуток, решта – отримали збитки у 2020 році. Тобто, більше половини найбільших державних підприємств є збитковими або неактивними, що нині обтяжує українську економіку. Нерідко відбуваються затримки по заробітній платі. Для функціонування таких компаній держава надає позики та допомогу з бюджету. Серед досліджуваних державних підприємств найбільший прибуток у 2020 році отримало ПрАТ «Укргідроенерго» – 4,137 млрд. грн. Єгор Киян, провідний експерт МЦПД, зазначив, що загальні тенденції по ринку були не дуже гарні у 2020 році. Якщо сума чистого прибутку у 2019 році загалом усіх 50-ти компаній складала 52 мільярди гривень, то у 2020 році ця сума стала від’ємною, компанії загалом отримали 72 мільярди гривень збитків. Найбільш збитковими компаніями є ПАТ "Укрзалізниця (-11,899 млрд грн), ПАТ "Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (-19,002 млрд грн) та ДП Національна енергетична компанія «Укренерго» (-27 498 млрд грн). «У 2020 році порівняно з 2019 роком стан підприємств погіршився в основному через падіння середнього показника прибутковості, проте, критичною ситуація у 2020 році не стала» - підсумував Єгор Киян. За результатами дослідження експерти напрацювали рекомендації, серед яких публікація даних у повному обсязі, використання єдиного підходу до розкриття інформації, Фінансові показники на «відстані 3-ох кліків» та Оперативне реагування на запити. Проєкт, зокрема, спрямований на підвищення ефективності менеджменту державних підприємств, органів місцевого самоврядування, громадянського суспільства та державного управління у сфері створення та нагляду за регіональною політикою, моніторингу бюджетів та відкритості місцевої влади. Дослідження проводилось в межах ініціативи «Зміцнення демократичної стійкості ключових державних інституцій в Україні», яка здійснюється Міжнародним центром перспективних досліджень (МЦПД) у партнерстві з Інститутом економічних та соціальних реформ у Словаччині (INEKO). Відео: https://www.youtube.com/watch?v=sddMn3cV6lE Детальні дані рейтингу доступні на порталі: http://companies.icps.com.ua/

28.09.2021
Економіка

Валютний прогноз МЦПД до кінця 2021 року: що буде з курсом гривні до долара?

Обмінний курс гривні до долара в Україні завжди привертає увагу громадян, впливає на очікування бізнесу, відображається на ціновій та тарифній політиці, виступає своєрідним тригером для інвесторів. У свою чергу, більше року обмінний курс гривні до долара не був нижче 27-ми (окрім декількох днів у червні) та вище 28.6 гривень за долар США. Але чи є нинішня відносна стабільність курсу оманливою? У кінці липня ситуація змінилася і гривня почала демонструвати стійкий тренд до зміцнення, упевнено перетнувши позначку 27-ми гривень за долар США. Цьому посприяло: - продаж валюти експортерами аграрної продукції, які через високі ціни на зернові продають урожай відразу з полів; - підвищення облікової ставки НБУ до 8%; - достатня кількість золотовалютних резервів (станом на 30.06.2021 їх обсяг складає 28,4 млрд дол); - повідомлення Національним банком про план щодо зменшення  щоденних обсягів інтервенцій з купівлі валюти на міжбанківському валютному ринку з 20 млн дол. США до 5 млн дол.; - ще одним важливим фактором укріплення національної валюти стало розміщення єврооблігацій АТ «Укрзалізниці» та «Укравтодору» на зовнішніх боргових ринках під державні гарантії; - затверджена середньострокова бюджетна декларація, що дає індикативні орієнтири для зацікавлених стейкхолдерів; - стабільність кредитних рейтингів України за даними різних агентств.   