Економіка

Економічний розвиток України 2017: досягнення, невдачі, перспективи

26.12.2017
img1
Прес-служба МЦПД

2017 рік характеризувався як досягненнями так і провалами українського уряду в економічній політиці. Головним же наслідком його діяльності стало перебалансування економічних, соціальних та ресурсно-екологічних складових розвитку. При цьому, економіка України у 2017 році продовжувала повільно зростати і цих темпів росту без майбутніх дієвих кроків уряду буде недостатньо для економічного прориву у 2018 році, який виявиться не простішим за нинішній рік.

Досягнення економіки України у 2017 році

  •  Найбільш значущими були наступні досягнення:

1) Отримання четвертого траншу МВФ у обсязі $1 млрд на початку квітня 2017 року. Україна провела необхідні реформи і змогла поповнити золотовалютні резерви, що дало змогу відстрочити дефолт, стабілізувати макроекономічну ситуацію та підвищивши довіру партнерів, інвесторів та донорів до країни.

2) Розміщення єврооблігацій. Завдяки виходу у вересні на ринок зовнішніх запозичень Україна уперше з 2015 року залучила $3 млрд. Дана операція зменшить навантаження на державний бюджет із погашення державного боргу у наступних роках. Також цей факт свідчить про часткове відновлення довіри іноземних інвесторів до України.

3) Кроки уряду по диверсифікації експорту з метою зменшення залежності експортерів від волатильності традиційних ринків та забезпечення стабільного надходження валюти до країни. Цьому сприяло прийняття експортної стратегії «Дорожня карта стратегічного розвитку торгівлі 2017-2021» у кінці березня 2017 року, набуття чинності у повному обсязі Угоди про асоціацію між Євросоюзом та Україною з початку вересня 2017 року, регіональна конвенція про пан-Євро-Середземноморські преференційні правила походження, розвиток торгівельних відносин з Канадою. Нині ведуться переговори про укладення угод про вільну торгівлю з Ізраїлем і Туреччиною.

4) Відносна дерегуляція бізнесу у 2017 році, особливо у будівельній галузі, і оптимізація фіскальної політики разом з поліпшенням сервісного обслуговування платників податків, зокрема через впровадженням електронної системи повернення ПДВ, значно збільшила податкову базу, забезпечивши профіцит державного та місцевих бюджетів, та сприяла зменшенню частки тіньової економіки. У результаті дані поліпшення позитивно відобразилися на покращенні інвестиційного клімату і підняли Україну на 76 сходинку у рейтингу Doing Business-2018.

Провали економіки України у 2017 році

 Перед Україною у 2017 році постали наступні фактори:

1) Економічна блокада ОРДЛО. Результатом стало збільшення залежності України від імпорту енергоресурсів, у першу чергу вугілля, зміна співвідношення потужностей різних типів електростанцій, яке надмірно перевищило допустимі навантаження на деякі з них. Також, дана подія значно вплинула на економічну ситуацію підприємств, які мали усталені виробничі зв’язки з регіоном. За різними підрахунками, Україна втрачає близько 1% ВВП через економічну блокаду ОРДЛО.

2) Негативний торгівельний баланс. Асиметрії у зовнішній торгівлі, недостатнє лобіювання національних інтересів, труднощі сертифікації продукції вимагають подальшого проведення реформ і посилення потенціалу для забезпечення стійкого зростання України.

3) Нерозвиненість банківського сектору. У 2017 році тривали тенденції щодо скорочення кількості банків, що призвело до додаткового навантаження на Фонд гарантування вкладів, відбувалось збільшення кількості проблемних кредитів. Також, доступ до фінансових ресурсів все ще залишався обмеженим.

4) Посилення інфляційних процесів. На кінець 2017 року інфляція згідно прогнозу уряду складе 11,2%. Цьому сприяло скасування державного регулювання цін на продукти харчування, підвищення мінімальних заробітних плат та пенсій без забезпечення відповідного економічного росту економіки, продовження тенденцій до підвищення тарифів для домогосподарств, що призвело до збільшення користувачів субсидій до 60%, запізніле рішення НБУ щодо підвищення облікової ставки з 12,5% до 13,5%.

