Події та новини
Бюджетна резолюція 2018-2020 рр. – перший крок до середньострокового бюджетного планування
Відповідно до пояснювальної записки «Основні напрями бюджетної політики на 2018—2020 роки» (далі — бюджетна резолюція) ґрунтуються на положеннях Програми діяльності Кабінету Міністрів України, Коаліційної угоди, Середньострокового плану пріоритетних дій Уряду до 2020 року, Стратегії сталого розвитку “Україна—2020”, програм співпраці з міжнародними фінансовими організаціями. Вперше цим документом запроваджується середньострокове бюджетування на три роки. Головною проблемою бюджетної резолюції є її слабка кореляція з положеннями державного бюджету, що робить її суто формальним документом. Основними напрямками бюджетної резолюції на 2018-2020 рр. є, відповідно до супроводжуючих документів: прискорення економічного зростання шляхом створення сприятливого інвестиційного клімату та утримання макроекономічної стабільності, зокрема продовження фіскальної консолідації; реформи державного управління, децентралізації і реформи державних фінансів; розвиток людського капіталу шляхом проведення реформ системи охорони здоров’я та освіти, поліпшення надання державної соціальної підтримки; встановлення верховенства права і боротьба з корупцією; забезпечення безпеки та оборони держави. У зовнішній політиці в 2019 році планується успішно завершити програму співробітництва з Міжнародним валютним фондом і отримати стійку позицію на зовнішніх ринках запозичень. Найбільшою позитивною стороною даного документу є запровадження середньострокового бюджетного планування із узгодженням декількох програмних документів. По-перше, трирічний бюджет необхідний в разі, якщо країна активно проводить реформи. План реформ повинен бути не просто відображений у вигляді стратегії, а й мати своє зрозуміле фінансове забезпечення. Тому в разі України середньостроковий бюджетний план може служити фінансовим планом проведення реформ. Особливо це необхідно в контексті стабільності податкової політики в зв'язку з постійними несистемними внесення змін до Податкового кодексу. По-друге, перехід до трирічного планування в багатьох випадках ставав причиною до зменшення популістських рішень щодо збільшення соціальних витрат в передвиборні періоди. Законодавче посилення взаємозалежності формування бюджету на поточний рік і середньострокового бюджетного плану допоможе уникати політичного впливу на прийняття бюджетних рішень. По-третє, запровадження середньострокового бюджетного плану допоможе також у підвищенні ефективності реалізації державних програм. Це є важливим з огляду на можливість планування ресурсів і більш ефективного і виваженого розподілу бюджетних коштів. Дуже часто певні проекти, особливо ті, що стосуються будівництва, реконструкції об'єктів, тривають десятиліттями через щорічні зміни бюджетних пріоритетів і відсутність фінансування. За умови середньострокового бюджетного планування можливість реалізації довгострокових інфраструктурних проектів зростає, а Міністерства будуть зацікавлені в реалізації важливих програм, а не тільки в освоєнні коштів. Надалі середньостроковий план дозволить поліпшити співпрацю між відповідальними органами за складання бюджету і бюджетного прогнозу центрального і місцевого рівня влади. Трирічний бюджетний план може стати першою сходинкою на шляху до довгострокового прогнозування, що дозволить формувати довгострокові державні стратегії основних напрямків державної політики. Крім того, пропоновані стелі до держаних видатків може бути хорошим орієнтиром для оцінки якості проведення державних рішень. Якщо аналізувати специфіку документу, то його основною проблемою є те, що положення бюджетної резолюції дуже слабко корелюють з положенням державного бюджету, який приймається в Парламенті. Така ситуація робить його суто формальним документом. Іншими проблемними питаннями залишаються: 1.Відсутність пояснення щодо заходів та напрямів державної політики по досягненню пропонованих показників. Більшість з них наводяться досить декларативно, що не дає змогу оцінювати їх реалістичність. Залишається відкритим питанням те, на основі яких розрахунків визначалися основні параметри бюджетної резолюції. 