Внутрішня політика

«У людей можуть бути різні цінності, але толерантне ставлення одне до одного має бути пріоритетним для всіх», - Євген Захаров

03.11.2017
img1
Прес-служба МЦПД

В рамках комунікаційної кампанії з підтримки толерантності та взаєморозуміння «Віднайти повагу» відбулись відкриті лекціі, правозахисника, директора Харківської правозахисної групи, учасника дисидентського руху 1970 – 1980х р. та Посланця толерантності ПРООН Євгена Захарова.

В рамках лекції правозахисник зосередив увагу на необхідності відмови від патерналістських уявлень та постійного очікування дивідендів від держави. На думку Захарова, потрібно твердо дивитись через призму того, наскільки влада загалом спрямована на захист свобод прав та інтересів людей.

м. Івано-Франківськ, Івано-Франківський Університет права ім.Короля Данила Галицького

м. Чернівці, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

В ході дискусії правозахисник торкнувся фундаментальних принципів існування об’єднаного суспільства, та наголосив на нагальній потребі побудови вільної, демократичної країни, навіть за умов гібридної війни. «Наразі у будь-якому питанні можна побачити боротьбу двох трендів: старих радянських рудиментарних практик з тими, хто хоче щось змінити та націлений на європейські цінності. У цьому контексті важливою є толерантність, терпимість один до одного. Якщо намагатись жити за біблійним принципом – не бажати іншим того, чого не бажаєш собі, – то цього досить, аби будувати толерантні відносини між людьми у суспільстві», – зазначив Посланець толерантності пан Захаров.  

 

Публікації за пріоритетом «Внутрішня політика»
Внутрішня політика

Круглий стіл "Популізм як загроза демократії"

З огляду на наближення активного передвиборчого періоду в Україні наростають інформаційні атаки на цінності відкритого суспільства, демократії та ринкової економіки. Протягом 2017-18 років спостерігається ріст інформаційних дискредитаційних атак на громадських активістів та організацій в Україні. Можна спрогнозувати зростання інтенсивності використання “брудних” інформаційних технологій проти “іноземних агентів” впливу з наближення дати проведення виборів. Саме тому МЦПД ініціював проведення круглого столу "Популізм як загроза демократії" презентував дослідження в рамках проекту "Запобігання інформаційним викликам цінностям відкритого суспільства в період політичної турбулентності", виконане за підтримки Міжнародного фонду "Відродження". В Україні досить сприятливий грунт для популізму, і під час виборчої кампанії українці часто орієнтуються на тих політиків, які "більше запропонують". Таку думку висловив експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Ігор Петренко. “Якщо казати про Україну, то дійсно, в нас досить сприятливий ґрунт для популізму. Це і бідність, і низькі зарплати і пенсії, повальна корупція, засилля олігархів, війна і зовнішня загроза, несправедливість соціальних статусів, кумівство, симпатії українців до певних авторитарних лідерів, недовіра до виборчої демократії, формальних державних інститутів, політична нестабільність і досить часто відсутність нормальної кількості незалежних засобів масової інформації.”, - сказав Петренко. Як зауважив експерт, проблема полягає в тому, що українці переважно мислять короткостроковими і локальними цілями, і вибори для нас, зазвичай, це певний ринок. "Досить часто українці “ведуться” на того, хто більше запропонує, і, відповідно, на того орієнтуємося", - наголосив він.Серед шляхів боротьби з цим явищем Петренко назвав, зокрема, відновення довіри до виборної демократії шляхом удосконалення виборчого законодавства, покращення якості роботи ЗМІ, громадянську освіту молоді, ширше залучення громадян у процеси прийняття рішень, паралельну розбудову інклюзивних політичних інститутів і економіки, проведення фактчекінгу висловлювань популістів, повернення до національного діалогу і конституціоналізму. У свою чергу, правник і публіцист Геннадій Друзенко вважає, що на майбутніх парламентських виборах буде, щонайменше , дві чисто популістичні сили. “І дуже цікаво, чи вони, потрапивши у велику політику, почнуть дрейфувати до якихось більш традиційних партій, тобто це буде вхідний квиток, чи, навпаки, почнуть руйнувати й так дуже кволий крихкий український політикум зсередини. Я думаю, ці виклики відкриті і треба дуже серйозно до них ставитися, бо, по суті, в України зараз найбільша спокуса стати калькою Росії”, - зазначив Друзенко.  

