Внутрішня політика

Eкспертна дискусія: «Миротворча місія на Донбасі: панацея чи камінь спотикання?»

11.11.2017
img1
Прес-служба МЦПД

10 листопада в ІА «Укрінформ» відбулася експертна дискусія на тему: «Миротворча місія на Донбасі: панацея чи камінь спотикання?». За словами Головного радника МЦПД Василя Філіпчука, розташування миротворчого контингенту на Донбасі та визначення мандату миротворчої місії визначатиме, чи допоможе це у відновленні цілісності суверенітету країни, або призведе до замороження конфлікту на сході України.

Старший аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Євген Ярошенко зазначив, що наразі існує чимало політичних передумов та розбіжностей щодо присутності та мандату миротворчої місії ООН, тому ймовірність створення даної місії є досить низькою. «Україні важливо використовувати ті інструменти, які допоможуть досягти сталого перемир’я та в довгостроковій перспективі закласти підвалини для відновлення територіальної цілісності України. Після, слід фокусуватись наскільки мандат місій ООН буде відповідати національним інтересам України», - наголосив експерт.

Костянтин Грищенко, екс-міністр закордонних справ України зауважив, що у даному контексті надзвичайно важлива робота експертного середовища та питання посилення дипломатичної присутності у провідних європейських столицях. «Ми повинні сприяти наданню необхідних ресурсів тим, хто здатен працювати на рівні держави та використовувати комплексний підхід, залучаючи необхідні державні структури. Ми зможемо імплементувати дану ідею коли в нас буде цілісне розуміння який саме мандат місії ми очікуємо», - висловився Грищенко.

Дослідження МЦПД доступні за посиланнями: http://icps.com.ua/nashi-proekty/analityka/mizhnarodna-tymchasova-administratsiya-yak-model-vrehulyuvannya-konfliktu-na-donbasi/

http://icps.com.ua/nashi-proekty/analityka/international-peacekeeping-and-the-war-in-eastern-ukraine-are-there-any-points-of-contact/

Публікації за пріоритетом «Внутрішня політика»
Внутрішня політика

Круглий стіл "Популізм як загроза демократії"

З огляду на наближення активного передвиборчого періоду в Україні наростають інформаційні атаки на цінності відкритого суспільства, демократії та ринкової економіки. Протягом 2017-18 років спостерігається ріст інформаційних дискредитаційних атак на громадських активістів та організацій в Україні. Можна спрогнозувати зростання інтенсивності використання “брудних” інформаційних технологій проти “іноземних агентів” впливу з наближення дати проведення виборів. Саме тому МЦПД ініціював проведення круглого столу "Популізм як загроза демократії" презентував дослідження в рамках проекту "Запобігання інформаційним викликам цінностям відкритого суспільства в період політичної турбулентності", виконане за підтримки Міжнародного фонду "Відродження". В Україні досить сприятливий грунт для популізму, і під час виборчої кампанії українці часто орієнтуються на тих політиків, які "більше запропонують". Таку думку висловив експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Ігор Петренко. “Якщо казати про Україну, то дійсно, в нас досить сприятливий ґрунт для популізму. Це і бідність, і низькі зарплати і пенсії, повальна корупція, засилля олігархів, війна і зовнішня загроза, несправедливість соціальних статусів, кумівство, симпатії українців до певних авторитарних лідерів, недовіра до виборчої демократії, формальних державних інститутів, політична нестабільність і досить часто відсутність нормальної кількості незалежних засобів масової інформації.”, - сказав Петренко. Як зауважив експерт, проблема полягає в тому, що українці переважно мислять короткостроковими і локальними цілями, і вибори для нас, зазвичай, це певний ринок. "Досить часто українці “ведуться” на того, хто більше запропонує, і, відповідно, на того орієнтуємося", - наголосив він.Серед шляхів боротьби з цим явищем Петренко назвав, зокрема, відновення довіри до виборної демократії шляхом удосконалення виборчого законодавства, покращення якості роботи ЗМІ, громадянську освіту молоді, ширше залучення громадян у процеси прийняття рішень, паралельну розбудову інклюзивних політичних інститутів і економіки, проведення фактчекінгу висловлювань популістів, повернення до національного діалогу і конституціоналізму. У свою чергу, правник і публіцист Геннадій Друзенко вважає, що на майбутніх парламентських виборах буде, щонайменше , дві чисто популістичні сили. “І дуже цікаво, чи вони, потрапивши у велику політику, почнуть дрейфувати до якихось більш традиційних партій, тобто це буде вхідний квиток, чи, навпаки, почнуть руйнувати й так дуже кволий крихкий український політикум зсередини. Я думаю, ці виклики відкриті і треба дуже серйозно до них ставитися, бо, по суті, в України зараз найбільша спокуса стати калькою Росії”, - зазначив Друзенко.  