Загалом, серпень 2021 року ще буде сприятливим для міцного курсу гривні, що пов’язано з продовженням експорту нового урожаю, який цього року є доволі великим. Проте, восени гривня трохи послабить свої позиції. По-перше, на тлі відновлення ділової активності у світі ціни на енергоресурси підвищаться. Відповідно, підвищиться вартість імпортних товарів, а це вплине на послаблення валютного курсу гривні. Сюди можна віднести закупівлю паливно-мастильних матеріалів за рахунок активного збору урожаю та збільшення закупівлі газу та палива при підготовці до опалювального сезону. По-друге, очікується подальше відновлення попиту на товари, в тому числі імпортні, та послуги в середині країни, що пов’язано з продовженням відновлення ділової активності після карантину та підготовкою до новорічних свят. По-третє, ще одним фактором послаблення валютного курсу восени буде статистичне уповільнення економічного розвитку через меншу активність експортерів та через нарощення бази порівняння, тобто іншими словами, через зменшення ролі ефекту «нульової бази». Окрім того, на курсові очікування можуть вплинути особливості співпраці України з Міжнародним валютним фондом та попит на ОВДП. Інвестори слідкуватимуть за ситуацією, а також за станом розрахунків країни за зовнішніми боргами. Зокрема, погашення боргових зобов’язань на суму 5.5 мільярда доларів може послабити гривню, хоч і не значно. На противагу зазначеним факторам, можливий транш допомоги від МВФ на суму 2.7 млрд. дол. та підвищення ставки за гривневими ОВДП через жорсткішу монетарну політику (що підвищує інтерес інвесторів до цього продукту) сприятимуть зміцненню гривні. Також, позитивний вплив матимуть очікування щодо ринку землі та приватизації.   У свою чергу, найбільшими ризиками для гривні виступатиме наступне: - Коливання курсу може бути спричинене поширенням нового штаму коронавірусу в Україні та введенням жорстких карантинних обмежень. - Спекулятивний капітал інвесторів (у тому числі в розрізі випущених облігацій) привносить «хиткості» курсу гривні у разі поширення чуток про «Тарифний майдан» та у разі розгойдування політичної ситуації в країні. - На зміни валютного курсу частково впливають і кадрові зміни в НБУ. Чутки про наміри звільнити Голову НБУ Кирила Шевченка у вересні та подальша кадрова нестабільність можуть вплинути на послаблення валютного курсу. Однак, на даний момент ключові департаменти, зокрема які входять до блоку «Монетарної стабільності», продовжують працювати стабільно та без «гучних» звільнень. - На валютний курс можуть впливати і політичні загрози, пов’язані з тиском на НБУ для забезпечення інтересів зацікавлених сторін, надмірні видатки з бюджету незабезпечені доходами та безконтрольний друк грошей. Але наразі керівництво Нацбанку не допускає таких ризиків.   З огляду на вище перераховані фактори, на обмінний курс прямо або опосередковано впливають економічні, політичні, правові та, навіть, психологічні чинники, які в комплексі формують валютний курс. За найбільш ймовірного базового сценарію, зміни валютного курсу будуть незначні та триматимуться в межах прогнозованих значень (до 28-ми гривень за долар у 2021 році). У свою чергу, НБУ буде продовжувати успішно корегувати надлишкові коливання шляхом інтервенцій.     Основні прогнозні макроекономічні показники   Фактичні дані Оцінка Прогноз Роки* 2017 2018 2019 2020 2021 2022 2023 Національні рахунки               ВВП, млрд грн. 2 984 3 561 3 978 4 192 4 875 5 428 6 041 ВВП, реальний, рвз** 2,5 3,4 3,2 -4,0 3,7 3,9 3,4 Споживання, реальне, рвз 8,4 7,1 5,3 0,5 6,4 4,1 4,1 Експорт товарів і послуг, рвз 17,1 9,7 7,3 -4,6 15,2 1,4 2,7 Імпорт товарів і послуг, рвз 19,2 12,5 7,7 -17,1 17,6 4,4 5,2 Офіційний обмінний курс, середній за рік, грн/$ 26,60 27,20 25,85 26,96 28,00 28,50 29,00 Середньомісячна заробітна плата, номінальна, грн 7 104 8 865 10 497 11 591 14 107 15 706 17 345 Джерела: Держстат, Міністерство фінансів, НБУ. Розрахунки та прогноз: Міжнародний центр перспективних досліджень *З 2014 року дані наведено без урахування АРК Крим та частини Донецької та Луганської областей ** рвз = річна відсоткова зміна   Джерело: Щомісячне видання Міжнародного центру перспективних досліджень «Економічний аналіз і актуальні тенденції: прогноз на 2021-2023 роки» (червень 2021 року)