2. Однією з проблем є відсутність системи моніторингу та коригування запропонованих стель видатків, що не дає можливості оцінювати реалістичність. Це саме стосується і запланованих доходів і видатків на наступні роки, по яких передбачено істотне зростання в наступні 3 роки. В Україні СБП може залежати не тільки від економічної ситуації, а й від політичної, що збільшує ризики. Крім того, законодавчо не визначено ні механізму моніторингу, ні механізму коригування пропонованих «стель», що є необхідним при зміні економічної ситуації. Вирішення цієї проблеми полягає у розробці відповідальними органами за бюджетне планування необхідної нормативної бази для моніторингу та коригування відхилень. При цьому механізм коригування повинен здійснюватися з прив’язкою до попередніх планів та прогнозів; 3.Проблеми запровадження трирічного плану на місцевому рівні. Це питання набуває особливої актуальності при бюджетної децентралізації. В Україні склалася ситуація, коли бюджет складається без урахування реальних потреб регіонів, складання бюджетних запитів органів місцевого самоврядування носить суто формальний характер, а рішення приймаються на рівні головних розпорядників бюджетних коштів. Просте доведення середньострокових бюджетних планових показників до місцевих органів не має нічого спільного з середньостроковим бюджетним плануванням. Тому в контексті бюджетної децентралізації необхідно розробка ефективного механізму взаємодії відповідальних органів за його імплементацію в центральних органах виконавчої влади та на місцевому рівні. Трирічний план може дати місцевому самоврядуванню розуміння важливості ефективного використання ресурсів і постійного пошуку доходів місцевих бюджетів, а не тільки очікування постійного фінансування з центру. Сценарії розвитку. Подальша доля середньострокової бюджетної резолюції може мати 3 сценарії: 1) статус-кво – бюджетна резолюція буде залишатися формальним документом, і її положення слабко корелюватимуться з бюджетом, який запропонується Кабміном у вересні 2017 року. Це призведе до продовження хаотичної і неузгодженої державної політики, втрати можливостей держави здійснювати реформи і стимулювати соціально-економічний розвиток, до накопичення системних ризиків. 2) на основі пропонованої трирічної бюджетної резолюції запровадження середньострокового бюджетного планування без одночасного реформування всієї системи стратегічного планування не призведе до отримання бажаного ефекту (передбачуваності і системності державної бюджетної політики). Також може створювати умови для постійної неузгодженості середньострокових бюджетних планів з політикою у відповідних сферах діяльності органів державної влади. Цей сценарій може звести на «ні» всі витрачені зусилля на його складання і не вбереже від реалізації ризиків, пов'язаних з невизначеністю і частою зміною пріоритетів економічної політики. 3) на основі пропонованої трирічної бюджетної резолюції впровадження жорсткого середньострокового бюджетного планування одночасно з реформуванням всієї системи стратегічного планування - є оптимальним. Середньострокова бюджетна резолюція повинна бути інтегрована в систему державних прогнозних і програмних документів. Затвердження бюджетного плану повинно здійснюватися щорічно разом з законом про Державний бюджет на відповідний рік, в той же час допускати його уточнення в наступні роки у разі зміни макроекономічної ситуації або державної політики в тій чи іншій сфері. Відсутність політичної волі до переходу до середньострокового бюджетного планування на основні провідного досвіду європейських країн не дозволить досягнути наступних цілей: 1) проведення виваженої політики прогнозування доходів та видатків бюджету; 2) реалістичність прийняття бюджетних рішень – законодавче посилення взаємозалежності формування бюджету на поточний рік і середньострокового бюджетного плану допоможе уникати політичного впливу на прийняття бюджетних рішень; 3) покращення співпраці між відповідальними органами за складання бюджету та бюджетного прогнозу центрального рівня влади та місцевого рівня; 4) уникнення популістських рішень щодо збільшення соціальних витрат у передвиборні періоди; 5) підвищення ефективності державних програм з огляду на можливість планування ресурсів, а не щорічна залежність від поточного бюджету, бюджетні кошти будуть більш ефективно і виважено розподілятися; 6) середньострокове бюджетне планування буде першою сходинкою на шляху до довгострокового прогнозування, що дасть змогу формувати довгострокові державні стратегії основних напрямів державної політики. ...