Питання майбутнього

Наступного року Україні необхідно буде вирішити такі питання:

1) Питання, пов’язані з економічним розвитком:

- Бюджет 2018 може мати незбалансований характер, зокрема через надмірний тиск витрат на силові структури. Також, подальші процеси децентралізації і перехід до трирічного середньострокового бюджетного планування з 2018 року вимагатимуть від уряду більш чіткої стратегії розвитку.

- Загрозами 2018 року також є недостатні темпи росту ВВП та висока інфляція через відсутність комплексних заходів уряду по вирішенню цих аспектів розвитку.

- Несприятливою для України може виявитися цінова кон’юнктура світового ринку сировинних та високотехнологічних товарів, енергоресурсів. Додатково, до сих пір залишаються невирішеними питання щодо стабільних поставок скрапленого газу та мінеральних добрив.

2) Питання, пов’язані з поверненням боргів:

- У 2018 році передбачаються перші виплати зовнішнього боргу у обсязі 7 млрд доларів. За умов відсутності стратегії держави по управлінню зовнішнім та внутрішнім боргом постають додаткові виклики для розвитку країни.

- Російська Федерація заявила про можливість переуступити борг Януковича в розмірі $3 млрд іншій країні. Дана подія може лягти додатковим борговим тягарем на економіку України.

- Стокгольмський арбітраж відстрочив своє рішення щодо спору між «Газпромом» і «Нафтогазом». Наступного року очікуються результати по ключових питаннях цієї справи.

3) Питання, пов’язані з енергетичною галуззю:

- Будівництво та розвиток Північного та Південного потоку, зменшення тиску у системі українського газопроводу збільшує ризик втрати Україною статусу транзитної держави  і зменшення надходжень до бюджету.

- Проблема стабільності енергозабезпечення України, особливо в умовах блокади ОРДЛО, гостро стоїть перед українським урядом. Також розвитку потребують питання енергоефективності та зеленої енергетики, залучення інвестицій у альтернативну енергетику та контролю за енергоспоживанням, подальшої синхронізації українських і іноземних енергомереж.

4) Питання, пов’язані з реформами:

- Важливим є правильна імплементація пенсійної та медичної реформи в Україні. Проблемою у даному питанні постає баланс між потребами суспільства та необхідністю економити зі сторони держави.

- Правильна імплементація інших реформ, зокрема щодо боротьби з корупцією і виведення економіки з тіні, дотримання ключових показників розвиту, земельна реформа є ключовими для отримання чергового траншу МВФ у 2018 році. Щодо макрофінансової допомоги від ЄС, то Україна має шанси отримати її після рішення щодо мораторію на експорт лісу кругляку.

- Врегулювання ринку лотерей також може сприяти додатковим надходженням до державного бюджету.

Отже, у 2017 році український уряд продемонстрував як досягнення, так і провали щодо забезпечення економічного розвитку країни. У свою чергу, 2018 рік буде не легший за попередній і необхідно буде мінімізувати перелічені ризики економічному зростанню. При цьому, незрозумілим залишається питання як досягти прогнозованого Кабміном росту ВВП на рівні 3% у 2018 році при нинішньому майже вдвічі нижчому рості на рівні 1,8% і за умов відсутності конкретних кроків по досягненню таких показників.

Відмінно нового у 2018 році урядом поки що нічого не пропонується. Необхідно терміново переосмислити завдання розвитку економіки аби зрушити з місця стагнаційний тренд, надати нових стимулів та уникнути ярлика популізму. Лише системне проведення реформ та пошук драйверів економіки можуть відкрити шлях для більш динамічного економічного зростання.