05.08.2021
Економіка

МЦПД оприлюднив рейтинг незалежності держустанов України

Уповноважений Верховної Ради з прав людини та Офіс генерального прокурора очолили рейтинг незалежності державних установ, який підготував Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД) у рамках спільного проєкту з Інститутом економічних та соціальних реформ у Словаччині (INEKO). Про це під час презентації рейтингу в Укрінформі у вівторок, 29 червня, повідомили експерти з економічних питань МЦПД Єгор Киян та Юлія Проценко. "У рейтингу юридичної незалежності державних установ Офіс генпрокурора набрав 74 бали зі 100, Уповноважений Верховної Ради з прав людини теж 74 бали, Національний банк України - 73 бали. Це перша трійка незалежних установ", - сказала молодший експерт МЦПД з економічних питань Юлія Проценко. За її словами, далі у рейтингу із 17 установ в порядку спадання балів Національне антикорупційне бюро, Конституційний Суд, Пенсійний фонд, Верховний Суд, Нацкомісія, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, Національне агентство з питань запобігання корупції, Нацполіція, Антимонопольний комітет, Фонд держмайна, Державна фіскальна служба, Державна митна служба, Нацкомісія з цінних паперів та фондових ринків, Державна податкова служба, Рада бізнес-омбудсмена. "Середній показник по рейтингу установ становить 60 балів зі 100, це небагато, і установам є куди рухатись далі. Через те, що важко було отримати інформацію про зарплату та ще кілька моментів, Рада бізнес-омбудсмена набрала найменше балів, також найнижчий рейтинг у Державної податкової служби, Нацкомісії з цінних паперів, Державної митної служби та Державної фіскальної служби", - зауважила Юлія Проценко. Вона наголосила, що під час дослідження перевіряли та оцінювали українське законодавство, аналіз показує, що потрібно надалі працювати над його вдосконаленням. Також вона звернула увагу, що в рамках дослідження експерти аналізували виключно юридичну незалежність за 5 критеріями. Так, за критерієм призначення керівного органу та членів правління досліджували питання, пов'язані із процесом відбору та призначення членів правління, також досліджували критерій звільнення посадових осіб, зокрема аналізували, чи можливе звільнення з політичних причин, пов'язане з вчиненням злочину та чи відбувається звільнення одним чи кількома суб'єктами, законодавчу обґрунтованість звільнення. Юлія Проценко зауважила, що за критерієм суверенітету та конституційних основ дослідники аналізували, чи є установа незалежною при ухваленні рішень, чи можуть впливати інші фактори, чи прописано в Конституції правове регулювання установи та порядок призначення голови і заступників кожної з установ, питання формування бюджету установи. Крім того, дослідники враховували критерій щодо доходів посадових осіб і службовців - інформація щодо оплати праці голови, заступників та спеціалістів державних установ. Проценко звернула увагу, що лише у двох установах така інформація була опублікована на сайті - НАБУ і Пенсійний фонд, до решти установ направляли запити та досліджували декларації. За критерієм щодо процесу відбору на посаду керівника установи та співробітників дослідники вивчали: подають кандидати резюме, мотиваційні листи; володіють іноземними мовами; відкриті вакансії для іноземців; проводять онлайн-трансляції відбору кандидатів. Як зазначив під час пресконференції експерт з економічних питань Міжнародного центру перспективних досліджень Єгор Киян, мета дослідження - проаналізувати потенціал інституційної незалежності ключових держорганів України, продемонструвати найбільш та найменш законодавчо захищені від впливу державні інституції, покращити громадський контроль за функціонуванням державних органів. За результатами дослідження експерти напрацювали рекомендації, серед яких посилення громадського контролю через