У Гройсмана взялися за плани Азарова
Уряд Володимира Гройсмана планує ввести трирічне бюджетне планування, чого не вдавалося зробити з 2013 року. Нашим політикам притаманні особлива недалекоглядність і популізм при прийнятті державних рішень. Це стає очевидним, як тільки справа доходить до бюджету. Характерна для України бюджетно-податкова політика є важливою причиною постійного дефіциту бюджету. Як свідчить світовий досвід, середньострокове бюджетне планування є тим механізмом, що здатний подолати бюджетну "короткозорість" і якісно підвищити ефективність, обґрунтованість і передбачуваність формування бюджету. Крім того, його введення є однією з вимог Угоди про асоціацію з ЄС. Історія питання Законодавча база для впровадження середньострокового бюджетного планування існує досить давно. Складання прогнозу бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди визначає ст. 21 Бюджетного кодексу України. Першим стратегічним документом з наближення середньострокового бюджетного планування до європейських вимог було прийняття Концепції розвитку системи управління державними фінансами. На основі цього документа в 2013 році, за уряду Миколи Азарова, затвердили Стратегію розвитку системи управління державними фінансами. Однак, з тих пір жодних зрушень у напрямку впровадження середньострокового бюджетного планування так і не відбулося. Тепер ця тема досить часто піднімається на рівні керівництва Міністерства фінансів, причому як колишнього, так і нового. Наталія Яресько, яка покинула пост міністра 14 квітня, ще в грудні минулого року заявляла, що з 2016 року хоче розпочати практику формування бюджетів на три роки вперед. "Я підписала доручення, ми починаємо процес так званого «трирічного бюджетування», щоб мати змогу передбачати більш ніж на один рік", - заявила Яресько. Новий Міністр фінансів Олександр Данилюк також підтримує середньострокове планування. "Один із ключових пріоритетів – домогтися якісної зміни бюджетного процесу. Бюджет на 2017 рік повинен бути принципово іншим, а саме максимально прозорим і відкритим. Нам необхідна робоча бюджетна декларація. Зараз ми її будемо допрацьовувати і вносити в парламент. Потрібно перейти нарешті на середньострокове, тобто трирічне бюджетування з чітким плануванням за видатками, впроваджуючи відповідні підходи для міністерств і відомств " - заявив Міністр в одному зі своїх перших інтерв'ю. Чому перехід до середньострокового бюджетного планування такий важливий для України? По-перше, це необхідно в ситуації активної реалізації реформи, оскільки план цих реформ повинен чітко конкретизувати фінансове забезпечення всіх запланованих змін, а не виглядати, як загальна стратегія дій. Таким чином, середньостроковий бюджетний план може стати, по суті, фінансовим планом України з проведення реформ, а також дозволить припинити практику несистемних змін до Податкового кодексу, що й дотепер активно використовується. По-друге, перехід до трирічного планування може істотно скоротити число популістських рішень, що стосуються збільшення соціальних витрат у передвиборчі періоди. Законодавче посилення взаємозалежності формування бюджету на поточний рік і середньострокового бюджетного плану допоможе уникнути політичного впливу на прийняття бюджетних рішень. По-третє, запровадження середньострокового бюджетного плану допоможе також у підвищенні ефективності реалізації державних програм. На сьогоднішній день почастішали випадки, коли певні проекти, особливо в сфері будівництва, реконструкції об'єктів, тривають десятиліттями саме через щорічні зміни бюджетних пріоритетів і відсутність фінансування. За умови середньострокового бюджетного планування ймовірність реалізації довгострокових інфраструктурних проектів зростає, оскільки міністерства будуть зацікавлені не тільки в розпорядженні коштами, але і в досягненні реального результату. Надалі середньостроковий план дозволить налагодити співпрацю між відповідальними органами центральної та місцевої влади в питаннях складання бюджету та бюджетного прогнозу. Трирічний бюджетний план може стати першою сходинкою на шляху до довгострокового прогнозування, що дозволить формувати стратегію основних напрямків державної політики на 5 і більше років. Необхідні зміни Для того щоб в Україні ефективно запрацювало трирічне бюджетне планування, необхідні зміни до