                                                                                   Єгор Киян, експерт з економічних питань 

 
Публікації за пріоритетом «Економіка»
Економіка

Щомісячний бюлетень «Економічний аналіз і актуальні тенденції: прогноз на 2018-2020 роки» (грудень): основні економічні показники

Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД) підготував чергову аналітичну публікацію «Економічний аналіз і актуальні тенденції» за грудень 2018 року. Вона включає детальний аналіз показників виробничого сектору, цін, фінансового ринку та прогноз на 2019-2020 роки щодо розвитку української економіки. Коротко презентуючи матеріал публікації, варто відзначити, що економічна ситуація в Україні, загалом, характеризувалася наступним: · Оцінка зростання ВВП в третьому кварталі підтверджена  Держстатом на рівні 2,8% р/р. · У листопаді промислове виробництво скоротилося на 0,9% р/р через падіння в переробній промисловості на 2,5% р/р. · У листопаді річна інфляція прискорилася до 10%. · Споживчі ціни зросли на 1,4% через підвищення цін на газ для домогосподарств та сезонне подорожчання харчів. · Зростання цін було стримане зменшенням цін на паливо та мастила через здешевлення нафти. · За даними Мінагрополітики, 2018 року врожай зернових сягнув 70,1 млн т, соняшнику – 13,7 млн т. · У грудні 2018 року суттєво знизився ризик фінансової нестабільності завдяки отриманню траншу від МВФ, макрофінансової допомоги ЄС та кредиту Deutsche Bank. У свою чергу, у прогнозній частині публікації зазначається, що: · Залучені позики дали змогу збільшити обсяг міжнародних резервів НБУ, що знизило рівень невпевненості економічних агентів щодо стабільності фінансового стану країни у 2019 році. · Суттєві ризики будуть пов’язані з приходом нової влади та станом світової економіки. · Зростання світової економіки може суттєво уповільнитись 2019 року, що негативно позначиться на експорті. · Ключовим для забезпечення належного фінансового стану 2019 року буде збереження незалежності Національного банку. Повний документ доступний як українською, так і англійською мовами. Зокрема, у розширеній версії документу містяться розділи, які присвячені таким темам як: · Загальна економічна ситуація · Виробництво · Ціни · Кредити та депозити · Монетарна політика · Прогноз та ризики · Основні статистичні та прогнозні економічні показники Також разом з бюлетенем надається електронний додаток – таблиця з понад 130-ма індикаторами починаючи з 2010 року та прогнозні показники на 2019-2020 рр. (макроекономічні показники, структура ВВП, ВДВ за видами діяльності, доходи та витрати населення, монетарні показники, ціни, платіжний баланс). Звертайтесь до МЦПД для отримання більш детальної інформації, замовлення, попереднього перегляду випуску і ознайомлення з умовами підписки: e-mail: office@icps.com.ua тел. (044) 253-22-29, (068) 831-94-69

Економіка

Економічні підсумки та перспективи України: прогрес, регрес чи статус-кво?