оприлюднення результатів діяльності державних органів. Для державних органів, які мають Правління, рекомендують посилити роль, яку вони відіграють при перевірці рішень, ухвалених керівництвом. Для досягнення критеріїв незалежності члени Правління не мають бути залежними від керівництва. При призначенні членів керівних органів необхідно уникати концентрації впливу. Також експерти звертають увагу, що положення, встановлені нормативно-правовою базою, повинні чітко та виправдано регулювати підстави для звільнення членів керівного органу. У дослідженні наголошують на необхідності збалансованої політики щодо заробітної плати членів керівних органів держустанов. Крім того, рівень заробітної плати має залежати від результатів діяльності установи, зокрема, її керівництва. Захід відбувся у межах ініціативи «Зміцнення демократичної стійкості ключових державних інституцій в Україні», яка здійснюється Міжнародним центром перспективних досліджень у партнерстві з Інститутом економічних та соціальних реформ у Словаччині (INEKO). Ініціатива фінансово підтримується посольством США в Україні та спрямована на підвищення ефективності органів місцевого самоврядування, громадянського суспільства та державного управління у сфері створення та нагляду за регіональною політикою, менеджменту державними підприємствами, моніторингу бюджетів та відкритості місцевої влади. Детальні дані рейтингу доступні на порталі https://institutions.icps.com.ua  

29.06.2021
Економіка

Підсумки експертної дискусії "Роль Китаю в українській економіці"

У четвер, 25 березня, за ініціативи Міжнародного центру перспективних досліджень відбулась експертна онлайн-дискусія на тему «Роль Китаю в українській економіці: загроза чи перспективи?». У заході взяли участь Сергій Корсунський - Надзвичайний і Повноважний Посол України в Японії, Андрій Єромолаєв - директор Центру соціальних досліджень «Софія», Василь Філіпчук - дипломат, головний радник МЦПД, Олексій Семеній - політолог, директор Інституту глобальних трансформацій, Микола Капітоненко - асоційований експерт МЦПД, доцент Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Тараса Шевченка, Єгор Киян - експерт з економічних питань МЦПД, Анатолій Максюта - президент Економічного дискусійного клубу та інші. "Чи є розуміння в України того, ким для нас є Китай? - окреслив питання для обговорення Василь Філіпчук у вступному слові до дискусії. - Чи ми розуміємо вартість тих рішень, які приймаються? Чи є розуміння стратегії хоча б на 2-3 кроки чт ми далі будемо приймати рішення щодо Китаю в залежності від того, в яку сторону дує вітер, від настрою чи наявної інформації. Розгляд економіки має повернути нас до дискусії щодо політики. Ким для нас є Китай, що зробити для того, щоб у нас з’явилася постійна політика щодо Китаю". За словами Миколи Капітоненка, Україна знаходиться в складній ситуації в якій відчуваються обмеження накладені на політику слабкої держави. Коли можна мати власний список національних інтересів, власний список бажань, але багато з того, що робиться у зовнішній політиці є вимушеним вибором, до якого підштовхують конфлікти і розвиток відносин між іншими державами, які ми називаємо великими, наддержавами. Це рішення, які приймаються не нами і одна з передумов успішної зовнішньої політики в цій ситуації – зрозуміти які сигнали надсилає нам структура міжнародної системи. Яка змінюється і адаптуватися під неї. "Задача знаходження правильного формату співпраці з Китаєм є найбільш показовою і складною в цьому відношенні, - зауважив Микола Капітоненко. - Політика часто будується навколо очікувань і сподівань, і трактувань політики іншими, а не лише співвідношенням матеріальних факторів. Це важливо і у випадку з Китаєм. Світ змінюється і роль Азії і Китаю, зокрема, зростає. Це довгостроковий фактор який змушує реагувати всіх". Микола Капітоненко висловив прогноз, що упродовж найближчих років ми