Внутрішня політика

Експертна дискусія: "Подвійне громадянство: загроза, реальність чи вимушена необхідність?"

Міжнародний центр перспективних досліджень ініціював експертну дискусію щодо проблематики подвійного громадянства, оскільки протягом останніх років в українському суспільстві загострилася дискусія щодо наявності у громадян двох, або і більше громадянств іноземних держав. Особливо емоційними такі дискусії стали на тлі агресії Російської Федерації та погіршення відносин з західними сусідами України. Скандал з видачею угорських паспортів українським громадянам в Береговому спровокував чергову хвилю обговорень з приводу того, яким чином держава має регулювати дане питання та як нівелювати загрози від наявності громадянства інших країн. Очевидно, що проблема роздачі паспортів та наявність другого чи подвійного громадянства є більш глибокою, суперечливою та складною, ніж це здається на перший погляд, а інститут громадянства має достатньо тривалу історію та широку й різноманітну міжнародну практику. Зокрема, Микола Капітоненко зазначив що лібералізація ставлення до подвійного або множинного громадянства стає останніми роками тенденцією в більшості європейських та розвинутих країн. Інститут громадянства до певної міри віддзеркалює поточний стан міжнародної політики – уявлення про характер і ступінь зв’язку між людиною та державою, прояви державного суверенітету, шляхи набуття та трансформації ідентичності, в тому числі національної, межу та ступінь свободи людей.До прикладу, країни, які не визнають подвійне громадянство з будь-яких причин, як правило, вводять норми, за якими набуття громадянства іншої держави призводить до втрати початкового громадянства. Такі норми діють, для прикладу, в Австрії чи Норвегії в Європі; а також в таких великих країнах Азії, як Китай, Індія, Японія, Індонезія; а також в ряді інших країн. Громадянство деяких країн можна набути лише попередньо відмовившись від поточного громадянства. Яскравим прикладом в цьому відношенні є США, де потрібно скласти присягу перед спеціальною комісією. "Точна кількість громадян України з подвійним громадянством наразі невідома", - про це наголосив народний депутат Антон Геращенко. “У нас на сьогодні ніхто не знає, скільки є громадян України з подвійним громадянством. Ми чітко розуміємо, що кілька мільйонів наших громадян уже отримали російські паспорти в Криму та на Донбасі, ми чітко розуміємо, що є не менше 100 тисяч громадян, котрі отримали угорські паспорти, десятки тисяч тих, хто отримав румунські, молдавські та інші паспорти”, - відзначив Геращенко. Учасники дискусії: Микола Капітоненко -  експерт Міжнародного центру перспективних досліджень; Василь Філіпчук - головний радник Міжнародного центру перспективних досліджень, модератор; Антон Геращенко - народний депутат України; Ігар Тишкевич - експерт Українського інституту майбутнього; Ірина Верещук - президент Міжнародного Центру Балтійсько-Чорноморських досліджень та консенсусних практик; Євген Магда - директор Інституту світової політики. Дослідження МЦПД: ПОДВІЙНЕ ГРОМАДЯНСТВО: загроза, реальність чи вимушена необхідність? 

Внутрішня політика

Як покращити прозорість та фінансове здоров’я місцевого самоврядування в Україні ?

Проект «Транспарентність, фінансове здоров’я та конкурентоспроможність місцевого самоврядування в Україні» здійснюється Міжнародним центром перспективних досліджень (МЦПД) у партнерстві з Інститутом економічних та соціальних реформ в Словаччині (INEKO). Проект імплементується для покращення прозорості та фінансового здоров'я міст і регіонів України, підвищення рівня інформованості шляхом розробки порталів з даними, надання відповідних рекомендацій та моніторингу їх імплементації.МЦПД виконує експертні оцінки та критичний аналіз дієвості та ефективності використання місцевих бюджетів та реалізації існуючих програм соціально-економічного розвитку регіонів.На базі власних інтелектуальних та інформаційних ресурсів, зокрема щодо прозорості та фінансового здоров’я міст та регіонів України, МЦПД пропонує: • оцінку прозорості та фінансового здоров’я міст та областей на основі аудиту. • надання рекомендацій з обґрунтуванням необхідності відповідних заходів. Детальна інформація доступна за посиланням: http://icps-academy.com.ua/financial_health.php