З однієї сторони, 2018 рік характеризувався відносним спокоєм економічної ситуації у країні, а з іншої – відсутністю здобутків. При цьому, зовнішньоекономічна ситуація у 2019 році може погіршитися, що призведе до більшої стагнації або навіть до економічної кризи. Україна ж входить до 2019 року повністю непідготовленою через неспроможність та небажання уряду виявляти політичну волю до впровадження змін. Відповідно, Україні слід навчитися мінімізувати економічні ризики ймовірних подій, а не тільки їх наслідки постфактум. Чим запам’ятався 2018 рік? Порівнюючи з попередніми роками, економіка України у 2018 році розвивалася за відсутності значних потрясінь. Основними ж змінами, які біль-менш вплинули на економічний розвиток, були наступні: · Макроекономіка та фінанси. Серед досягнень у цій сфері можна відзначити те, що вперше з моменту кризи банківський сектор став і залишається прибутковим. Також зросли податкові надходження. З іншого боку, це зростання було більше викликано інфляційними процесами в країні і збільшенням заробітних плат. Це вплинуло на розширення податкової бази та, відповідно, податкових надходжень. Наприкінці ж 2018 року був прийнятий збалансований бюджет. З іншої сторони, відчувалися повільні темпи економічного зростання і недостатнє зростання внутрішнього виробництва, помітно посилився інфляційний тиск. Відповідно, була підвищена облікова ставка, яка нині сягає 18% річних і що відповідно стримує економічний розвиток. Подальша ж стабільність економіки навряд чи буде здатна «керуватися» тільки обліковою ставкою і валютною інтервенцією. Трирічне ж бюджетне планування для мінімізації шоків так і не було запущено. До того ж, в економіці спостерігається: - недостатній обсяг інвестування, проблеми зі своєчасним освоєнням грошей фінансових організацій та інших фондів на інфраструктурні проекти; - частка непрацюючих кредитів в українській економіці сягнула 54,31% (станом на жовтень 2018); - спостерігалися проблеми з відшкодуванням підприємствам ЖКГ пільг та субсидій тощо. · Міжнародна економічні відносини. Створилося враження, що тільки НБУ в 2018 році боровся з результатами неринкового підвищення цін, турбулентності на зовнішніх ринках і зниження інтересів інвесторів до України. При цьому, спостерігалася відносна стабільність гривні, протягом року динаміка поповнення золотовалютних резервів мала позитивний характер. У той же час, зберігалися асиметрії у зовнішній торгівлі і недостатнє лобіювання національних інтересів. Зокрема, це призвело до того, що Україна використовувала квоти по основних групах торгівлі товарами з ЄС у перші місяці 2018 року. Згідно останніх даних Держстату, негативне сальдо зовнішньоторговельного балансу України за 3 квартали 2018 року становить $ 3,45 млрд. Для порівняння, за аналогічний період 2017 року від'ємне сальдо зовнішньоторговельного балансу становило $ 1,11 млрд. Окрім цього, також слід зазначити наступні факти: - еміграція залишається однією з основних проблем України останнього часу; - вихід на зовнішній ринок запозичень у 2018 році не мав гострої необхідності, стратегія по зовнішньому і внутрішньому боргу залишається декларативною; - протягом року Україна так і не змогла домовитися з МВФ про транш. Залишається невеликий шанс отримати транш під новорічні свята. · «Неринкові шоки» Серед «неринкових шоків» у 2018 році особливо виділяються наступні: - Ситуація в акваторії Азовського моря та проблеми з проходженням кораблів до українських портів. Незважаючи на те, що загальний товарообіг азовських портів зараз ледь сягає 4 млн тон, затримки у морській доставці вантажів у цьому регіоні створили загрози функціонуванню місцевої інфраструктури та погіршили транзитний статус України. - Запровадження воєнного стало прецедентом для України і для української економіки. І хоча він не вплине суттєво на стан економіки 2018 року, проте він дав негативні сигнали інвесторам щодо розвитку ситуації в країні. · Енергетика З позитивного варто відзначити стимулювання збільшення частки зеленої енергетики. З іншого боку на даний момент частка відновлюваної енергії в Україні становить лише 1,8% (у вартості - 8,3%). Крім цього, Стокгольмський арбітражний суд зобов'язав Газпром виплатити українській компанії $4,63 млрд за недопоставку газу по транзитному договору (чи $ 2,56 млрд з урахуванням боргу української сторони за поставлений газ). Інших же досягнень у енергетичній сфері не було. Залишилися всі ті самі проблеми пов'язані з формульним «утворенням» тарифів, питаннями субсидій та розрахунків між основними постачальниками в Україні (через що у ряді міст були проблеми з отриманням гарячої води та опалення), загальним постійним підвищенням тарифів для домогосподарств і промислових виробників, перевантаженням електростанцій тощо. До того ж, непродумана політика уряду, недостатні обсяги газу у сховищах на початку березня призвели до його дефіциту в країні (через що було навіть оголошено надзвичайну ситуацію), і який покрили додатковим дорожчим імпортним газом. · Приватизація Знову спостерігався провал приватизації, в т.