будемо жити в умовах боротьби за союзників. Тому, варто очікувати тиск з боку США та з боку Китаю. "Ми переходимо в біполярний світ, в якому боряться за союзників. В таких умовах Україні краще готуватися до тиску з обох боків, - наголосив він. - Ми не можемо зараз сказати про форми, яких буде набувати протистояння, вже можна сказати про цінності, на яких наголошують демократії. Китай же не робить наголос на недемократичних режимах. Він наголошує на невтручанні, суверенітеті і на спільних прибутках від співпраці. І в цьому полягатиме одна з дилем української зовнішньої політики". За оцінкою Миколи Капітоненка, загострення конкуренції між двома найбільшими державами завжди збільшує ризики і зменшує стабільність і передбачуваність міжнародної політики. За теорією петікання ресурсів, це найбільш небезпечно для світу в цілому, для міжнародної системи та міжнародної безпеки. Якщо Україна знайде можливості який внесок можна зробити для подолання цих ризиків, це буде чудово для всіх, і для Китаю, і для США, і для самої України. "Для України основна проблема полягає в тому, що ми знаходимося в дуже нестабільній ситуації, яка сповнена як можливостями, так і викликами, - підсумував свій виступ експерт. - І в цій ситуації дуже важливо оприймати рішення не випадково і не короткостроково і не через сподівання, тиск з боку тої чи іншої держави чи в середині держави, а важливо мати план. Це той момент, коли стратегія потрібна. Потрібна стратегія довгострокове бачення, розуміння власних пріоритетів та інтересів іншої сторони і треба мати уявлення про власні сильні і слабкі сторони і реалістично оцінювати їхню перспективу. Головний політичний висновок, що оцінка поточної ситуації полягає в тому, що нам потрібно в ситуаціях, які бачення наших відносин з Китаєм в майбутньому, на якому буде грунтуватися план чи стратегія і вже вона буде підказувати як поводити себе в ситуаціях, які вже виникають чи кризових ситуаціях і які, безперечно, будуть виникати в майбутньому". Єгор Киян зазначив, що наразі політика йде попереду економіки, а політичні рішення домінують над економічною раціональністю. В Україні поки що немає власної політики відносин з такими великими державами (major power). Виходить так, що з однієї сторони політика йде попереду економіки, а з іншої сторони політики як такої ми не бачимо. "Китай швидко відновлює економіку після удару пандемії завдяки підтримці власного виробника. Протягом десяти років Китай може стати найбільшою економікою світу за номінальним показником ВВП, - наголосив Єгор Киян. - Китай в останні роки є найбільшим торговельним партнером України. Значна частка в експорті до Китаю належить сировинній галузі, продуктам тваринництва, аграрного виробництва. Наростає експорт до Китаю і по деяких позиціях спостерігається шестикратне збільшення обсягу експорту. Експорт збільшився майже вдвічі у 2020 році порівняно з 2019 роком. Поки інші країни застосовують протекціоністські заходи у нас з’явилася можливість перекрити негативне сальдо експортом до Китаю і Китай дає нам такі можливості". Водночас він звернув увагу, що частка китайських інвестицій в українській економіці незначна на фоні інших країн і становить 0.11% від загального обсягу. Потенційні інвестори з Китаю почали обережніше обирати країни для інвестування, що зменшує можливості співпраці України з Китаєм за іншими напрямами окрім торгівлі. Єгор Киян виділив наступні ключові проблеми співробітництва між нашими країнами: Відсутня чітка стратегія відносин з Китаєм Кєйс щодо «МоторСіч» похитнув українсько-китайські відносини З іншого боку, на його думку існують значні переваги для співпраці: Тривала присутність китайського бізнесу на українському ринку Великий український ринок Попит на технології Близьке географічне положення до ЄС Потреба Китаю збільшити частку своїх товарів та впливати на ринок ЄС Китай є торговим партнером України Відкритий