Внутрішня політика

Експертна дискусія: "Подвійне громадянство: загроза, реальність чи вимушена необхідність?"

Міжнародний центр перспективних досліджень ініціював експертну дискусію щодо проблематики подвійного громадянства, оскільки протягом останніх років в українському суспільстві загострилася дискусія щодо наявності у громадян двох, або і більше громадянств іноземних держав. Особливо емоційними такі дискусії стали на тлі агресії Російської Федерації та погіршення відносин з західними сусідами України. Скандал з видачею угорських паспортів українським громадянам в Береговому спровокував чергову хвилю обговорень з приводу того, яким чином держава має регулювати дане питання та як нівелювати загрози від наявності громадянства інших країн. Очевидно, що проблема роздачі паспортів та наявність другого чи подвійного громадянства є більш глибокою, суперечливою та складною, ніж це здається на перший погляд, а інститут громадянства має достатньо тривалу історію та широку й різноманітну міжнародну практику. Зокрема, Микола Капітоненко зазначив що лібералізація ставлення до подвійного або множинного громадянства стає останніми роками тенденцією в більшості європейських та розвинутих країн. Інститут громадянства до певної міри віддзеркалює поточний стан міжнародної політики – уявлення про характер і ступінь зв’язку між людиною та державою, прояви державного суверенітету, шляхи набуття та трансформації ідентичності, в тому числі національної, межу та ступінь свободи людей.До прикладу, країни, які не визнають подвійне громадянство з будь-яких причин, як правило, вводять норми, за якими набуття громадянства іншої держави призводить до втрати початкового громадянства. Такі норми діють, для прикладу, в Австрії чи Норвегії в Європі; а також в таких великих країнах Азії, як Китай, Індія, Японія, Індонезія; а також в ряді інших країн. Громадянство деяких країн можна набути лише попередньо відмовившись від поточного громадянства. Яскравим прикладом в цьому відношенні є США, де потрібно скласти присягу перед спеціальною комісією. "Точна кількість громадян України з подвійним громадянством наразі невідома", - про це наголосив народний депутат Антон Геращенко. “У нас на сьогодні ніхто не знає, скільки є громадян України з подвійним громадянством. Ми чітко розуміємо, що кілька мільйонів наших громадян уже отримали російські паспорти в Криму та на Донбасі, ми чітко розуміємо, що є не менше 100 тисяч громадян, котрі отримали угорські паспорти, десятки тисяч тих, хто отримав румунські, молдавські та інші паспорти”, - відзначив Геращенко. Учасники дискусії: Микола Капітоненко -  експерт Міжнародного центру перспективних досліджень; Василь Філіпчук - головний радник Міжнародного центру перспективних досліджень, модератор; Антон Геращенко - народний депутат України; Ігар Тишкевич - експерт Українського інституту майбутнього; Ірина Верещук - президент Міжнародного Центру Балтійсько-Чорноморських досліджень та консенсусних практик; Євген Магда - директор Інституту світової політики. Дослідження МЦПД: ПОДВІЙНЕ ГРОМАДЯНСТВО: загроза, реальність чи вимушена необхідність? 

Внутрішня політика

Як покращити прозорість та фінансове здоров’я місцевого самоврядування в Україні ?

Проект «Транспарентність, фінансове здоров’я та конкурентоспроможність місцевого самоврядування в Україні» здійснюється Міжнародним центром перспективних досліджень (МЦПД) у партнерстві з Інститутом економічних та соціальних реформ в Словаччині (INEKO). Проект імплементується для покращення прозорості та фінансового здоров'я міст і регіонів України, підвищення рівня інформованості шляхом розробки порталів з даними, надання відповідних рекомендацій та моніторингу їх імплементації.МЦПД виконує експертні оцінки та критичний аналіз дієвості та ефективності використання місцевих бюджетів та реалізації існуючих програм соціально-економічного розвитку регіонів.На базі власних інтелектуальних та інформаційних ресурсів, зокрема щодо прозорості та фінансового здоров’я міст та регіонів України, МЦПД пропонує: • оцінку прозорості та фінансового здоров’я міст та областей на основі аудиту. • надання рекомендацій з обґрунтуванням необхідності відповідних заходів. Детальна інформація доступна за посиланням: http://icps-academy.com.ua/financial_health.php