ч. через погане розпорядження держмайном і невмінням продавати: продаж державного майна приніс набагато менший обсяг надходжень до державного бюджету, ніж було заплановано. Причиною були зриви / невдачі продажу великих об'єктів приватизації через їх незадовільний стан, в т.ч. фінансовий, та особливості участі в тендерах, політизованість деяких рішень. Невміння продавати підприємства мало результатом погіршення привабливості об'єктів, що продаються, і знизило їх оціночну вартість та можливі надходження до бюджету. Як результат, велика приватизація перенесена на 2019 рік. · Покращення прозорості. У даному аспекті, зокрема, частково підвищилася прозорість банківської системи як такої завдяки новим вимогам до організації системи управління ризиками, оприлюдненню даних про складові і про достатність капіталу банків, був створений кредитний реєстр. Щодо інших сфер економіки, то був запущений онлайн-ресурс для відстеження цін, запроваджені нові розділи на e-data щодо відкритості даних місцевих бюджетів, спостерігалася деяка ступінь детінізації і поліпшення сервісного обслуговування платників податків, були запущені мала приватизація на ProZorro.Продажі та пілотний проект по впровадженню електронного чека (e-Receipt). Тим не менше, відкритість даних навряд чи на даному етапі ефективно вплинула на мінімізацію корупції в країні. Що очікує Україну у 2019 році? Наступного року Україні необхідно буде сконцентруватися на таких напрямках: · Макроекономічні показники Серед основного необхідно виділити: - Зростання ВВП 2019 року уповільниться до 2,3% через нижчі темпи зростання світової економіки та спрямування значних обсягів коштів на виплати за боргами. - На початку року, інфляція відчутно прискориться через підвищення цін на газ для населення та відповідний перегляд тарифів на опалення та гарячу воду. Загалом же, інфляція 2019 року знизиться до 6,8%, насамперед унаслідок жорсткої монетарної політики. - Передвиборча кампанія може привести до підвищення соціальних стандартів за браком достатнього економічного зростання. КЛЮЧОВІ ПОКАЗНИКИ Остаточні дані Оцінка Прогноз Роки 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 НАЦІОНАЛЬНІ РАХУНКИ               ВВП, млрд грн. 1 567 1 979 2 385 2 983 3 483 3 918 4 348 ВВП, реальний, рвз -6,6 -9,8 2,4 2,5 3,0 2,3 2,6 Споживання, реальне, рвз -6,2 -15,2 2,0 7,1 3,5 2,1 2,1 Валове нагромадження основного капіталу, реальне, рвз -24,0 -9,2 20,4 18,2  14,0 8,0 8,0 ПРОМИСЛОВІСТЬ ТА СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО               Промислове виробництво, реальне, рвз -10,1 -13,0 2,8 0,4 1,7 2,2 2,4 Сільськогосподарське виробництво, реальне, рвз 2,2 -4,8 6,3 -2,7 8,0 0,0 3,0 ДОМОГОСПОДАРСТВА               Населення на початок року, млн 45,5 45,3 45,2 45,1 44,9 44,8 44,7 Наявні доходи населення, реальні, рвз -11,5 -20,4 2,0 7,4 8,0 2,0 2,0 Середньомісячна заробітна плата, реальна, рвз -6,5 -20,2 9,0 19,1 13,0 5,0 5,0 Середньомісячна заробітна плата, номінальна, грн 3 480 4 195 5 183 7 104 8 912 10 371 11 898 Безробіття за методологією МОП, % 9,3 9,1 9,3 9,5 9,0 8,5 8,0 Роздрібний товарообіг, реальний, рвз -9,6 -19,8 4,5 6,0 4,0 3,5 3,0 ЦІНИ               Індекс споживчих цін, рвз  24,9 43,3 12,4 13,7 10,0  6,8 6,0 Індекс цін виробників, рвз 31,7 25,5 35,7 16,5 16,0 10,0 9,0 Індекс цін на будівельно-монтажні роботи, рвз 15,7 22,7 9,9 15,5 22,0 8,0 8,0 ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ               Експорт товарів і послуг, рвз -19,9 -26,9 -3,9 17,1 10,0 4,5 4,3 Імпорт товарів і послуг, рвз -28,1 -29,3 4,5 19,2 14,5 2,8 3,4 Сальдо поточного рахунку, % ВВП -3,5 1,8 -1,4 -2,2 -4,3 -3,8 -3,5 Прямі інвестиції, млн дол. США 299 3 012 3 268 2 593 2 300 2 500 2 500 ФІНАНСОВІ ПОКАЗНИКИ               Грошова база, рвз 8,5 0,8 13,6  4,6 6,0 5,0 4,0 М3, рвз 4,9 3,9 10,8 9,5 8,0 7,0 6,0 Міжнародні резерви НБУ, млн дол. США 7 533 13 300 15 539 18 808 19 000 18 000 17 000 Офіційний обмінний курс, середній за