ринок для української продукції з низькою доданою вартістю Серед загроз такої співпраці Єгор Киян виділив наступні: Кооперація Китай+Росія може витіснити Україну зі світового ринку Втрата ринку через делібералізацію Менша роль в ініціативі «Один пояс, один шлях» Проблеми доступу до фінансових ринків азіатського регіону "Економічні відносини Україна-Китай перебувають на «мінімальному» рівні – рівні торгівлі, - підсумував свій виступ Єгор Киян. -Китай відкриває перспективи для економічного розвитку, але проблемою є не тільки географічна відстань між країнами, а й непідготовленість державних інститутів і української економіки до співпраці з економічно потужним Китаєм". За оцінкою Сергія Корсунського, Україна з 2014 по 2019 рік "втратила" відносини з Китаєм. "За 5 років одна зустріч в Давосі на 20 хвилин з другою економікою світу – це не серйозно, - зауважив він. - У нас не було поглибленого діалогу ні стосовно економічної співпраці, ні стосовно політичної співпраці". "Наразі виходить, що Європа і Сполучені Штати, з якими ми асоціюємося, стоять з одного боку, а Китай з іншого, - наголосив він. - Ми не можемо дозволити собі не співпрацювати, не вести діалог з найбільшим торговельним партнером. З ним треба шукати діалог, підстави для співпраці. Хоча при цьому ми маємо розуміти, що світ швидко поляризується". На думку Сергія Корсунського, за нинішн умов наше завдання надзвичайно ретельно підходити до кожного рішення і робити всі кроки з розумінням того, що ми не можемо дозволити собі сваритися зі Сполученими Штатами, це головний провайдер безпеки. Але з іншого боку, є найбільший торговельний партнер, з яким треба вибудовувати відносини дуже ретельно, буквально по лезу ножа. Тому що вони зараз відчувають себе потужною силою і більше не вибачатимуть односторонніх кроків. "Відносини мають відбудовуватися дуже ретельно з врахуванням не тільки двостороннього і багатостороннього фактору, а й головне – наших національних інтересів", - підкреслив Сергій Корсунський.  Андрій Єромалаєв зауважив, що Китай завжди відносився до того вузького кола країн, які реалізують і зовнішню і внутрішню політику доктриновано. У 2014 році, коли Україна занурилася в революційні події, війну. В цей час відбувалися перші концептуалізовані презентації і просування проекту «Один пояс, один шлях». Пан Сі Дзін Пін у своїх виступах говорив про міст дружби, який має поєднати весь континент. Чому міст дружби? Бо на той момент Китай розглядав свій проект не просто як розгортання торговельної експансії чи інфраструктури, що підтримує цю експансію, а ще і як певний новий концепт ролі Китаю як одного з елементів об’єднаного континенту. "Таке розуміння Китаєм його ролі зміщено, тому що, наростаюче протистояння між Атлантичним Заходом і Китаєм призвів до тих подій, частиною яких є війна в Україні, - наголосив Андрій Єрмолаєв. - Акценти зміщені і все більше переважає меркантилістська логіка вигоди. Все більш виразною стає модель концентрації Східної частини континенту. Це суттєва інтенсифікація стосунків з Російською Федерацією, яка стає стратегічним партнером в сфері енергетики, машинобудування, технологічних програм тощо. Китай наростив свою присутність і закріпив серією угод із потужними партнерами в серці Азії, зокрема. З Іраном. Ми маємо справу з формуванням трикутника Москва-Тегеран-Пекін, де провідну роль грає Пекін (гіпотеза). І тут не лише мова йде про економічну вигоду, а й про суттєве зміцнення політичної і геополітичної співпраці. Оскільки кожна з цих країн є регіональним лідером з певними обмеженнями Ірану. Але потужності і спроможності кожної з цих держав є складовою колективних можливостей". За його словами, другий вектор – це суттєве нарощування інтеграційних і інституційних зв’язків Азії. Китай не просто зміцнюється як економічна чи технологічна держава, він формує свою інфраструктуру впливу і формує політичні і економічні