Бюджетного кодексу України, які передбачатимуть ухвалення бюджетного прогнозу законодавчим актом ВРУ. Трирічний план повинен містити інформацію про прогноз основних економічних показників, опис та оцінку політичних заходів, спрямованих на досягнення запропонованих цілей, інформацію про те, як зміни в основних економічних показниках вплинуть на стан бюджету і боргу, середньострокові цілі грошово-кредитної політики та їхній зв'язок із валютним курсом, прогноз доходів, витрат, механізм моніторингу та коригування середньострокових бюджетних планів у випадку зміни економічної ситуації. Крім того, Україна може використовувати досвід ЄС, зокрема введення фіскальних правил, що допоможе в складанні ефективних бюджетних планів. Гострою також залишається потреба в запровадженні трирічного плану на місцевому рівні. Це питання набуває особливої актуальності за умов бюджетної децентралізації. Наразі в Україні бюджет складається без урахування реальних потреб регіонів: складання бюджетних запитів органів місцевого самоврядування має чисто формальний характер, а всі рішення приймаються на рівні головних розпорядників бюджетних коштів. Просте доведення середньострокових бюджетних планових показників до місцевих органів не має нічого спільного з середньостроковим бюджетним плануванням. Звідси випливає, що в контексті бюджетної децентралізації слід розробити ефективний механізм взаємодії органів, що відповідають за його імплементацію, у центральних органах виконавчої влади та на місцевому рівні. Трирічний план допоможе місцевому самоврядуванню зрозуміти важливість ефективного використання ресурсів і постійного пошуку доходів місцевих бюджетів, а не тільки очікувати фінансування з центру. Сценарії розвитку Подальша доля середньострокового бюджетного планування може мати 3 сценарії: 1) статус-кво - призведе до продовження хаотичної і неузгодженої державної політики, втрати можливостей держави здійснювати реформи та стимулювати соціально-економічний розвиток, до накопичення системних ризиків; 2) запровадження середньострокового бюджетного планування без одночасного реформування всієї системи стратегічного планування не призведе до отримання бажаного ефекту (передбачуваності і системності державної бюджетної політики). Крім того, може створити умови для постійної неузгодженості середньострокових бюджетних планів з політикою у відповідних сферах діяльності органів державної влади. Цей сценарій може звести на «ні» всі витрачені зусилля на його складання і не вбереже від реалізації ризиків, пов'язаних з невизначеністю і частою зміною пріоритетів економічної політики; 3) впровадження жорсткого середньострокового бюджетного планування одночасно з реформуванням усієї системи стратегічного планування є оптимальним сценарієм. Його слід реалізовувати на основі бюджетної резолюції, визначати стратегічні напрямки податково-бюджетної політики у середньостроковій перспективі. Середньострокова бюджетна резолюція повинна бути інтегрована в систему державних прогнозних і програмних документів. Затвердження бюджетного плану повинно здійснюватися щорічно разом з законом про Державний бюджет на відповідний рік, у той же час допускати його уточнення в наступні роки у випадку зміни макроекономічної ситуації або державної політики у тій чи іншій сфері. Але постає істотне питання - чи готові наші політики до такої системної роботи в економічній сфері?...
А. Бочі: «Митниця має виконувати роль регулятора зовнішньої торгівлі, а не фіскального органу»
В інтерв’ю для Вісника ДФСУ економічний експерт МЦПД Ангела Бочі висловила свої міркування щодо реформування митних органів та залучення до управління деякими митницями британської компанії Crown Agents....
А. Бочі: «Формування бренду України має стати невід’ємною частиною реформ»
Щоб залучати інвестиції та вигідно продавати свій товар за кордоном, країна повинна мати унікальне впізнаване обличчя. Створення повноцінного національного бренду, як правило, приносить користь усьому бізнесу і суспільству в цілому....
А. Бочі: «Чи скасує влада додатковий імпортний збір?»
Українська влада говорить про податкову реформу, основним завданням якої є зменшення навантаження на бізнес. Насправді ж, з кожним місяцем фіскальний тиск зростає - не виняток і прийняте в лютому цього року рішення про введення додаткового імпортного збору....