рік, грн/$ 11,89 21,84 25,55 26,60 27,30 29,50 31,00 Ставка за кредитами в національній валюті, на кінець року, % річних 16,6 20,4 15,2 17,5 22,0 20,0 18,0   Джерело: «Економічний аналіз і актуальні тенденції: прогноз на 2018-2020 роки», МЦПД, 2018 · Енергетичний аспект Питання стратегії досягнення енергетичної безпеки у цілому залишається одним з найважливіших викликів для національних інтересів України. Український уряд оголосив плани щодо досягнення країною енергетичної незалежності та щодо стійкого розвитку, але шлях залишається розмитим. Реалізація російських проектів альтернативних газогонів може залишити Україну на узбіччі такого важливого елементу економічної діяльності як транзит газу, призвести до значних фінансових втрат. Зокрема, 31 грудня 2019 року завершується контракт між Газпромом і Нафтогазом на транзит газу. При цьому, "Газпром" подав позов про розірвання транзитного контракту через Україну. Арбітражний інститут торгової палати Стокгольма об'єднав в одну справу вищезазначений позов з позовом "Нафтогазу" про перегляд тарифу на 12 млрд доларів. · Міжнародні фінанси Зважаючи торгівельні війни та процеси відтоку капіталу з країн що розвиваються, Україна може мати менші надходження валютної виручки. До того ж, ринок позичок стане більш дорогим. Частково країні посприяє новий транш МВФ, але зважаючи на те, що наступного року Україні необхідно виплатити $ 5,88 млрд зовнішнього боргу та $ 14,8 млрд внутрішнього, і на те, що золотовалютні резерви прогнозуються на тому самому рівні, то його обсягів буде не достатньо для вирішення усіх проблем української економіки. Уряду необхідно буде шукати шляхи самостійного виходу з ситуації. За умов відсутності стратегії держави по управлінню зовнішнім та внутрішнім боргом постають додаткові виклики для розвитку країни.  Окрім цього, не було остаточного рішення Високого суду Лондона щодо «боргу Януковича» в розмірі $3 млрд і теоретично воно може бути прийняте у 2019 році. Основні сценарії та рекомендації Таким чином, українська економіка не досягла значних результатів у 2018 році та залишається вразливою до зовнішніх шоків наступних років. Постає нагальна потреба мінімізувати перелічені ризики економічному розвиткові країни. На фоні ж меншої оптимістичності уряду щодо 2019 року, стає помітною проблема замкнутого кола «утримання стабільності – брак економічних перспектив» і постає питання, як з нього вирватися і що робити далі. У цьому руслі, запровадження дієвого середньострокового планування могло б теоретично додати "передбачуваності" розвитку української економіки. З іншого боку, практично застосувати такий підхід в реаліях України досить складно без зменшення вразливості до внутрішніх і зовнішніх шоків. Відповідно, будь-які плани можуть бути легко "зіпсовані" в умовах турбулентності. До того ж, більшість індикаторів українських планів встановлюються вручну і залежать від "настрою" влади, тобто носять зазвичай статичний, а не динамічний характер. Вони не змінюються автоматично на основі формульних розрахунків в залежності від ситуації і не гарантують оперативність оновлення планів, їх актуальність і незалежність від рішень уряду. Невідомо яким буде фінальний результат. Таким чином, важливим є те, яким чином відбудеться "перезавантаження" влади наступного року після виборів. Враховуючи зазначене, необхідно зберігати стабільність у міжвиборчий період. Загалом же, позитивний сценарій розвитку української економіки у 2019 році є малоймовірним і не є доцільним для розгляду. Тому залишається виокремити наступні сценарії: · Найбільш вірогідним виглядає базовий сценарій. Згідно нього, перехідний уряд не ризикуватиме робити значних змін та впроваджувати реформи. Українська економіка продовжить свій стагнаційний тренд розвитку. З іншої сторони, це не спричинятиме супротиву зі сторони зацікавлених стейкхолдерів і уряд зможе виконувати свої функції.  · У разі негативного сценарію, післявиборчий період характеризуватиметься блокуванням рішень перехідного уряду, невизначеністю і відсутністю часу для маневру. Україна ризикує так і не отримати транш МВФ і буде неспроможною виплатити борги. Це матиме наслідком технічний дефолт країни. Відповідно, у період "перезавантаження" робити зміни буде недоцільно й складно. Але вже після остаточного формування уряду, важливим буде переосмислення економічного розвитку, бо інакше Україна не зрушить з місця стагнаційний тренд. Тим не менше, з кожним роком, Україна набирається досвіду і 2019 рік може бути надзвичайно плідним.