блоки, які формують елементи цього впливу. Це дійсно, повноцінний новий полюс. І країни, які розглядали Китай як вигідного партнера чи джерело вигідних інвестицій, чи як потужного імпортера і експортера, мають враховувати те. Що для Китаю зараз питання облаштування цієї всієї системи впливу – це питання, яке виходить далеко за межі суто меркантилістських розрахунків. "Для Китаю питання стратегічного партнерства – це питання спільного майбутнього. Як спільне конструювання майбутнього, в якому формуються не лише нові зв’язки, але й нова світова архітектура. Китайці були всерйоз налаштовані на те, що Україна буде складовою великого об’єднаного економічного, торгівельного та інвестиційного континентального простору, - зазначив Андрій Єрмолав. - Станом на сьогодні, незалежно від зобов’язань, підписаних документів, проблем, які виникли за ці роки, та визначеність, яка є вже і в Україні приналежності України в євроатлантичному просторі". Він наголосив, що Китай проводить подвійну політику. З одного боку, як країна доктринована вона розгортає новий китайський світ і облаштовує це інституційно і в системі блоків та організацій. Але з другого боку, вона вже освоїла непогано інструментар імперіалістичної політики – експансія капіталу і використання партнерських можливостей, зокрема, сировинних для потреб своєї економіки. "Китай буде і надалі присутній в українській економіці, але якщо 10 років тому стратегічне партнерство давало можливість Україні використати співробітництво з Китаєм як джерело реіндустріалізації, оскільки дуже багато технологічних програм, які цікавили Китай були важливі і нам, - підкрслив Андрій Єрмолаєв. -  Наприклад, інтерес Китаю до суднобудівних технологій, зацікавленість Китаю в розвитку інфраструктури в Україні, в тому числі в житлово-комунальному комплексному містобудуванні, готовність приймати участь в модернізації наших машинобудівних підприємств. Усе це давало нам можливість використовувати китайські технології, які нам дуже близькі і зрозумілі. Ми були готові до цього і інженерно, і в плані робочої сили. Саме Китай міг бути джерелом і активним та продуктивним партнером української модернізації і реіндустріалізації. Станом на сьогодні розраховувати на цю лінію неможливо. Але контракти пов’язані з забезпеченням продовольчої безпеки Китаю на прикладі аграрного сектору, продаж технологічних рішень, які є для Китаю уже пройденим етапом – усе це буде, тобто, меркантилістська складова буде зберігатися. Але Україна буде розглядатися лише як ще один елемент «колоніальної експлуатації» і отримання вигідних ресурсів, не більше". Він звернув увагу на те, що ми маємо справу з країною, яка має багатовікову історію дипломатії, економічної могутності, яка розраховує у 2050 році стати першою країною по економічній потужності і для того, щоб Україна могла не просто меркантильно рахувати гроші від торгівлі, а працювати з Китаєм як зі стратегічним партнером, необхідно суттєво переглянути ті пріоритети, які є пануючими на сьогодні. За оцінкою Олексія Семенія, китайська тематика в Україні нікуди не зникне і буде висвітлюватися все більше. Її проігнорувати зважаючи на те, що її рішення потребує досить вмілого інструментарію та вмілих виконавців, не вдасться. Україні доведеться вчергове складати тест на певну дипломатичну та державницьку майстерність.  "Нам не можна робити поділ на чорне та біле і переходити на одну зі сторін, якщо ставиться вибір між Китаєм та Сполученими Штатами, - підкреслив він. - Китайцям треба завжди показувати можливість як зберегти обличчя. Це специфіка азійського регіону. Одна з небагатьох справ, яку там ніколи нікому не вибачають, коли ти втратив обличчя, чи коли тебе хтось змусив втратити обличчя. І ми дуже близько підійшли у відношенні з Китаєм до цієї межі. Тому хто б як не тиснув, хто б що не радив, цю лінію не варто переходити". Відеозапис онлайн-дискусії.          