Економіка

Макроекономічний аналіз МЦПД: показники попередніх періодів та прогноз економічної ситуації на кінець 2018 року

Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД) підготував чергову аналітичну публікацію «Економічний аналіз і актуальні тенденції» за листопад 2018 року. Вона містить детальний аналіз показників виробничого сектору, цін, фінансового ринку та прогноз на 2018-2020 роки щодо розвитку української економіки. Згідно аналітичного документу, на кінець осені 2018 року важливими є такі факти: · У третьому кварталі 2018 року ВВП збільшився на 2,8% р/р, що є уповільненням порівняно з другим кварталом (3,8% р/р). · Погіршення показників відбулися в переробній промисловості, енергетичному секторі та сільському господарстві (у порівнянні з попереднім кварталом). · У жовтні (після двох місяців скорочення) промислове виробництво зросло на 1,4% р/р. · Зростання споживчих цін перевищило зростання цін у жовтні 2017 року майже за всіма основними групами товарів та послуг. · Річне зростання споживчих цін прискорилося до 9,5% р/р. У свою чергу, у прогнозній частині зазначається, що: · За результатами четвертого кварталу темпи зростання будуть найвищими в сільському господарстві завдяки великому врожаю пізніх культур. · Значне зростання відбудеться у будівництві. · Темпи зростання будуть помірними в оптовій та роздрібній торгівлі, транспортному секторі й добувній промисловості. · У четвертому кварталі інфляція прискориться через зростання цін на газ для домогосподарств та підвищення комунальних тарифів на опалення й гарячу воду. · Девальвація наприкінці року буде відносно невеликою і буде зумовлена насамперед зростанням ліквідності в банківській системі у зв’язку з великими обсягами бюджетних виплат. · Воєнний стан не вплине суттєво на стан економіки 2018 року. Проте він призвів до тимчасового здешевлення державних облігацій та акцій приватних компаній. Основні ж показники Ви можете знайти на рисунку. Матеріал доступний як українською, так і англійською мовами. Звертайтесь до МЦПД для отримання більш детальної інформації, замовлення, попереднього перегляду випуску і ознайомлення з умовами підписки: e-mail: office@icps.com.ua тел. (044) 253-22-29, (068) 831-94-69