02.04.2021
Економіка

МЦПД оприлюднив Рейтинг фінансового здоров’я банків України

Рік тому Україна ввела карантин у зв'язку зі стрімким поширенням епідемії коронавірусу. Ці обмеження боляче вдарили по бізнесу, і, ймовірно, ще довго цілі сектори вітчизняної економіки будуть відчувати на собі їх наслідки. На цьому тлі досить впевнено виглядає банківський сектор, який, як очікується, стане головним драйвером виведення економіки з кризи. Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД) провів чергове дослідження фінансового "здоров'я" українських банків. Минулий рік став справжнім випробуванням для світової економіки, і Україна в цьому не стала винятком. ВВП нашої країни за "ковідний" 2020 рік скоротився на 4,2%, що, насправді, непогано на загальному тлі. Краще багатьох секторів вітчизняної економіки відчувала себе банківська система, про що свідчать результати дослідження, проведеного Міжнародним центром перспективних досліджень (МЦПД). Як і раніше, МЦПД оцінював банки з активами понад 2 мільярди гривень, а також окремо великі банки з активами понад 50 мільярдів гривень. Нинішній рейтинг відображає фінансове "здоров'я" українських банків станом на початок 2021 року. До рейтингу, на відміну від попереднього, увійшли АТ "АЙБОКС БАНК", АТ "БАНК СІЧ", АТ "КІБ", АТ "КРЕДИТВЕСТ БАНК", АТ "РВС БАНК" (серед банків з активами понад 2 мільярди гривень). Це пов`язано із збільшенням активів цих банків. Всього до рейтингу потрапило 45 банків. Так виглядає перша "двадцятка" банків за показником фінансового "здоров'я": Нижче - "п'ятірка" найбільш "здорових" банків з активами понад 50 мільярдів гривень:   Рейтинг розраховується як сума субіндексів надійності та ефективності. Перший субіндекс узагальнює групу критеріїв, які оцінюють ступінь виконання банком ключових економічних нормативів, таким чином відображаючи його здатність протистояти внутрішнім та зовнішнім ризикам для його діяльності. Другий субіндекс відображає критерії, які оцінюють здатність банку генерувати прибуток та ефективність використання його активів. Унікальність рейтингу полягає в тому, що він враховує, як показник ефективності, так і показник надійності банку. В результаті банк оцінюється з точки зору привабливості і для власних акціонерів, і для його клієнтів. C детальної методологією можна ознайомитися тут. Тенденції та висновки Зупинимося детальніше на тому, що показало дослідження. Слід зазначити, що вплив проблемних факторів світової пандемії, зокрема уповільнення світової економки та падіння виробництва, а також карантинні обмеження в країні відобразилися на банківському секторі України. Відповідно, даний рейтинг банків є показовим щодо стану банківської системи загалом і щодо ситуації по окремих банках під час коронакризи в Україні. "Загалом можна сказати, що криза зачепила український банківський сектор, але критичною ситуація не стала, зокрема, проблемних банків серед досліджуваних учасників рейтингу не з’явилося", - йдеться в дослідженні. Більше того, саме банки мають стати драйвером відновлення економіки, а тому від їх фінансового "здоров’я" залежатиме спроможність та перспективи стимулювання українського бізнесу. Також кидається в очі те, що розрив між найбільш та найменш фінансово "здоровими" банками знову почав збільшуватися, в основному через те, що, загалом, лідери даного рейтингу краще адаптувалися до ситуації та демонструють покращення ефективності використання своїх активів попри коронакризу. З іншого боку, банки, які знаходились у кінці рейтингу, не перетворилися у проблемні та не погіршили своє фінансове "здоров’я". У порівнянні з результатами за 2-ий квартал 2020 року найбільш позитивну динаміку покращення показника фінансового "здоров'я" станом на початок 2021 року продемонстрували наступні банки: АТ "БАНК АЛЬЯНС" + 24 позиції АТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" + 20 позицій БАНК ІНВЕСТ. ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ + 10 позицій АТ "АБ "РАДАБАНК" + 9 позицій Зворотню динаміку показали такі банки: АКБ "ІНДУСТРІАЛБАНК" -16 позицій АТ "ПІРЕУС БАНК МКБ" -16 позицій АТ "Дойче Банк ДБУ" -19 позицій АТ "ПРАВЕКС БАНК" -22 позиції Всі інші банки (серед досліджуваних) під час коронакризи "почували" себе стабільно. Середній показник фінансового "здоров’я" банків погіршився у другому кварталі 2020 року, але на початку 2021 року ключові показники демонструють тенденцію до відновлення. Проведене дослідження також дозволяє зробити висновок, що банки змогли протистояти внутрішнім і зовнішнім ризикам для їх діяльності, а це означає, що на даний момент ситуація у банківському секторі є відносно стабільною. І ще про деякі тенденції: - Малі банки продовжують успішно конкурувати за дотриманням нормативів. - Великі банки продовжують демонструвати значну ефективність використання своїх активів. - Загалом, великі банки продемонстрували кращі показники фінансового "здоров`я", хоча розрив по цьому показнику між великими і малими банками скорочується.

25.03.2021