Економіка

Макроекономічні показники осені 2018 - прогноз МЦПД

Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД) підготував чергову аналітичну публікацію «Економічний аналіз і актуальні тенденції» за вересень 2018 року. Вона містить детальний аналіз показників виробничого сектору, цін, фінансового ринку та прогноз на 2018-2020 роки щодо розвитку української економіки. Згідно аналітичного документу, початок осені 2018 року характеризувався такими фактами: · Урожай ранніх зернових значно зменшився порівняно з попереднім роком через падіння врожайності. · Врожайність пізніх культур суттєво зросла, завдяки чому врожай кукурудзи та соняшнику має бути набагато більшим, ніж попереднього року. · На початок осені промислове виробництво скоротилося на 0,5% р/р. · Оцінку зростання ВВП в другому кварталі 2018 року підвищено до 3,8% р/р. У свою чергу, у прогнозній частині зазначається, що: · Прогноз економічного зростання 2018 року залишається на рівні 3%. · У разі неотримання фінансування МВФ темпи зростання можуть бути нижчими. · За базовим сценарієм, ВВП збільшиться на 2,5% у 2019 році. Основні ж показники Ви можете знайти на рисунку.   Матеріал доступний як українською, так і англійською мовами. Звертайтесь до МЦПД для отримання більш детальної інформації, замовлення, попереднього перегляду випуску і ознайомлення з умовами підписки: e-mail: office@icps.com.ua тел. (044) 253-22-29, (068) 831-94-69

Економіка

Старт проекту "Сприяння прозорості та впровадженню антикорупційних заходів у державних підприємствах та органах місцевого самоврядування в Україні"

Міжнародний центр перспективних досліджень у партнерстві з Інститутом економічних та соціальних реформ в Словаччині (INEKO) розпочинають проект "Сприяння прозорості та впровадженню антикорупційних заходів у державних підприємствах та органах місцевого самоврядування в Україні", ініціатива підтримується за програмою «Офіційна Підтримка Розвитку Словацької Республіки (SlovakAid)». Проект спрямований на підвищення ефективності органів місцевого самоврядування та громадянського суспільства у сфері створення та нагляду за регіональною політикою, управління державними підприємствами, моніторингу бюджетів та відкритості місцевої влади. Варто зазначити, що наразі у світі свою дієвість та ефективність доводить E-governance, що стало наслідком об’єктивних процесів диджиталізації. Такий спосіб державного управління дозволяє оптимізувати роботу уряду, мінімізувати затрати часу та підвищити прозорість, що підтверджується досвідом зокрема і європейських країн. Зокрема, проект торкається вищезазначених процесів і імплементується для підвищення прозорості муніципалітетів, покращення фінансового здоров'я регіонів, міст і населених пунктів, покращення рівня інформованості громадськості шляхом розробки порталів з даними, відповідних рекомендацій та моніторингу їх імплементації. Впродовж минулого етапу впровадження проекту, був відчутний зворотній зв'язок -звернення обласних та міських рад з проханням надати відповідні рекомендації як покращити своє положення відносно інших міст або областей. Загалом, наші портали відвідало понад 20 000 унікальних відвідувачів, ми зареєстрували близько 100 000 переглядів сторінок, 400 згадувань прозвучало у різних новинних ресурсах. Також, проект мав наслідком проведення 40 антикорупційних розслідувань і більшу відкритість даних, підтримуючи при цьому кроки до впровадження E-governance. У свою чергу, цього разу ресурси проекту також стануть важливим та зручним інструментом для громадських активістів, місцевого самоврядування та керівників, інвесторів та бізнесу щодо визначення ситуації на місцях, адаптації своїх стратегій щодо певних міст та регіонів України: Прозорість областей та міст України http://transparency.icps.com.ua/ В рамках підготовки рейтингу розроблено 67 показників у 9 основних сферах, які відображають ситуацію щодо транспарентності обласних рад. Фінансове здоров’я областей та міст України http://budgets.icps.com.ua/ В рамках підготовки рейтингу проаналізується понад 100 показників бюджету по кожному із 73 муніципалітетів. Інформаційна відкритість державних підприємств - планується Міститиме дані по 50-ти державних підприємствах, не менше 30-ти параметрів по кожному. Фінансова стабільність державних підприємств - планується